Більшість полтавських нардепів підтримали у 1-му читанні закон, який може спотворити конкуренцію на ProZorro
Мінекономрозвитку назвав прийнятий у 1-му читанні закон щодо публічних закупівель таким, що спотворює конкуренцію. Жоден з полтавських нардепів не голосував «проти».
Учора, 7 грудня, Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Закону «Купуй українське, плати українцям» (№ 7206). Мінекономрозвитку назвав його таким, що спотворює конкуренцію, що, по суті, нищить ідею ProZorro. Більшість нардепів від Полтавщини проголосували «за».
За даними офіційного веб-порталу Верховної Ради, законопроект підтримав 241 депутат. Обранці від Полтавщини проголосували наступним чином.
Округ | Депутат | Фракція | Голосування |
144 | Сергій Каплін | БПП «Солідарність» | За |
145 | Юрій Бублик | Позафракційний | За |
146 | Юрій Шаповалов | Відродження | За |
147 | Олег Кулініч | Відродження | За |
148 | Костянтин Іщейкін | БПП «Солідарність» | Не голосував |
149 | Андрій Река | Народний Фронт | За |
150 | Костянтин Жеваго | Позафракційний | Не голосував |
151 | Руслан Богдан | ВО «Батьківщина» | Відсутній |
Згідно з документом, планується внести зміни до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промислового виробництва та малого і середнього підприємництва. Втім, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України виступило проти законопроекту. На думку Міністерства, він шкідливий для системи публічних закупівель і для економіки України в цілому. Про це повідомила прес-служба Мінекономрозвитку.
Міністерство вважає, що у проекту забагато недоліків:
1. Він створює корупційні лазівки у системі ProZorro
Автори законопроекту вводять терміни «приведена ціна» та «неспеціалізовані закупівлі». «Неспеціалізовані закупівлі» — перелік товарів, для яких єдиним критерієм оцінки є ціна. Товари, що не потрапили в цей перелік, оцінюватимуться за допомогою «приведеної ціни». Вона враховуватиме місцеву складову та розраховуватиметься за складною і непрозорою математичною формулою. Остання вимагає від постачальників надати додаткові 23 документи та довідки на підтвердження частки «місцевої складової» у виробництві товарів. Це створить корупційні ризики в органах, які видаватимуть такі документи. Таким чином, визначення переможців тендерів повернеться до рук чиновників та відповідних регуляторних органів, а не автоматизованої системи.
2. Він обмежує конкуренцію на торгах
За задумом, пріоритет надаватиметься тим товарам, які виготовлені в Україні. Це створить додаткові бар’єри для участі бізнесу в тендері. Також це приведе до зменшення конкуренції і до збільшення ціни за товари і послуги, на які замовники змушені будуть погоджуватися. Це означає, що платники податків переплачуватимуть до 43% за товар тільки тому, що він визначений як «вітчизняний». Навіть якщо переплата складе не всі 43%, а лише 10% — це десятки мільярдів гривень, які могли би бути заощаджені й витрачені на потреби медицини чи освіти, а не на надприбуток тим компаніям, які змогли довести належний рівень локалізації виробництва.
3. Він не гарантує надходження до казни
Міністерство вважає — немає жодної гарантії, що додаткові доходи українських виробників будуть працювати на економіку України. Законопроект не передбачає жодних зобов’язань щодо реінвестування додаткових прибутків, отриманих на держтендерах. Тобто, кошти платників податків можуть бути виведені з економіки України до офшорних компаній.
Відтак, захист українського бізнесу лише шкодить малим та середнім виробникам, які не матимуть достатньо ресурсів для доведення «місцевої складової». Закон підтримує великих виробників, які не потребують захисту. Крім того, відсутність конкуренції з боку іноземних виробників дозволяє українським компаніям не підвищувати якість українських товарів, не інвестувати в технології та енергоефективність.
4. Він суперечить міжнародним договорам
Законопроект порушує міжнародні зобов’язання України перед Світовою організацією торгівлі та Європейським Союзом. Положення законопроекту суперечать Угоді про асоціацію і зону вільної торгівлі, згідно з якою сторони визнають внесок прозорого, недискримінаційного, конкурентного і відкритого тендерного процесу у сталий економічний розвиток і встановлюють у якості своєї мети ефективне, взаємне і поступове відкриття відповідних ринків закупівель (глава 8). Також, на думку міністерства, порушується стаття ІІІ «Угоди про державні закупівлі», за якою встановлюється національний режим та недискримінація відносно національних товарів у бік іноземних та навпаки.
Мінекономрозвитку за 3 дні до прийняття законопроекту закликало нардепів не голосувати за нього. Втім, як бачимо, до нього не дослухалися. Чи внесуть під час наступних читань до закону корективи, які поліпшать ситуацію, побачимо згодом.
, «Полтавщина»