У своєму оці й колоди не видно... Або хто в Карлівці маскується під патріотичними гаслами
Судовий процес у справі про відкликання депутатів Карлівської районної ради від ВО «Свобода» Вікторії Портяннікової, Олександра Жури та Оксани Стесенко ще триває.
Але це не завадило автору, який назвався Олександром Краснопольським, у матеріалі «ВО «Свобода» піймала облизня в Карлівці», розміщеному на інтернет-ресурсі «Полтавщина», не тільки завчасно привітати «всіх свідомих і патріотичних громадян Полтавщини» з тим, що в січні Харківський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційні скарги третіх осіб — цих депутатів, а принагідно ще й облити брудом і карлівський осередок, і загалом ВО «Свобода».
Не слід поспішати з висновками
Перш за все, потрібно розуміти, що учасником судового процесу є не Карлівська районна партійна організація ВО «Свобода», а Всеукраїнське об’єднання «Свобода». І ВО «Свобода» вважає незаконним рішення Харківського апеляційного адміністративного суду та оскаржує його в касаційному порядку. Зокрема, ухвала щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ВО «Свобода» прийнята Верховним Судом України ще 14 лютого 2018 року. Рішення Харківського апеляційного адмінсуду повністю суперечить вимогам ч.9 ст.41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», що, виходячи з норм КАС України, є підставою для скасування такого рішення в касаційному порядку.
На думку ВО «Свобода», стаття, розміщена на названому вище інтернет-ресурсі, є черговим проявом абсолютно безграмотної неетичної журналістики. Автор, як звичайний пропагандист, постійно звинувачує партію у фальсифікації та підробці документів й інших кримінальних правопорушеннях. Однак при цьому він не міг не знати, що голослівні звинувачення на адресу свободівців чи жодної людини, причетної до партії, не доведено, рішень не приймалося, тож він порушує презумпцію невинуватості (ст. 62 Конституції України). До того ж відсутня інформація про журналіста, який мав би нести відповідальність за статтю.
Закон і демократія — коли вигідно?
Троє депутатів від ВО «Свобода» В. Портяннікова, О. Жура та О. Стесенко увійшли до складу депутатського корпусу районної ради завдяки тому, що люди повірили їм як представникам патріотичної політсили. Проте принципові засади і вимоги статуту партії стали для них непосильною ношею. Складно водночас дбати про власні інтереси та громаду. Значно легше очорнити на догоду іншій політсилі своїх однопартійців, підтримати райбюджет, в якому не закладено 100% фінансування захищених статей, тобто виплату зарплат освітянам і медикам, проголосувати за виплату премій голові районної ради та його заступнику, коли в райбюджеті не вистачало коштів на оплату за енергоносії у школах...Ці лише формально свободівці фактично стали рупором райосередку ВО «Батьківщина», відкрито відстоюючи інтереси голови районної ради Петра Світлика та його прибічників.
Цим і пояснюється занадто яскраве політичне забарвлення звичайної демократичної процедури з відкликання депутатів. Виборці дали оцінку роботі В. Портяннікової, О. Жури та О. Стесенко, що не сподобалася ні самим депутатам, ні посадовим особам районної ради, які намагалися зірвати процес реєстрації та проведення зборів виборців. Згодом протистояння перейшло на рівень виборчих комісій і судів, що супроводжувалося зливою негативу у ЗМІ. Демократія, коли внаслідок волевиявлення виборців можна втратити важелі впливу, посаду чи гроші, вочевидь не влаштовує, тих, хто все це має. А найкращий спосіб захисту — напасти, очорнити, перевернути все з ніг на голову, посіяти зневіру і розчарування. Начебто свободівці, під личиною яких — палкі прихильники ВО «Батьківщина», не стримували своїх емоцій, нарікаючи на закони й демократію в районі та державі, коли щось відбувалося не так, як вони планували, та славлячи справедливість після кожного успішного для них кроку. Тож і чергова стаття, і ті, які ще побачать світ, — не дивина для карлівської громади.
Заважає пилинка в чужому оці?
