Поліція Полтави підозрює Інститут свинарства у спробі незаконно зрубати більше ста дерев

16 листопада відбулося засідання Київського районного суду Полтави, на якому слідчий суддя Любов Васильєва розглянула клопотання старшого слідчого поліції Полтави про про надання тимчасового доступу до речей і документів. Слідчий хотів отримати документи Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист», Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства, Департаменту екології та природних ресурсів Полтавського ОДА.

Своє клопотання слідчий обґрунтовував тим, що відділення поліції № 1 Полтави проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні від 12 жовтня 2017 року, за ч.1 ст.354 КК України (Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації).

Слідство встановило, що службові особи Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН України протягом травня-серпня 2017 року під виглядом проведення санітарної очистки захисних насаджень, намагалися незаконно вирубати дерева у захисних насадженнях на території Полтави та Полтавського району, з метою продажу деревини за готівку.

В ході допиту свідок повідомила, що 3 липня 2017 року разом із сусідкою, прогулюючись по лісопосадці в районі вулиці Журавлиної у Жуках, виявила 2 чоловіків, які сокирами помічали дерева для подальшого їх знесення. На запитання, що вони тут роблять, вказані особи представились представниками Інституту свинарства та агропромислового виробництва та відповіли, що помічають дерева для санітарної рубки. При цьому вони повідомили, що мають погодження Тахтаулівської сільської ради на помітку дерев поблизу села Жуки. Чоловіки також показали план-схему, на якому відмічали місця санітарної рубки. Всього чоловіки намітили більше 100 дерев різних порід.

Лісопосадка у Жуках, де планувалася незаконна порубка дерев

Далі свідок указала на наступні обставини:

Вказаних осіб тоді я побачила вперше та після цього з ними не зустрічалась. Описати їх зовнішність не зможу, але пам’ятаю, що вказані особи були одягнуті в робочий одяг. Чоловіки перебували у лісопосадці приблизно до 12:00, простукували дерева, в якому напрямку вони зникли, невідомо. Пересувались пішки, жодної техніки поблизу я не бачила. Ніяких інструментів, окрім сокир, а також блокнота із записами у чоловіків не було. Поліцію на місце події ми не викликали.

Прийшовши додому, я зателефонувала секретарю Тахтаулівської сільської ради, щоб перевірити інформацію про погодження вказаним органом місцевого самоврядування санітарних рубок, на що мені повідомили, що дійсно вказані чоловіки приходили до сільради та показували дозвільні документи, які, зі слів секретаря, були належним чином оформлені.

Того ж дня, приблизно після 19:00 год. я разом із чоловіком та сусідкою оглянула помічені дерева та виявила, що більшість із них молоді, віком 15-20 років, із зеленими здоровими кронами, не уражені грибком. Помічені дерева розташовані суцільною масою. Тобто я можу сказати, що значна частина дерев у лісопосадці була помічена для подальшого спилу.

Наша сім’я придбала земельну ділянку саме у цьому місці через те, що нам подобалися вказані зелені насадження, окрім того їх коріння укріпляє землю, та не дає розростатися яру. Саме тому факт помітки такої значної кількості дерев для спилу нас обурив.

4 липня 2017 року ми пішли на прийом до директора інституту свинарства, але останній не зміг нас прийняти. 5 липня нас прийняв заступник Інституту свинарства, який у ході розмови спочатку заперечував причетність Інституту до проведення санітарних чисток лісових насаджень на території Полтави, але потім, коли йому зазначили про здійснення помітки дерев в селі Жуки, він підтвердив, що дійсно у вказаних насадженнях планувалася вирубка.

Ми попрохали його продемонструвати належним чином оформлені дозвільні документи, на що заступник розгубився, вийшов з кабінету, та через деякий час повернувся, принісши Лист від 27.06.2017 року, адресований до ДСЛП «Харківлісозахист», Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства, Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА із проханням про направлення спеціаліста для участі в роботі комісії по обстеженню насаджень для визначення їх санітарного стану та призначення оздоровчих заходів на загальній площі 47 га. При цьому жодної офіційної відповіді на вказаний лист заступник нам не показав.

5 липня року до нашої земельної ділянки приїхали: невідомий мені чиновник з Інституту свинарства та ще якийсь невідомий чоловік. Вказані особи оглянули лісосмугу, розповідаючи при цьому нам про користь від санітарних чисток зелених насаджень, та повідомили, що Інститут свинарства штрафують за не проведення чи несвоєчасне проведення даних чисток та засміченість територій.

Наразі порубки у вказаному захисному масиві не проводились. Проте, чи проводились порубки в с. Жуки, мені не відомо. Окрім того, мені відомо, що працівники Інституту свинарства можуть бути причетні до здійснення рубок дерев в захисних смугах на полях поблизу ресторану «Віват, Провінція!». Приблизно 1,5-2 роки тому я прогулювалась по вказаній місцевості та сфотографувала зрубані дерева.

У зв’язку із цим слідство попросило отримати тимчасовий доступ до документів що стосуються здійснення Інститутом свинарства санітарних чисток лісових та захисних насаджень, а також про стягнення, накладені протягом 2015-2017 років на Інститут за неналежний догляд за вказаними насадженнями. Також слідству необхідні копії цих документів, які перебувають в володінні ДСЛП «Харківлісозахист», Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства, Департаменту екології та природних ресурсів Полтавського ОДА.

Суддя це клопотання слідчого задовольнила у повному обсязі. У разі невиконання ухвали суд дозволить обшук у вище зазначених організаціях.

Строк дії ухвали до 16 грудня 2017 року.

Нагадаємо, прокуратура підозрює посадовців 14 державних підприємств Полтавщини у незаконній передачі третім особам земельних ділянок. Серед цих підприємств — чотири відносяться до Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»