12 листопада, 9:36

У Великих Сорочинцях поліція більше трьох років не розслідує крадіжку з будинку «прокурорського стукача»

Михайло Лях Михайло Лях

Потерпілий вважає, що поліція просто не хоче розслідувати справу, де є речовий доказ та підозрювані

До «Полтавщини» звернувся Михайло Лях, мешканець Великих Сорочинців Миргородського району. Він розповів історію про свої поневіряння в коридорах правоохоронних органів, які не розслідують факт крадіжки з його будинку. Надамо йому слово.

26 травня 2014 року, приблизно о 12:00, до мого будинку вдерся невідомий і викрав близько 6 тис. грн та золоті вироби, вартістю приблизно в 1000 доларів. Я в цей час був на гасінні пожежі, адже працював тоді у нашому місцевому підрозділі. Вже після обіду моя дружина, яка працює медпрацівником в дитсадку, повідомила, що нашу оселю обікрали. Викликали поліцію. Вони приїхали приблизно о 6 вечора. Взяли у мене та дружини відбитки пальців, наші покази, попросили кави. Сидять п’ють. Я їх попросив, щоб вони зняли відбитки з дверей, які хтось відкрив шляхом віджиму. Неохоче, але зняли. Минув час — жодних дій з боку міліції. Напередодні крадіжки дружина знімала з банкомата відпускні, хорошу суму. За нами тоді стояли хлопці. Я запропонував міліції взяти з банку відео, бо молодики могли відстежити, де мешкають люди, які зняли досить велику суму коштів. Вони відмовились. Я самостійно отримав з банку це відео, сам знайшов та перевірив цих хлопців. Але у них було алібі. Через деякий час зайшов до мене капітан, почав так вести бесіду, щоб я «віддячив». Я відповів, що платити наперед не буду, ви зробіть справу, а за добре діло я із задоволенням віддячу. З тим він і пішов.

Тим часом я згадав, що колись у мене пив каву мій знайомий, одного часу ми підробляли разом. Коли ми у сусіда ремонтували дах, то він прийшов із монтіровкою, я, вже підозрюючи його в крадіжці, попросив інструмент, сказав, що вона така одна, унікальна і зручна. При цьому я йому сказав, що міліція вже має підозрюваних. Почувши за підозрюваних, він віддав її. Я приніс її додому і приклав інструмент до слідів на моїх дверях, які залишив злочинець. Все зійшлося. Я тоді викликав чоловіка ще раз, показав і йому. Він визнав, що монтіровка його, але він не злодій. Тоді я згадав, що в день пограбування я бачив на мопеді племінника цього чоловіка, він ще мені махнув рукою. Але він все заперечував і невдовзі на 2-3 тижні поїхав із селища.

В міліції призначили слідчу Жанну Михайленко. Після нового року я тривалий час їздив у райцентр, показував їй речовий доказ, розповів про підозрюваних, навіть возив свої двері туди, хата стояла без дверей. Нічого. Через рік мене викликають, говорять, що у племінника є довідка, що він в день крадіжки був у лікаря. Я відповів, що бачив його на мопеді, є й інші свідки. Бо на папері можна написати, що я вагітний на 8 місяці. Нуль реакції. Тим часом підозрювані одного разу висловили мені погрозу. Я поскаржився в міліцію. Там відповіли: «Так вони ж не вбили вас».

Тоді я почав писати скарги в обласну прокуратуру, до Генпрокурора. Коли в поліції мені глузливо порадили написати Порошенку, я й йому написав. Після цього слідча Жанна Михайленко заявила мені, що не хоче мати справу із людиною, яка «стучить» в прокуратуру. Після цього вона навіть перестала відповідати на мої дзвінки.

Слідство повела вже Наталія Денесюк — безрезультатно. Хоча я не розумію, що заважає слідству. Мені в поліції вже жартома порадили спалити вхідні двері, бо вони поламані, й речовим доказом не є. З моменту крадіжки змінилося вже 4 керівника райвідділу. Хочу подякувати Миколі Кульчицькому, який очолив відділення влітку 2016 року. Він хоча б вибачився за дії своїх підлеглих. Поскаржився я тоді ще голові поліції області Олегу Беху та його заступнику Сергію Чижу. Останній пообіцяв, що слідчу Жанну Михайленко покарають. Але натомість її підвищили в званні. Скаржився й до голови РДА Коваленка, але все даремно.

На сьогодні маю купу відписок, де сказано, що «слідство триває, порушень не виявлено». Вже відчуваю певне спустошення. І справа вже не в грошах. Я обіцяю, що якщо їх повернуть мені, то я їх витрачу на благодійність, віддам гарним, чуйним людям. Для мене це вже стало справою принципу, хоча для районної поліції я став ворогом, божевільною особою, яка чогось вимагає від них.

До розповіді додаємо фотографії Михайла Ляха, на яких він визначив, яким саме інструментом незаконно відкрили двері його будинку.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Суспільство