«Точкою зростання економіки може бути будівництво доріг. Але саме будівництво, а не вкатування мільярдів в ямкові ремонти» — Т. Острікова
Що найбільше хвилює підприємців Полтави? Податки для малого та середнього бізнесу, пошук можливих точок зростання економіки раніше потужних підприємств, можливість забезпечити виплати зарплат працівникам, корупція у всіх сферах життя, від дитячого садка до поховального бюро. Про це народний депутат від «Об’єднання «Самопоміч» Тетяна Острікова почула на кількох зустрічах, що відбулися в Полтаві. Зокрема, працівників та керівний склад Полтавського автоагрегатного заводу хвилювало питання млявого внутрішнього українського ринку та умов, за яких можливе зростання економіки підприємств. «Тільки 10% потужностей чи не всіх підприємств України зорієнтовані на внутрішній ринок. Він мертвий. Східний ринок — закритий, європейський — ще не напрацьований, закритий і складний. Які інструменти маємо залучити, на що спертися, щоб залишитися на плаву?», — кажуть на заводі.
Тетяна Острікова каже, що на владному рівні також треба шукати можливості для стабілізації економіки та забезпечення її зростання. Але немає ще жодної державної стратегії, що могла б це декларувати.
«В що уряд пропонує вкладати гроші? Ви знаєте? Я теж не знаю, бо він не пропонує. Уряд на сьогодні займається латанням дірок: де горить, туди біжить. Виліз дефіцит пенсійного фонду страшний, який треба терміново стабілізувати, поміняли коефіцієнт страхового стажу з 1,35 на 1, в одних забрали, іншим трошки докинули. Якість такі точкові зміни треба робити, бо взагалі буде дефолт. Але це не те, що забезпечить зростання. Перед тим, як ці кошти вкладати, їх треба до держбюджету залучити», — каже Т. Острікова.
Перш ніж шукати точки зростання, треба провести аналіз втрат бюджету.
«Сьогодні ми орієнтуємося на спеціальне дослідження економістів інституту соціально-економічних трансформацій. Де найбільші втрати бюджету? Це схеми ухилення від оподаткування на митниці, офшори (це те, що не надходить в бюджет), потім розкрадання через тендери, оборонку. Це все міряється 180 млрд. щороку. Ми пропонуємо інструменти, як ці кошти в бюджет залучити. Коли вони зайдуть в бюджет, ми формуємо точки зростання. В воюючій країні це має бути військово-промисловий комплекс».
Про точки зростання економіки для вітчизняних підприємств та перешкоди до реального зростання
1. Військово-промисловий комплекс
«Укроборонпром (постійно думаю, як не сказати «порн»). Один раз таку обмовку допустили, бо насправді, те що там відбувається, інакше як порнографією назвати не можна. Він поставляє на експорт зброю? Так. Бо вона користується попитом. Тільки він її поставляє через прокладки. І в цьому винний не тільки укроборонпром, бо в цьому є інтерес і інших держав, вони також хочуть мати якісь корупційні відкати».
2. Точкою зростання можуть бути інфраструктурні проекти.
«Наприклад, будівництво доріг. Але саме будівництво, а не вкатування мільярдів в ямкові ремонти».
3. Розвиток ІТ.
Україна — одна з країн-лідерів з розробки ІТ-технологій. Утім, найчастіше буває так, що розробляють українці, а патентують — інші країни.
Окрім того, Т. Острікова зустрілася з викладацьким складом та студентами Полтавського університету економіки та торгівлі. Актуальна тема розмови — формування та наповнення бюджету країни, економічна, податкова, митна політика. Людей цікавило функціонування системи «Прозорро» та контроль над витратами міст, що отримали чималі кошти на бюджет розвитку внаслідок фінансової децентралізації. З потребою контролювати Тетяна Острікова не погодилася, зазначивши, що розподіл бюджету на місцях має ревізувати громада та прогресивні представники міської влади. Про «Прозорро» сказала так:
«Метою «Прозорро» було зменшення корупційної складової, тобто продавання задорого того, що коштує дешево. Система недосконала, з цим погоджусь. Але при тому система залишає можливість для з’ясування критеріїв технічного процесу ліквідування викривлення. В тому числі й прописане під одного гравця. Десь витрати державні завдяки «Прозорро» оптимізувалися, але прописування під одну фірму і фікція результатів тендерів також є. Як боротися? Публічна позиція. До Уряду не апелювати гаслами, а конкретними прикладами».
Важливим питанням, що викликало низку дискусій, стосувалося ввезення в Україну неякісних, дешевих, не сертифікованих товарів з Китаю, котрі витісняють з ринку українські якісні, але більш дорогі аналоги. Т. Острікова окреслила ситуацію, навівши для прикладу ситуацію з GPS-трекерами. Вони потрапляють в Україну з Китаю через «дірки» на митниці, їх не вносять до жодних баз даних.
Тетяна Острікова
«Фура з вантажем на 15000 доларів заходить в Україну без розмитнення через Херсон, Одесу, сотні метрів неконтрольованого кордону з Росією. Хабар вирішує все. Сьогодні митниця генерує потік кешу до партійних кас, а Україна наповнюється неякісним, а часто навіть шкідливим, товаром. При цьому заробітна плата митників мізерна. Як і вчителів з лікарями, яким би мали платити з бюджету, який би наповнювався в тому числі й коштами, стягнутими митницею. 75 млрд. грн. щороку — втрати бюджету через таку роботу митниці», — розповідає Т. Острікова.
Ще гірша ситуація із ввезенням іграшок з Китаю, без будь-яких маркувань. Софія Литвин, що представляла на зустрічі держпродспоживслужбу, зазначила:
«Неможливо вийти на імпортера. Такий товар супроводжується чорними накладними, які не мають найменування постачальника. Або ж накладних взагалі немає. Додає критичності ситуації й юридична необізнаність підприємців, що купують. Доводиться таку шкідливу продукцію вилучати та утилізувати. Але саме митниця мала бути бар’єром для неякісної продукції, заборонених речей, сприяти торгівлі та наповненню бюджету».
Підприємці також страждають від нелегальних товарів. Якщо в них вкрали товар, то неможливо навіть офіційно визначити збитки.
Чіткі плани реформ та звіти про реалізацію — ось що мають вимагати нині полтавці. Тоді зміни в країні будуть ефективними.