Полтавські психотерапевти розповіли про зв‘язок між психічним станом людини та якістю її життя

23 лютого під час брифінгу в Департаменті охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації розповідали про психічне здоров’я сучасної людини та шляхів його збереження. Наталія Супруненко розповіла про вправи, які допоможуть долати стресові ситуації.

Керівник психологічної служби Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева Наталія Супруненко розповіла, що психічне здоров’я людини не можна вважати відсутністю хвороби у неї. Психічне здоров‘я — це такий стан людини, коли вона вміє вирішувати складні життєві ситуації, має право і вміє приймати рішення і нести за них відповідальність; людина вдало та вміло налаштовує комунікаційні зв‘язки — міжособистісні та професійні; людина ефективна в суспільстві.

За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров‘я, 14 епізодів стресу протягом дня — норма, людина їх може долати. Протягом дня стан людини та її настрій змінюється.

— Якщо казати про психічне здоров‘я в цілому в суспільстві, то науковці вважають що кожна друга людина має шанс отримати психічний розлад на протязі всього життя. Дуже важливо підтримувати своє психічне здоров‘я. Психічне, фізичне та соціальне здоров‘я людини поєднані. Всі фактори, які впливають на людину протягом дня або у певній ситуації, однаково впливають на психічну, фізичну та соціальну позицію у суспільстві, пояснила Наталія Супруненко.

Щодо психічних розладів та хвороб, то це стосується роботи психіатрів та психіатричних клінік. Наталія Супруненко зауважила, що важливо формувати в суспільстві культуру власного психічного здоров‘я та руйнувати стереотип. Стереотип про те, що звертатися до психіатра — це останнє, що робить людина, коли відчуває відсутність перспективи. Задача фахівців таке уявлення людей про звернення до психіатра руйнувати.

Потрібно проводити психо-освітні заходи та психопрофілактичні заходи — щоб самостійно вміти займатися психопрофілактикою. Що стосується психотерапій — лікування душі, психологічного консультування та психокорекції, то вище перераховані є видами допомоги. Дуже важливий мультидисциплінарний підхід — коли нарізних етапах ускладнень працюють різні фахівці: лікарі, психотерапевти, психологи, Всі спеціалісти володіють професійними знаннями і навичками та допомагають одній людині на різних етапах.

Раніше лікарі боролися з симптомами хвороби та ознаками відхилення від нормативної поведінки та нормативних почуттів, але засоби психологічної реабілітації — це потужний допоміжний засіб до фармацевтичної допомоги.

Кожного дня ми маємо близько 14 епізодів стресу, які людина вміє долати, базуючись на своїх ресурсах та знаннях. Але що робити, коли виникла надзвичайна стресова ситуація, це така ситуація, яку людина не може подолати лише за допомогою власного ресурсу? Наталія Супруненко розповіла, що потрібно робити в таких ситуаціях:

— Якщо виникають ознаки стресу — прискорюється серцебиття, виникає тремтіння, потрібно відійти від стресової ситуації. Дистанціювання — це основний вид і спосіб надання першої психологічної допомоги, якщо є така можливість. Якщо сталася стресова ситуація, потрібно сісти та розслабитися. Зайняти «позу кучера», тобто трохи нахилитися вперед, покласти руки на коліна, вдихнути — на вдосі стиснути руки в кулаки, на видосі — розтиснути їх швидше ніж стискали. Повторити вправу декілька разів, — навчала Наталія Супруненко.

Таким чином людина має змогу зібратися з думками, проаналізувати подію, згадати чи був досвід прийняття рішень у подібних ситуацій — можливо, що ситуація сталася вперше й аналогічних не було. Після стресової ситуації потрібно дозволити собі зайву чашку кави або щось солодке, вийти на свіже повітря та прогулятися і подихати.

На жаль, існують такі психічні розлади, які залишаються з людиною на все життя. Фахівці не зможуть допомогти позбавитись від таких розладів, але можуть навчити навичок боротьби з новими ситуаціями. Фахівці навчають — як пройти стадію прийняття ситуації, навчають жити з тим, що сталося та працюють із сім’ю. Найголовніше те, що пацієнт в подальшому буде знати куди йому звернутися за допомогою після виписки.

Звертатися за безкоштовною індивідуальною консультацією можна за телефоном 65-39-27 — це міський телефон центру — Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева. За цим номером можна записатися на прийом та зустрітися з психологами., отримати допомогу у вигляді групових занять.

Планується відкриття кімнати психоемоційного розвантаження, яка буде доступна не тільки для пацієнтів лікарні. Там буде залучена релаксаційна та ароматерапії за допомогою аудіо та відеозаняттів. Також планується відкриття психотерапевтичної вітальні — це окрема кімната, де можна буде самостійно заварити собі каву, приготувати їжу. Така можливість для пацієнта говорить про довіру до нього від спеціаліста, навіть якщо у пацієнта кризовий стан.

Начальник Департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак також пояснив, що примусово нікого лікувати не можна. Якщо є реальна загроза від людини суспільству, то примусово помістити її до психіатричної лікарні можна лише на три доби. Якщо людина не дає згоду на лікування — відмовляється, то сусіди або знайомі можуть звертатися до правоохоронних органів, до екстреної допомоги, до дільничої психіатричної служби. Пацієнти, які поводять себе агресивно звичайно перебувають на обліку і після виписки.

— На жаль, родичі часто забувають про хворих людей, яких розміщають у клініці. Наприклад, мати помістила за згодою свого сина до психіатричної лікарні. Після лікування лікарі виписують пацієнта, але мати пацієнта проти його виписки, бо не згодна, щоб він жив з нею. Проте жінка отримує пенсію свого сина, але не хоче, щоб він з нею жив, — розповів Віктор Лисак.

Якщо людина становить загрозу для суспільства, але не усвідомлює цього та не дає згоду на лікування, тоді питання її госпіталізації вирішується через суд. Примусово людина може бути госпіталізована до психлікарні при наявності у неї тяжкого психічного розладу, якщо вона представляє небезпеку для себе чи оточення та якщо людина не спроможна задовольняти свої основні життєві потреби. Лише за цих умов людина госпіталізується в примусовому порядку за рішенням суду.

Практичний психолог Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру Оксана Карась розповіла, що планова допомога дуже відрізняється від екстреної. Медик пояснила, що діяльність диспансеру спрямована профілактику та навчання, на просвітницьку діяльність. Все це робиться, щоб навчити людей долати стресові ситуації. Навички, яким навчають фахівці, є елементарними, але вони необхідні у стресових ситуаціях, коли у людей знижується здатність критично мислити та сприймати ситуацію. Медики навчають свідомо впливати на свій фізіологічний та психічний стани, які змінюються в стресових ситуаціях.

Нагадаємо, що під час брифінгу в Департаменті охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації фахівці розповіли також про реабілітацію учасників АТО та їх адаптацію в соціальному середовищі.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»