У Полтаві затримали двох серійних квартирних крадіїв — одного з них суд відпустив під домашній арешт
Апеляційний суд обрав міру запобіжного заходу для групи серійних квартирних крадіїв — одного з них відпустили під домашній арешт, іншого взяли під варту із правом внесення застави
Апеляційний суд Полтавської області ухвалив міру запобіжного заходу для двох підозрюваних у серійних квартирних крадіжках, яких затримали у листопаді. 22 листопада суддівська колегія у складі Алли Гонтар, Олександра Захожая та Андрія Рябішина ухвалила запобіжний захід у вигляді домашнього арешту для Сергія Вінніченка та призначила 60 діб тримання під вартою для Ніка Носа з правом внесення застави у розмірі 64 тис. грн. Про це «Полтавщина» дізналася з реєстру судових рішень та офіційного сайту суду.
Нагадаємо, що 17 листопада поліція Полтави затримала групу осіб, яких підозрювали в обкраданні квартир. Затримані пересувалися на Toyota RAV4. У них вилучили документи, телефони, камери, предмети, схожі на зброю, та відмички.
18 листопада Сергію Вінніченко та Ніку Носу оголосили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 185 ККУ — крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.
Один з підозрюваних Нос Нік Нугзарович має вищу освіту, одружений, має сина, але наразі ніде не працює та є раніше судимим, зокрема за тією ж ч.3 ст. 185 КК України. Слідчий та прокуратура клопотали до Київського райсуду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного. Клопотання обґрунтували тим, що під час досудового розслідування встановлено — Нік Нос разом з Сергієм Вінніченком проникли до житлового приміщення та викрали відеокамеру Sony, ноутбук Samsung із зарядкою, золоту каблучку з білого золота та мобільний телефон S-Tell. Загальна вартість викраденого становить 8,7 тис. грн.
Нік Нос та його захисник просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Але суддя Київського райсуду Любов Васильєва задовольнила клопотання старшого слідчого і ухвалила взяти підозрюваного під варту на 60 днів з можливістю внесення 64 тис. грн застави.
Другий підозрюваний Вінніченко Сергій Георгійович розлучений, працює менеджером та є раніше судимим, зокрема за тією ж ч.3 ст. 185. Слідчий та прокуратура також клопотали про взяття Сергія Вінніченка під варту.
З реєстру судових рішень та офіційного сайту суду відомо, що Сергій Вінніченко має постійне місце проживання, живе з матір‘ю, братом та сестрою, позитивно характеризується, а також має міцні соціальні зв’язки. На думку його захисника, судимість за аналогічні злочини не є обов‘язковою підставою для безумовного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на вищевказані аргументи, суддя Лобов Васильєва клопотання слідчого задовольнила частково та призначила Сергію Вінніченку 60 діб домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
1 грудня Апеляційний суд Полтавської області розглянув скарги прокуратури на рішення Київського райсуду Полтави. У апеляційній скарзі, яка стосується Ніка Носа, прокурор просив збільшити розмір застави з 64 тис. грн. до 128 тис. грн. Але колегія суддів залишила розмір застави без змін. Щодо Сергія Вінніченка, то в апеляційній скарзі прокурор наполягав на скасуванні рішення Київського райсуду та зміни запобіжного заходу на взяття під варту з правом внесення 128 тис. грн застави. Судді Алла Гонтар, Олександр Захожай та Андрій Рябішин апеляційну скаргу прокуратури не задовольнили.
Ми припускаємо, що підозрюваний Сергій Вінніченко доводиться родичем одному з підозрюваних у справі стрілянини на пляжі «Дублянщина» Олександру Вінніченку. Згідно з реєстром судових рішень та офіційним сайтом суду, обидва підозрювані мають однакові прізвища та по-батькові.
Нагадаємо, що Олександр Вінніченко підозрюється у замаху на вчинення умисного вбивства з хуліганських мотивів (ч. 2 ст. 15 та п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України). На думку слідчого, 10 серпня Олександр Вінніченко, перебуваючи на пляжі річки Ворскла, біля школи № 22, разом з групою осіб побив підприємця Олександра Марченка.
, «Полтавщина»