Розмір тексту

У Полтаві підтримали виборчу реформу, яка знищує «мажоритарку» — хоча дехто прийшов за етнічні квоти в парламенті

Представники партій та громадських рухів прийшли на мітинг, щоб підтримати зміни у виборче законодавство, яке передбачає запровадити відкриті регіональні списки кандидатів в депутати і відмовитись від мажоритарних округів

Сьогодні під стінами Полтавської ОДА відбувся мітинг на підтримку виборчої реформи, під гаслом «Ні виборам за законом Януковича!». Учасники мітингу зазначили на тому, що «виборчі правила Януковича» й досі діють: 225 депутатів обираються за закритими партійними списками і 225 депутатів — на мажоритарних округах. Це призводить до того, що частину «прохідних» місць у списках лідери просто продають, а кандидати-мажоритарники стають депутатами завдяки підкупу.

У своїх виступах мітингарі зазначили на тому, що зміни до виборчого законодавства обіцяв кандидат в Президенти Петро Порошенко, а партії «Батьківщина», «РПЛ» та БПП «Солідарність» обіцяли це у своїх передвиборчих програмах. До речі, внести зміни рекомендують Венеціанська комісія та Парламентська асамблея Ради Європи.

Тарас Синягівський, Олександр Шамота, Анатолій Шиян, Юліан Матвійчук, Юлія Городчаніна, Вячеслав Кущинський, Сергій Клочков та Альона Гончаренко

Зміни мають запровадити виборчу систему з відкритими регіональними списками. Це дозволить — висувати списки кандидатів у регіональних округах розміром з область; виборцям — голосувати за партію і за конкретного кандидата зі списку партії в регіоні; відтепер не партія гарантуватиме місце у прохідній частині, а голоси виборців; підкуп стане значно дорожчим і не гарантуватиме результату; у парламенті партії будуть пропорційно представлені інтереси усіх регіонів; усі голоси за партії, що подолають прохідний бар’єр, будуть враховані.

«Полтавщина» поспілкуватися із кількома учасниками мітингу.

Юліан Матвійчук, ВО «Свобода»:

Юліан Матвійчук Юліан Матвійчук

— Якщо простіше — мітинг проти «мажоритарки». Виборчий кодекс прийнятий у першому читанні, 226 депутатами. Можна, звичайно, сказати, що це випадково. Але це дає інструменти для тиску, щоб це було проголосовано й у другому читанні. По всій Україні відбуваються акції 15 травня, а в Києві відбудеться 17 травня, адже, начебто, його ставлять на порядок денний. «Мажоритарники» — це не державні люди, а представники своїх вузьких інтересів, по-друге, це «гречка» та підкуп виборців. Тобто, зараз парламент відзеркалюється всього наполовину, бо інша половина — мажоритарна. А після змін в законодавстві — він буде відзеркалюватись на 100%. Плюс — цього вимагає і Західний світ.

— Все-таки, «мажоритарка» — є, певною мірою, демократичною формою, кандидат може бути самовисуванцем, а 100% партійних списків — це зобов’язання кандидата йти до якоїсь партії...

— В принципі, якщо взяти Західний світ, то там усі йдуть від партій. І ми дивимось на успішні країни і беремо їх приклад. Тому людина, яка йде без партії, то це на 99% буде «тушка» провладної партії, людина без своєї точки зору. По-суті, це і є всі мажоритарники, від яких ми зараз відмовляємось на цій акції.

— Партійні списки під час виборів не призведуть до того, що виборець у кабінці для голосування буде вивчати таку невелику книжку?

— Ні, це було у минулому. Внесені правки, де говориться про регіональні списки. Первинно було, що усі 450 депутатів повинні бути у списках. Це не дуже правильно, бо виборець заплутається. Регіональні списки — це, наприклад, зараз є 8 округів мажоритарних. Ми помножимо на 2, виходить 16. У бюлетені буде 16 людей. Виборець спочатку ставить хрестик навпроти партії, а потім обирає одного із 16-ти кандидатів по своєму регіону. Можна і не ставити кандидату, тоді тільки партія пройде. Але, наприклад, ви підтримуєте Тараса Синяговського, голосуєте за нього. І він підніметься в рейтингу, в даному регіоні. Раніше говорили, що Україна — це один великий округ, але це нереально, наприклад, якась бабуся заплутається. По-друге, чому це неправильно, можна сказати на прикладі нашої партії. У нас непогані результати у Тернополі, Хмельницькому, Франківську. Тому у пропонованих змінах передбачена квота, наприклад, там є формула, і буде від Полтавщини представлено 2 депутати, у Тернополі — 4. Ці правки внесені нашим депутатом Юрієм Левченком, він, до речі, є співавтором цього закону. Тому ми тут.

