4 грудня, 12:52

Про що розповідають тисячолітні дуби Опілля?

Етнографічний регіон Опілля, до якого зараховують практично увесь правобережний лісостеп, а також північні та західні регіони Полтавщини цікавий столітніми і навіть тисячолітніми деревами. Тисячолітні дерева пам’ятають гетьмана Богдана Хмельницького і козацького отамана Максима Залізняка. Вони багато змогли б розповісти про нашу справжню історію.

Поблизу села Рай Бережанського району Тернопільської області знаходиться Дуб, якому понад 900 років. За народними переказами саме під цим деревом відпочивав славний козацький гетьман Богдан Хмельницький. Бував тут і інший український гетьман — Іван Мазепа. У іншому кінці Опілля, за селищем Будою в урочищі Холодного Яру, що на Черкащині, знаходиться Дуб Залізняка, якому більше ніж 1100 років. За переказами, під цим могутнім деревом козацький отаман разом з іншими гайдамаками проводив свої наради під час Коліївщини. Бували тут і також, і вже згаданий Богдан Хмельницький, і козацький ватажок Северин Наливайко, і ватажок війська Запорізького, керівник повстання 1637 року Павло Бут (Павлюк), і побратими Залізняка — Андрій Журба та Семен Неживий. Пам’ятає дуб і Тараса Шевченка. Можливо саме ці місця надихнули Великого Кобзаря на написання «Гайдамак». Дуб Залізняка є однією з найвизначніших пам’яток не лише України, але й Європи загалом. Адже належить до 10 найбільших дерев Європи. Такі історичні дерева зовсім не дивина для Опілля. Тут знаходяться «Дуб Богатир» та «Дуб Велетень» з більш ніж 600-річною історією. Можна знайти кількасот літні липи.

Все тому, що на Опіллі споконвіку були унікальні родючі ґрунти, де буяла рослинність і було особливо добре займатися окультуренням диких злаків. Це зумовило появу тут землеробських цивілізацій ще наприкінці нової кам’яної доби (X-III тисяч років до нашої ери). Такі цивілізації знаходили гармонію між природою та людиною. Опілля — це край поселень Буго-Дністровської археологічної культури, яку пов’язують із зародженням землеробства, а окремі науковці, вважають попередницею Трипільської культури, нащадками якої вважають себе українці.

У всіх історичних епохах, населення території Опілля, відрізнялося особливим ставленням до довкілля. Опілля певною мірою можна вважати Ойкуменою української хліборобської цивілізації цивілізації. Тут найдавніше почали приручати та одомашнювати тварин, вирощувати жито, пшеницю, хміль, ячмінь, з яких ще в добу неоліту почали готувати пиво. Його за твердженнями науковців Стенфордського університету, яким першими вдалося відтворити смак пива нової кам’яної доби, готували, як і зараз, з ячменю і води. Щоправда нерідкістю було додавання проса і ягід. Напій мав тоді дещо солодкуватий смак і був густішим.

Тож, тисячолітні дуби Опілля, спонукають кожного з нас до глибшого вивчення своєї історії, яка може виявитися набагато давнішою ніж ми звикли вважати. Це історія давньої хліборобської нації, виплеканої в традиціях поваги до натурального і природного.

Андрій ПЕТРОВ

Суспільство