Суд амністував чоловіка, який із необережності втопив «колишнього» своєї дружини

16 квітня відбулося засідання Шишацького райсуду Полтавської області під головуванням судді Дмитра Сиволапа. На засіданні розглянули матеріали кримінального провадження по обвинуваченню тракториста ПП «Агроекологія» Станіслава К., маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого. Його обвинуватили у правопорушенні за ст. 119 КК України (вбивство через необережність).

Суд встановив, що 9 травня 2015 року, близько 2 години ночі, нетверезий обвинувачений на автомобілі ВАЗ-2101 приїхав до будинку, де проживав інший чоловік. Станіслав К. сказав, що приїхав за своєю дружиною і хоче її забрати. Господар не пускав його, за що отримав кілька ударів по обличчю. Після того, як обвинувачений не знайшов свою дружину, він переконав господаря поїхати із ним в село Загрунівка Зіньківського району, щоб там розшукати жінку.

Після безрезультатних пошуків, обвинувачений вирішив налякати потерпілого, щоб той розповів про місцезнаходження дружини. Для цього вони прибули до мосту через річку Псел, на 75 км автодороги Лубни — Миргород — Опішня, неподалік від села Баранівка Шишацького району.

Після того як чоловіки вийшли з автомобіля, що зупинися на мосту, між ними продовжилась сварка. Під час суперечки вони обмінялися ударами по обличчю. Бійка продовжилася вже на асфальті, після чого обвинувачений встав, підняв свого неприятеля та притиснув його до перил мосту, зламавши йому 8 та 9 ребро, а потім взяв його за одяг та тримав над річкою. Не втримавши потерпілого Станіслав К. відпустив його — той впав у річку та втопився. 14 травня 2015 року його труп знайшли на відстані близько 350 метрів від місця падіння.

Річка Псел поблизу Баранівки

Обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі та пояснив, що протягом близько 4-х років спільно проживає, а протягом останніх 2-х років перебуває у зареєстрованому шлюбі. Весь цей час чоловік, якого він втопив 9 травня, намагався повернути свою колишню співмешканку назад. Він неодноразово дзвонив їй на мобільний телефон та ображав обвинуваченого.

Так, 8 травня 2015 року в післяобідній час обвинувачений подзвонив до своєї дружини, яка в цей час перебувала у селі Загрунівка Зіньківського району Полтавської області, де проживає її мати. По телефону він почув, що поряд з нею знаходиться залицяльник, який до того ж нецензурно висловився в телефонну трубку на його адресу.

На момент цієї розмови обвинувачений Станіслав К. вжив приблизно 500 грам горілки, тому легко спалахнув від ревнощів та образи. Він сів за кермо автомобіля і поїхав розшукувати свою дружину. Чоловік зізнався, що вже після історії на мосту він спокійно поїхав додому, у село Куйбишеве. Він вирішив, що заслужено покарав іншого чоловіка, який шукав стосунків із його дружиною. До того ж обвинувачений не знав, що потерпілий не вміє плавати.

9 травня зранку він прибув до села Загрунівка, де з дружиною та знайомими відзначав День Перемоги. В подальшому на вимогу працівників міліції розповів про обставини події та показав їм місце падіння потерпілого з мосту у воду. Відповідаючи на запитання повідомив, що течія під мостом незначна в той час як глибина становить більше 5 метрів, що йому достеменно відомо. Оскільки він близько не знав потерпілого та особливих фізичних вад у нього не помічав, то вважав потерпілого повноцінною особою.

Сестра потерпілого розповіла, що внаслідок родової травми брат був інвалідом дитинства 2 групи. Крім того, за життя він ламав руку та ногу, що також негативно позначилось на його здоров’ї. Зокрема праві рука та нога у нього були приблизно на 10 см коротші від інших кінцівок, внаслідок чого він сильно шкутильгав.

У проміжок з 2006 по 2011 роки брат співмешкав з жінкою, яка в подальшому почала проживати з обвинуваченим. Користуючись прихильністю потерпілого до себе, жінка постійно підтримувала з ним тісні стосунки, а також постійно отримувала від нього матеріальну підтримку у вигляді грошей та певних речей, оскільки останній отримував дві пенсії, а також систематично заробляв на різного роду підробітках.

Сама жінка показала, що підтримувала з потерпілим тільки дружні стосунки, матеріальної підтримки він не надавав, спільно проживати із ним вона не хотіла. Вона підтвердила, що новий чоловік ревнував її до попереднього.

31 квітня вона посварилася із обвинуваченим і попросила іншого чоловіка перевезти її з речами до будинку матері, у село Загрунівку Зіньківського району. По 9 травня вона весь час перебувала у вказаному селі. Переважно ночувала у будинку матері, але в ніч з 8 по 9 травня ночувала у сусіда. За ці дні декілька разів зустрічала потерпілого, в тому числі допомагала йому садити картоплю на городі. Вона підтвердила, що під час своєї телефонної розмови із обвинуваченим 8 травня, потерпілий нагрубив тому у слухавку.

Вона ночувала у сусіда за його пропозицією, оскільки у будинку матері відсутні належні умови. Наступного дня на її прохання до Загрунівки прибув її чоловік та вони разом з друзями відсвяткували День перемоги.

Суд ухвалив наступне рішення:

• визнати обвинуваченого Станіслава К. винним у вчиненні злочину та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі;
• на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити його від відбування покарання;
• стягнути з обвинуваченого на користь сестри потерпілого 163 тис. 393 грн.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»