«Московський слід» Полтавської (Карлівської) «Свободи»
Або два запитання до адептів «руського миру», які очолюють райцентр Полтавщини
Здавалося б, уже ну дуже непрезентабельним є портрет поки що міського голови Карлівки Олександра Наконечного. Але чи не щотижня з’являються нові факти його «діяльності». Якщо із псевдопатріотизмом, маніпуляцією на майданівських цінностях, слабеньким моральним обліком та тягою до бюджетних грошей вже зрозуміло, то є ще один суттєвий аспект, який характеризує очільника райцентру — так би мовити, духовне життя пана Наконечного. Ось тут починається найцікавіше. Навіть новини про російський паспорт однопартійця нардепа Левченка тут меркне...
Партія, яка послідовно виступає за «єдину помісну церкву» й проти «змосковщіння» взагалі, має чистісінького адепта звідти. Та не просто рядового члена, а єдиного очільника міста на Полтавщині із партійним квитком «Свободи». Виявляється, навіть такий фокус Наконечному до снаги: й квиток із тризубом мати, й до «промосковської секти» ходити. Та ще й своїх вірних підлабузників однопартійців (наприклад, Ніколаєнко М., Мамай О., Нагорний А. та ін.) долучив до цієї секти. Такі от вони — головні карлівські «свободівці» Наконечний та зам Тарасовський. Нічого святого, так би мовити, чи може навпаки? Забагато святості, бо повторно проходили в церкві хрещення в Карлівці на вірність новій вірі. Тільки якому богу присягали невідомо, чи не московському? А отже запитання виникає: якщо обласна Полтавська «Свобода» ніяк не реагує на такі вподобання, то може також зібралася дисципліновано та одностайно зрадить віру православну та вступить в секту, терміни визначені?
Десятина на церкву з міського бюджету?
У Росії секта «Слово Життя» входить до «Російського об’єднаного союзу християн віри євангельської». З головним офісом у... Москві. Так, вже четвертий рік йде неоголошена війна, тисячі патріотів боронять кордони та гинуть за незалежність України. Навіть деякі очільники полтавської «Свободи» три роки тому були в лавах добровольчого батальйону на Сході. Тим часом їхній однопартієць Наконечний поклоняється... московському пастору. Такому собі Сергію Вахнєєву. Цей московський посіпака живе в... Донецьку. Що не заважає йому (згідно з фото в соцмережах) відвідувати Карлівку й проводити служби. Для цього «Слово життя» абсолютно легально орендує приміщення в будинку культури райцентру на Полтавщині. Так, в Україні свобода віросповідання. Але, є здоровий глузд. Точніше, його відсутність у поки що керівників Карлівки. Зрозуміло, що усілякий дисциплінований прихожанин, попри соціальний статус, має сплачувати «десятину». Напевне, Сашко Наконечний є сумлінним платником до «церкви». Бо ж із чим, а з дисципліною у «Свободі» — порядок. Та й не свої власні кошти він віддає, а ті що заробляє разом із дружиною. Точніше, «заробляє» підприємство дружини на підрядах від міськради. В підсумку всі задоволені: й «церква», й пастор, й адепт Наконечний. Тільки от громада, яку грабують, ні з чим. Разом із «ПАЗіком» Тарасовським. Але, при чому тут «ПАЗік». Про це — наступна, не менш захоплюючий, абзац оповіді...
Дурість першого заступника замість нового автобуса для карлівчан?
Наприкінці листопада відбувся обласний конкурс проектів розвитку територіальних громад Полтавської області. З Карлівського району переможцями стали проект Ланнівської об’єднаної громади та спільний проект Карлівської районної ради та сільських рад району, на реалізацію яких з обласного бюджету у 2018 році надійде більше 1 мільйона гривень.
Недолугість керманичів Карлівки завадила отримати кошти на покращення транспортного сполучення для містян. Проект з промовистою назвою «Пріоритети роботи міської ради Транспортна доступність населення» від Карлівської міськради провалився через безглузді відповіді Тарасовського. На питання директора департаменту фінансів облдержадміністрації Павла Кропивки стосовно марки автобуса, який планується придбати для пасажирських перевезень у рамках проекту, перший заступник міського голови не знайшов розумної відповіді. Й ляпнув: ...Мабуть, ПАЗік...«. Маючи на увазі майже легендарні автобуси для сільської місцевості виробництва російського Павловського автозаводу (!) Напевно, невідомо цьому невігласу з музикальною освітою про табу на купівлю продукції з РФ. Чи може дуже кортить Тарасовському з Наконечним не тільки поклонятися московському пастору, а й щоб земляки пересувалися містом на російських автобусах? Запитання з розряду риторичних. Та через дурість місцевих керманичів мешканці Карлівки в підсумку залишаються й в новому році без нового громадського транспорту. Чи не досить вже паплюжити все навколо цим керманичам карлівської «Свободи»? Чи не час цим шариковим-швондерам схаменутися й почати працювати для громади? Напевне, важкувато без розуму...