Коли немає фактів для створення антипіару, їх варто вигадати. На загальнодержавному рівні ця технологія успішно діє, що й говорити про районний масштаб! Представники місцевого бізнесу та колишньої влади, в минулому члени чи прихильники партії Регіонів, з якими тісно співпрацював і колишній, і нинішній демократичний голова районної ради Петро Світлик, який тепер виступає в образі антагоніста до них, — колоритні персонажі, яким місцеві політтехнологи створили образ «Карабаса». Опиниться міський голова у справах поруч із цими людьми — готовий сюжет про продажного зрадника ідей Майдану. Зручно і дієво, люди не аналізують, не вдумуються у побачене й почуте.
Що вже там згадувати кріпаччину та часи Януковича, коли й нині потерпають люди за відстоювання власної думки. Пішов на збори з відкликання депутатів — їхній колега-бізнесмен, який, за іронією долі, твій керівник, подбає, щоб ти поповнив ряди безробітних. Та це законно, справедливо, не так, як у «Карабаса».
Вражає й те, що не соромно спекулювати на болючій рані України — АТО. На відео зі зборів виборців з відкликання депутатів зафіксовано момент, коли депутат районної ради Вікторія Портяннікова, розповідаючи про свою діяльність, згадує волонтерство, допомогу бійцям АТО. Одна з присутніх у залі жінок викрикнула фразу, мовляв, до чого тут АТО? Справді, допомагати воїнам — справа совісті й обов’язок кожного патріота, але не треба на цьому піаритися. Хоча опоненти зрозуміли ситуацію по-своєму: мовляв, сепаратистів дратує згадка про АТО. Прикро, що задля політичної доцільності можуть лити бруд на святі речі.
На міфи з присмаком негативу для довірливого електорату з блискавичною швидкістю перетворюються будь-які добрі речі, які попри шалений спротив мер-свободівець Олександр Наконечний та його команда роблять для громади. Справді, навіщо реконструювати парк Героїв, впроваджувати соціальні проекти, наприклад, програму «Міський автобус», освітлювати вулиці, викладати тротуарною плиткою дороги, розпочинати зрештою давати лад водопостачанню в місті? Ще, чого доброго, люди побачать результати справ і рейтинг довіри до міського голови і ВО «Свобода» зросте! Краще звинуватити першого заступника міського голови в... отриманні службової квартири. І сміх, і гріх!
Автор статті так переймається долею рейтингу ВО «Свобода», що мимоволі дивуєшся, чому ж він так гаряче не відстоює чистоту рядів іншої політсили, пройдисвіти котрої також знижують рівень до неї, адже, маскуючись під патріотичними гаслами, працюють за принципом: чим гірше, тим краще.
Куди ж дивиться керівництво обласного осередку ВО «Батьківщина», що у Карлівці її лави поповнили люди, для яких влада і бізнес важливіші за інтереси громади?! Хоча... То не біда, що їхній партійний квиток отримав перевертень і досвідчений маргінал Петро Світлик, готовий служити при будь-якій владі й зачаровувати всіх солодкими обіцянками та вдаваною щирістю; що досі після помпезних урочистостей так і не запрацювала амбулаторія у віддаленому мікрорайоні міста по вул. Гурамішвілі; що в рай- бюджеті не вистачає коштів ні на трудовий архів, ні на пальне для шкільних автобусів; що в центрі міста роками руйнуються, не дочекавшись ремонту, будівлі, які перебувають в комунальній власності районної ради, а коштів завжди вистачає лише на премії голові райради та його заступнику; що все занепадає, до чого доторкнеться волохата рука цього господарника... Люди віритимуть, перебіжчики, які поповнять перед виборами ряди партії, знайдуться, а вони найвірніше служать. Головне — облити брудом того, хто справді принципово відстоює інтереси громадян, щоб усунути його зі шляху та висвітлити свій образ на його фоні. Та останнім часом все більше карлівчан розуміє, хто є хто, адже зроблені справи — найкрасномовніший факт, а опоненти останнім часом передають куті меду...
Тож, як говориться в одній притчі, зачекайте — побачите, що буде далі.