Олександр Шамота, СДП:

Олександр Шамота Олександр Шамота

— Ми зібрались тут, щоб підтримати Кодекс про вибори. В цьому законопроекті передбачається узагальнення усіх виборів, які відбуваються в Україні: і місцеві, і обласні, і народних депутатів. Тобто, прописані певні правила, за якими будуть грати усі гравці. Окремо хочеться сказати, що нинішня система виборів в парламент — вона себе пережила. Змішана система не дає з’явитись у парламенті новим лідерам і не змінює сам парламент. Зміни передбачають балотуватись за відкритими списками, що дасть державі абсолютно новий законодавчий орган. Щоб депутати відповідали перед виборцями, а не перед грошовими мішками, які і зробили їх депутатами.

— Чи не призведуть зміни до певної партійної диктатури?

— Результат самовисування ми вже з вами побачили на виборах у 2012 році. Ми ж розуміли, що від Партії регіонів йшли усі 8 кандидатів, хоча й під іншими прапорами. Тому іншої системи, окрім партійної, для висунення депутатів у світі не існує. Тому депутат закріплює себе за ідеологією певної партії і несе за це відповідальність. Жодної проблеми. А хто не хоче — нехай ідуть у громадське життя.

Лариса Скрипник Лариса Скрипник

Лариса Скрипник, полтавка:

— Ми прийшли, щоб змінити закон про виборчу систему. Вона, по-перше, повинна бути пропорційною до кількості населення. Українців скільки? 80%. Тому стільки і повинно бути українців у Верховній Раді. А у нас там забито ж...дами. Ви це викинете, але це правда: Гелєр, Мелєр, Швелєр. Їх 100 тисяч — і всіма забито. Вони служать тільки собі, українському народу вони не служать...

— Ви прийшли відстояти етнічні квоти в парламенті?

— Ні, хай всі будуть, але прямо пропорційно. По-друге, потрібні відкриті списки, жодних мажоритарників. Що вони зробили, ви їх бачили коли-небудь?

— А хто ваш мажоритарник, за кого ви голосували?

— Я минулого разу голосувала за Бублика. Але він зрадив, перейшов у партію Порошенка. Видно, дали чимало грошей. І тепер людина — на узбіччі. Тому повинен бути закон про відкликання депутата з Верховної Ради і був закон про імпічмент президента.

Роман Стегній, «Народний контроль»:

Роман Стегній Роман Стегній

— Звичайно, є ризик, що буде відбуватися партійний диктат, що буде діяти імперативний мандат — це коли тебе відкличуть, якщо ти будеш висловлювати якусь свою позицію. Є ризик, тому все буде залежати від нашої громади. Я тільки що під час виступу сказав, що у 2015 році пролізли просто шахраї. Я сподіваюсь, що зміни будуть унормовані, все буде цивілізовано, але ж ви розумієте, що в нашій країні все відбувається, як воно відбувається. Сказати наперед, як воно буде — я зараз не зможу.

— Чи не буде так, що певні партії, які мають популярність в певних регіонах, саме із того регіону і проведуть представників у парламент. А Полтавщина залишиться без своїх представників?

— Таке може бути, навіть, більш за все, що так і буде. Будуть голосувати за бренди, які більше на слуху. А менші партії... уже зробили закон, що партія має звітуватися за кошти, бо жодних джерел фінансування не передбачено, а надходження партії обкладаються податком.

— Таке запитання. Наприклад, я балотуватимусь від Партії любителів пива, буду працювати із виборцями і наберу вагомий, особистий результат. А моя партія не набере достатнього відсотку. І що буде з голосами моїх виборців?

— Саме це у мене відбулося у 2015 році (сміється. — Авт.). Тобто, пройде кандидат від тієї партії, яка сама набере достатню кількість голосів. І це не досить демократична норма. Тому є ризик, що все набуде тоталітарних форм, відбудеться диктат партій.

В акції протесту взяли участь наступні учасники: ВО «Свобода», «Самопоміч», «СДП», «Сила людей», партія «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, партія «Народний контроль», «Національний корпус», громадських рух «Чесно», громадська платформа «Нова Полтава», «Рух нових сил» Міхеіла Саакашвілі, громадянський рух «Хвиля» Віктора Чумака.

Нагадаємо, що за змішану систему виборів у 2011 році виступив тодішній президент Віктор Янукович. Ініціатива була пов’язана із парламентськими виборами у 2012 році.

7 листопада 2017 року Верховна Рада прийняла у першому читанні проект нового Виборчого кодексу України. Далі народні депутати вноситимуть до нього правки, щоби Кодекс можна було прийняти в цілому. За основу проекту № 3112-1 проголосували 226 нардепів, зокрема двоє — від полтавських округів. Решта утрималася або не голосувала чи була відсутня. У проекті Виборчого кодексу передбачена зміна системи виборів в Україні з пропорційно-мажоритарної на пропорційну з відкритими списками. Такою була одна з рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи у 2010 році.

Новий Виборчий кодекс передбачає:

  • Відмову від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи.
  • Вибори у багатомандатних округах. У кожному окрузі розігрується більш, ніж одне депутатське місце.
  • Самих округів більше, ніж один.
  • Пропорційну систему з відкритими списками.
  • Можливість голосувати за конкретних кандидатів. Виборець голосує не лише за партію, а й за кандидата від партії і визначає, хто саме з кандидатів стане депутатом.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему