Олександр Удовіченко пояснив виключення Оксани Деркач з партії «Рідне місто» її мовчазним пособництвом у розкраданні Полтави

Оксану Деркач виключено з лав партії «Рідне місто». Таке рішення днями прийнято на засіданні Президії цієї партії. В офіційному рішенні заявлено про наступне:

Виключення Оксани Деркач з лав «Рідного міста» — закономірний крок після звільнення її з посади голови міської організації 16 березня 2018 року. Водночас це конкретне підтвердження курсу на очищення політичної сили й згуртування команди навколо захисту інтересів полтавців.

— Оксана Деркач не зробила належних висновків із попереднього рішення, більше того, намагалася дестабілізувати внутрішньопартійну ситуацію, — наголосив лідер «Рідного міста» Олександр Удовіченко.

Він зазначив, що позиції партії та Оксани Деркач щодо шляхів розвитку Полтави кардинально розійшлися.

— Влада часто псує людей і вони виявляють свою слабкість, зраджуючи однопартійців і виборців. Прикриваючись добрими справами для громади, вони насправді допомагають меру грабувати Полтаву. Нам з такими — не по дорозі.

Олександр Удовіченко підкреслив: партія «Рідне місто» перебуває в опозиції до чинної міської влади, працюючи винятково на благо полтавців.

«Полтавщина» вирішила з цього приводу отримати більш розлогий коментар у лідера партії «Рідне місто» та голови однойменної фракції у Полтавській облраді Олександра Удовіченка, адже, нам здається, що для такого кардинального рішення повинні бути суттєві причини. І ми отримали їх, із передісторією та трохи у м’якішій формі, ніж у заяві партії.

Якщо пам’ятаєте, ми намагалися налагодити конструктивну співпрацю із більшістю, яку утворив нинішній мер Олександр Мамай. Для чого? Для того, щоб і наші депутати, і наша політична сила конструктивно долучалася до проблем міста і доносила наше бачення — як це можна робити.

Ми розділили сфери впливу, взяли найважчу ділянку — ЖКГ, займалися тим, щоб створювати можливості і ефективно працювати. Через деякий час, коли Матковський і Мамай отримали більшість у міській раді, то вони вирішили, що ми є подразниками для їхніх підходів до організації міського життя. Тому вони вирішили рухатися далі без «Рідного міста».

Таким чином, у нас не стало можливостей конструктивно впливати на ті речі, які відбуваються у Полтаві. Я ще раніше говорив, чому ми вирішили вивести своїх представників із виконавчої влади, щоб вони не були дискредитовані чи «підставлені», якщо грубо сказати. Я ще мав надію на те, що наші депутати та секретар могли б мати позицію, яка була раніше. Але протягом 2017 року ми стали свідками того, що Мамай використовував голоси наших депутатів та секретаря для того, щоб вирішувати свої питання, не зважаючи на різноманіття думок.

Тоді ми заявили, що переходимо в конструктивну опозицію, але не підтримуємо ті політичні сили, які намагаються через вуличні акції, бігання з прапорами та виламування дверей доводити свою правоту. Сьогоднішня позиція секретаря міської ради дає їй можливість озвучувати позицію партії, але в силу чи особистих людських факторів, чи слабкості, чи боязні перед міським головою вона цього не робить. Постало питання, що присутність нашого представника на посаді секретаря стає для нас токсичною і несе більше негативу, ніж позитиву.

Зрозуміло, що усі її добрі справи — це корисно і їх потрібно реалізовувати. Але мовчання секретаря з приводу роботи мера, виконкому та більшості у міськраді несе для нас більше мінусів. Тим більше, що Мамай цинічно використовує позитивні намагання Оксани Деркач, дає подачки у виді ремонту бульвару на Богдана Хмельницького (під її патронатом) чи ще щось. Але потім там виникають проблеми... подивіться, що зараз пишуть люди.

