Мер Полтави у промові до 9 Травня привітав із перемогою над фашизмом у Великій Вітчизняній війні

Під час урочистостей на Меморіалі Солдатської слави у Полтаві, міський голова Олександр Мамай звернувся до присутніх із промовою.

Наведемо відео та повний текст цього виступу.

Дорогі ветерани, шановні полтавці!

73 роки відділяє нас від тієї незабутньої війни 45 року, коли наші діди, наші прадіди у жорстокій битві вибороли мир на нашій землі. 73 роки тому воїни-герої здобули перемогу над фашизмом. Ми низько схиляємо голови перед тими, хто поклав на вівтар свої життя і здоров’я заради великої перемоги.

Сьогодні багато хто намагається спаплюжити історію нашої держави. Політики щороку намагається скасувати свята, які дорогі кожному українцю. Але викарбувати з людської пам’яті 9 травня, День великої перемоги над фашизмом, не зможе ніхто. Бо це наша історія і другої історії нам не потрібно.

Ще 5 років тому біля «Конкорду» ми стояли у черзі, щоб отримати георгіївську стрічку. Що змінилося сьогодні? Просто хтось намагається невірно розставити акценти, змінюючи сенс життя. І що найстрашніше — викривити чисту правду нашого з вами життя. Багато тих, хто так гучно кричить за Другу світову війну, не знають, я впевнений, точної дати її початку. Але для мого діда Артема, для мого прадіда Григорія, для мене, і, я впевнений, для більшості із вас, це була Велика Вітчизняна війна. І сьогодні ніхто не вправі змінити цю дату.

Ми зібралися на цьому, без перебільшення, святому місці, щоб відзначити День перемоги саме у Великій Вітчизняній війні. Це по праву дуже велике свято, хоча і зі сльозами на очах. Понад 8 мільйонів українців не повернулися до своїх домівок, захищаючи честь і гідність нашої Батьківщини. Мільйони українських сімей не дочекалися повернення з фронту свого батька, свого брата, чоловіка чи свого сина. Біль втрат не оминув, я впевнений, нікого. Моя родина також відчула на собі горе війни. Обидва мої діди не повернулися з фронту, тому що вони боролися з фашизмом. З явищем, яке нині стало об’єктом політичних спекуляцій, реалізацією, часто-густо, нечистих намірів, які породжують ненависть і саме страшне — розкол між нами, між українцями. І перемога у тій війні — це перемога, першочергово, перемога над фашизмом. Належить вона усім без винятку, хто виборював її на фронтах чи в тилу.

Щороку 9 травня ми приходимо до Меморіалу Солдатської слави. Я впевнений, що кожного пов’язують із ним свої спогади. Для мене особисто — ця площа свята. Коли я був маленьким, то в День великої перемоги мене приводили сюди мої батьки. На цій площі мені вручили жовтенятський значок, пізніше — мої старші товариші комсомольці пов’язали мені піонерський галстук, а згодом — видали комсомольський квиток. На цій площі і моя мама отримала партійний квиток. Так — це історія. Але хто дав право паплюжити її? У нас ніколи не буде нової історії, якщо ми не будемо пам’ятати стару. Не порушуючи родинних традицій я щороку приводжу сюди своїх синів. І сьогодні мої діти прийшли сюди із портретами своїх прадідів. Я впевнений, що вони приведуть сюди і своїх онуків та правнуків. І я сьогодні, як міський голова, робитиму все, щоб на цьому священному місці ніколи не порушувались ці традиції.

Так, це місце символічне, воно об’єднує покоління. І я впевнений у тому, що День перемоги буде дорогим для кожного українця. Сьогодні ми схиляємо голови у хвилині мовчання за тими, хто залишився на полі бою. Розділяємо біль скорботи за ветеранами, які пішли у вічність вже у післявоєнні роки.

Дорогі, ветерани. Стояти поруч із вами для мене сьогодні велика честь. Ви не тільки вибороли перемогу, але й відбудували з руїн післявоєнну країну. Ви своїм прикладом все життя вчили нас дружньо жити і цінувати саме головне — мир. Ви залишили нам у спадок єдність і патріотизм. А саме головне — любов до рідної держави. Я висловлюю подяку усім батькам, що за покликом серця привели на це священне місце своїх дітей із портретами рідних, які визволяли країну від фашизму.

В цей день я, як громадянин і патріот своєї країни, хочу закликати усіх без винятку політиків, не залежно від політичних поглядів, до єднання, заради розквіту нашої держави, заради миру в країні і злагоди між нами усіма.

Сьогодні, на жаль, хтось намагається керувати нашою країною з Москви чи Вашингтону. Але, як міський голова і громадянин держави, хочу, щоб господарем на нашій землі був українець. Бо це країна мого дитинства. І іншої країні, ніж Україна, мені непотрібно. Дорогі, ветерани. Доземний уклін вам за мирну блакить неба, за вільну землю, за честь і відданість Батьківщині. Спасибі вам за збережені покоління. Здоров’я вам, радості і миру. Довголіття на квітучій полтавській землі.

Сьогодні ми багато говоримо за патріотизм, про любов до Батьківщини. І прикро, що дехто використовує це в особистих інтересах та видає себе за справжнього патріота, але справжні патріоти сьогодні на Сході захищають нас з вами. Тому тільки вони мають право творити сучасну нову історію, як наші діти і прадіди творили цю історію 73 роки тому. І я сьогодні, як міський голова, буду робити все для того, щоб нашу історію шанували, пам’ятали і, саме головне, не переписували. Я вірю, що наші захисники зроблять все можливе, щоб на нашій землі панував мир.

Слава нашим захисникам! Слава героям, які полягли на полі бою у Великій Вітчизняній війні, слава героям, які сьогодні захищають нашу країну. Слава Україні!

Зі святом, Україно, з днем перемоги над фашизмом.

Окремі частини із сьогоднішнього виступу міського голови 2018 року можна було почути 9 травня 2016 року. Хоча сьогодні текст промови був ширшим. За словами самого Олександра Мамая, текст звернення підготував він сам.

До речі, вже після виступу, під час покладання квітів, окремі полтавці підходили до Олександра Мамая і дякували за промову.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»