Депутати Полтавської облради хочуть знати, яким буде бюджет новоствореного КП «Безпека+», із зарплатою в районі 8 тисяч
Питання про охоронне КП «Безпека+» не пройшло депутатські комісії, тому що депутати хочуть дізнатися про приблизний бюджет для обласної охоронної структури
У четвер, 12 квітня, у Лохвиці відбудеться пленарне засідання 19 сесії Полтавської обласної ради. Серед інших питань на засіданні розглянуть проект рішення «Про реорганізацію комунальної установи «Рятувально-водолазна служба Полтавської обласної ради».
Проект передбачає реорганізувати зазначену комунальну установу шляхом перетворення її на КП «Безпека+», із юридичною адресою: Полтава, пров. Шкільний, 4. Процедура перетворення буде наступною — спочатку утвориться комісія з припинення діяльності «Рятувально-водолазної служби», яка потім повідомить про це державного реєстратора. Після оприлюднення рішення про припинення кредитори матимуть двомісячний термін для пред’явлення вимог. Після цього терміну буде складено передавальний акт, який повинен підписати голова Полтавської облради.
Контроль над даним рішенням покладено на управління з питань цивільного захисту населення Полтавської ОДА, до структури якого входить нинішня КУ «Рятувально-водолазна служба».
Як пояснив заступник голови Полтавської облради Анатолій Ханко, мова йде про створення комунальної охоронної структури, яка б фінансувалася із обласного бюджету. Ідею підтримує голова Полтавської ОДА Валерій Головко. Однак, за словами Анатолія Ханка, у багатьох депутатів виникають чимало запитань до цієї ініціативи:
— Головне — ніхто не знає, яким буде бюджет цієї установи. Тому, коли я чую «Безпека+», я хочу запитати, а чому вона буде дорівнювати. Я чув про зарплату працівників цього КП — в районі 8 тис. грн. Наприклад, в установі працюватимуть 1000 працівників, адже вона на усю область. Це 8 млн грн тільки на фонд зарплати. А ще повинні бути спецзасоби, рації, автомобілі... Відповідей на це ніхто не почув. Тому на двох депутатських комісіях — бюджетній та з питань ЖКГ — питання не пройшло, але все одно виноситься на розгляд сесії.
Анатолій Ханко
Питання фінансування, дійсно, викликає низку запитань. Якщо навіть кількість майбутнього формування буде не 1000, а 500 осіб, то 4 млн із бюджету щомісяця — потрібно виділяти тільки на зарплатний фонд. В інших містах України, наприклад в Одесі, таке формування (у кількості 40 чоловік) функціонує в рамках підрозділу при Нацполіції. Близько 40 осіб допомагають поліції та муніципальній варті забезпечувати громадську безпеку у місті та патрулювати вулиці. Подібний формат (підрозділ «Безпека життя») працює й у Києві.
Нагадаємо, що 15 березня під час апаратної наради в Полтавській ОДА представили нове комунальне підприємство, що буде займатися охоронною діяльністю. Штат організації складатиметься з учасників АТО.
— Багато комунальних підприємств в області потребують професійної охорони. Сподіваюся за допомогою учасників АТО безпека буде на рівні, — сказав тоді голова Полтавської ОДА Валерій Головко.
До речі, подібне формування утримується за рахунок коштів міського бюджету Полтави. 30 АТОвців, членів ГО «Всеукраїнська спілка учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій» за 4 місяці роботи освоїли 1,7 млн грн. Під час обговорення щодо виділення 3 млн грн громадській організації на 2018 рік опозиційні депутати зазначили на тому, що АТОвці з цієї ГО охороняють громадський порядок під час сесій міськради, тому це «особиста охорона Олександра Мамая». Голова спілки Володимир Голованюк ще раніше відповів на ці закиди, що вони не бояться звинувачень щодо «особистої армії».
— Кажуть, що Мамай нас купив. Більше того, говорять, що ми будемо голови відбивати протестувальникам. Ні, я наголошую, що для того щоб змінювати суспільство, повинно все виконуватись за законом. Тому, якщо є питання, то треба сідати й обговорювати. В сутичках ми не беремо участь, — відповів Володимир Голованюк.
, «Полтавщина»