Тому постало питання, що ми не можемо й надалі нести цю відповідальність, коли не впливаємо на міські речі, а Мамай перекладає і на нас частину цієї відповідальності за його особисті рішення. Постало питання, що наш секретар повинна встати і піти з цієї посади. Чисто по-людськи, я і раніше про це казав, розумію, що громадська робота — це сенс її життя, але ми не можемо інтереси однієї людини ставити вище, ніж інтереси всієї партії. Ми запропонували Оксані Деркач демократичний вибір, якщо вона залишається на посаді секретаря, то вона не може очолювати бренд «Рідного міста». Тим більше, що ми днями запланували оприлюднити наш план дій до наступних виборів в міську раду. Ми поставили вимогу, щоб вона заявляла про колективні рішення партії і доносила це людям. Це цілком логічно. Наприклад, партія приймає рішення щодо тарифів на транспорт, це стало для нас взагалі лакмусовим папірцем. Коли Мамай і Матковський приймають рішення про підвищення проїзду, а перший бравурно заявляв, що він може знову зібрати виконком і знову всі проголосують... Тому, як мінімум, секретар мала б висловити нашу колективну позицію — ми не повинні підтримувати підвищення тарифів на транспорт, тому що це не наша зона відповідальності. Нехай мер, а не ми, пояснює полтавцям, чому подорожчав проїзд навіть без процедури обговорення та регуляторного акту. Тому на Президії партії і й було прийнято відповідне рішення.

Щодо гострого формулювання у заяві щодо «пограбування Полтави», то Олександр Удовіченко уточнив, що мається на увазі розподіл бюджетних коштів. Наприклад, мова йде про «150 млн на утримання доріг — структурі, яка не має техніки та людей і яка потім сама винаймає приватні фірми».

— Ми говоримо, що давайте заявимо опозицію, що так не може бути... Але безхребетна позиція секретаря — це те саме, що потурати діям мера, — вважає головний «рідномістовець».

Також він пояснив момент із заяви, де йдеться про «внутрішньопартійну дестабілізацію». Ми допустили, що мова йде про розкол у фракції. На це Олександр Удовіченко відповів, що депутати — не є рабами партії, але вони повинні розуміти, що їхній особистий авторитет був примножений авторитетом політичної партії. Так, вони ведуть депутатську роботу, наприклад, співпрацюють із виборцями щодо ремонту даху:

— Але з іншого боку є цинічна влада, мер, які готові кидати щось депутатам з барського стола, щоб їх тримати в тонусі, але тоді депутати перестають бути самостійними фігурами і тільки кнопкодавлять.

Втім, за словами Олександра Удовіченка, ворогами ніхто нікого не робить, бо це тільки громадсько-політична ситуація, а не питання життя та смерті. Двері партії для усіх залишаються відкритими. Сама Оксана Деркач, на думку лідера партії, не бере участі у «непотрібних схемах», але її використовують в «іншій площині». Також партія не збирається відкликати своїх депутатів.

Олександр Мамай та Оксана Деркач

Вже не член партії «Рідне місто», але секретар Полтавської міськради Оксана Деркач висловила свою думку з приводу виключення з лав партії:

— Я хотіла бути членом партії «Рідне місто». Була домовленість з Олександром Васильовичем Удовіченком така: я залишаюсь секретарем міської ради, але не можу бути головою міської організації партії, бо навантаження велике. Хтось інший очолить партійну структуру. А я буду продовжувати працювати і вести ініційовані мною проекти, адже вони відповідають програмі партії «Рідне місто», з якою наша команда йшла на вибори. Програма наша базується на принципах конструктивного патріотизму. Передбачає такі проекти, як «Бюджет участі», реконструкція парків, скверів та зелених зон, розвиток туризму. Також ми йшли у владу з метою консолідації активних людей та дотримання конструктиву в прийнятті рішень. Хтось радить Олександру Васильовичу робити такі заяви. Мені прикро. Я хочу працювати, приносити користь громаді Полтави і не займатися популізмом.

Також Оксана Деркач заявила, що не збирається складати повноваження секретаря міської ради. Принаймні, до того часу поки не будуть заважати реалізації її проектів. Тоді вона піде добровільно, про що заявляла раніше.

Також вона вважає, що йти на вибори і обіцяти людям програму дій на 5 років, а потім через 3 роки говорити, що це неправильно — є нелогічним. Потрібно доводити обіцяні справи до кінця, а вже після цього виходити на наступні вибори із новими програмами.

Також вона повідомила, що має однодумців у виконкомі та депутатському корпусі, у тому числі, й у фракції «Рідне місто».

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»