Учасники АТО мають змогу пройти соціальну адаптацію та курс реабілітації за допомогою перегляду фільмів та арт-терапії
Спеціально створена мультидисциплінарна бригада складає для учасників АТО індивідуальні програми курсу реабілітації та психосоціальної адаптації.
Під час брифінгу в Департаменті охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації фахівці розкрили тему психічного здоров’я сучасної людини та шляхів його збереження. Директор департаменту Віктор Лисак та начальник обласного клінічного госпіталю для ветеранів війни Сергій Голубєв розповіли про реабілітацію учасників АТО та їх адаптацію в соціальному середовищі.
Полтавська область була першою в Україні, яка почала організовувати систему надання психосоціальної реабілітації населення, зокрема учасникам антитерористичної операції. Існує планова та невідкладна допомоги. Враховуючи ситуацію в країні, у Полтавській області є люди, які потребують психосоціальної реабілітації після повернення із зони бойових дій.
Раніше проблемою психосоціальної реабілітації та соціально-трудової адаптації лікарі не займалися. Реабілітація та адаптація були важливі й для «афганців», але, на жаль, ветерани її так і не змогли отримати.
Як розповів начальник КЗ «Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради Сергій Голубєв, в рамках співпраці із литовськими колегами організований проект допомоги східним областям України. Відбулися тренінги в Україні, а наші фахівці ознайомилися із системою психосоціальної реабілітації у Литві.
— Хочу сказати, що литовці набагато просунулися в напрямку психосоціальної реабілітації населення. У них на території держави близько ста центрів реабілітації та адаптації. Тому досвід наших фахівців, набутий під час цих тренінгів, вони мають передати колегам та постаратися впровадити набуті знання в систему нашої області, — розповів Сергій Голубєв.
Раніше Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни надавав допомогу ветеранам Великої Вітчизняної війни, але зараз кількість таких пацієнтів зменшилась із зрозумілих причин. Натомість близько чверті наших пацієнтів — учасники АТО.
Полтавський та Кременчуцький госпіталі були своєірідними першовідкривачами в цьому напрямку, переймали досвід литовців. На базі цих госпіталів було створено центри психосоціальної реабілітації. Створено також мультидисциплінарну бригаду — це фахові лікарі-психіатри, психотерапевти, психологи, соціальні працівники, медичний персонал.
Така мультидисциплінарна бригада виконує комплексний підхід до кожного хворого. Кожен із фахівців бригади оглядає пацієнта окремо. На кожного хворого відпрацьовується індивідуальний план реабілітації та оздоровлення. Є певна програма, за якою слідує кожний хворий під час перебування в закладі — близько 20 днів. Індивідуальна програма реабілітації складається із індивідуальних занять, групових занять, різного виду терапії.
— Ми працюємо не лише на базі закладу. Проводимо іпотерапію — застосування верхової їзди в цілях лікування. Екскурсійні програми по Полтавській області, — зауважив начальник КЗ «Полтавського обласного клінічного госпіталю для ветеранів війни».
— Арт-терапія — це вияв своїх емоцій та настрою через мистецтво. Людина, яка находиться в зжатому емоційному стані, малюючи чи декоруючи матеріали за столом, — вивільняється, розслабляється, може легко висловлювати свої почуття, емоції та переживання, — розповів практичний психолог госпіталю для ветеранів Тетяна Романенко.
Спочатку учасники АТО не сприймають таку терапію, мають сумніви, що вона може допомогти. Але спробувавши, змінюють своє ставлення. Але це лікування є таким самим, як і медикаментозне. Як розповіла Тетяна Романенко, починають таку терапію із малювання на пожмаканому папері. Спочатку людина малює свій страх чи проблему, жмакає папір, потім розправляє його і зверху малює зображення більш позитивного характеру. Таким чином людина самостійно створює свій внутрішній стан.
За допомогою декорування CD-дисків людина малює своє майбутнє. Задекорований диск може зрозуміти лише той, хто його декорував. Коли людина малює, вона вивільняє свій внутрішній стан. АТОвці роблять листівки, прикрашають скриньки методикою де-купаж, малюють, декорують, виливають з гіпсу фігурки.
Також ефективною є сінема-терапія. Часто людині важко розібратися у своїх емоціях, тому спеціалісти пропонують спеціально підібрані фільми. Під час перегляду цих фільмів у пацієнтів виникають емоції, а після перегляду, разом з фахівцем, з’ясовують в який момент фільму виникла якась емоція. Потім з’ясовують — чому саме такі емоції виникають. Таким чином з’ясовується причина — в чому є порушення адаптації.
, «Полтавщина»