11 листопада, 16:25

Матір хворої на ДЦП жінки говорить, що лікарі калічать її дитину — медики стверджують протилежне

Надія Кучеренко з донькою Надія Кучеренко з донькою | Фото: Микола Лисогор

У Полтаві конфлікт між лікарями і мамою хворої на ДЦП жінкою — ми спробували розібратися хто в цій ситуації неправий

9 листопада полтавка Надія Кучеренко влаштувала перед міською радою одиночний пікет. Вона взяла із собою дочку Оксану, яка хвора на ДЦП. Оксані 36 років, але зі сторони вона схожа на дитину. Жінка не розмовляє, не чує, майже не бачить, не може самостійно ходити і у неї приступи епілепсії. За словами матері, хвора дівчина вже півроку не отримує передбачені державою безкоштовні ліки. Надія Кучеренко просить чиновників допомогти із ліками, а також облаштувати пандус для інвалідного візка в її під’їзді.

За словами Надії Кучеренко, вона ходить кабінетами міської ради ради і просить про допомогу, але отримує тільки відписки. Не допомогли і депутати, до яких вона зверталася. В 3-ій міській поліклініці сімейний лікар не підписав рецепти на видачу потрібного препарату. Надія розповіла, що вже півроку за свої кошти купує дорогі ліки, щоби підтримати життя дитини.

Позиція лікарів

Лікарі Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3 розповіли, що потрібні ліки є, а конфліктна ситуація виникла через важкий характер Надії Кучеренко.

Хворій на ДЦП доньці потрібні два препарати — Фінлепсин і Сорбіфер. Перший препарат — від приступів епілепсії, другий — від зниження гемоглобіну в крові. За державною програмою безоплатних ліків для пільговиків, вона отримує безкоштовно Фінлепсін, за Сорбіфер треба заплатити 50% ціни.

Надія Кучеренко заявляє, що своїй дитині буде давати тільки препарат польського виробництва Фінлепсин (400 мг), бо від інших їй стає погано. Головний лікар Центру Тетяна Мунтян пояснила, що лікарі пропонують той самий препарат, але з дозуванням 100 мг. В препаратах одна діюча речовина — карбамазепін, просто замість 1 пігулки потрібно прийняти 4. Держава не закупляє Фінлепсин (400 мг), тому що він не відповідає референтній ціні і є дорогим. Як раніше хвора отримувала препарат по 400 мг, вони не розуміють.

Головний лікар Тетяна Мунтян 

Лікарі розповіли, що хвору дитину потрібно захистити від матері. Через надуману проблему вона не дає їй потрібні ліки. Вже довгий період вона не впускає в квартиру медиків, щоби ті оглянули доньку. Одного разу медпрацівник побачив, що Надія тримає доньку під великим замком і обв’язує мотузками. Лікарі хотіли оглянути Оксану на наявність побоїв, але матір її не показує. Заступник головного лікаря Центру з медичного обслуговування населення Лариса Величко розповідає, що колись Надія Кучеренко на неї напала, і вона вже збиралася викликати поліцію.

— Кошти по пільговій програмі виділяються із міського бюджету. Коштів достатньо і ліками забезпечені повністю всі хворі. Надія не хоче брати препарат Фінлепсин (100 мг), але памперсами ми її повністю забезпечуємо, — розповіла Тетяна Мунтян.

Лікарі виписують рецепт на неіснуючий препарат

Процедура отримання безкоштовних ліків для хворих на епілепсію наступна. Хворий іде до кабінету невропатолога, який робить огляд і призначає лікарський засіб. Потім пацієнт з медичною карткою іде до сімейного лікаря, який і виписує рецепт на отримання препарату. З рецептом хворий заходить в аптеку, з якою медзаклад підписав договір на придбання ліків. Хворий віддає цей рецепт і отримує препарат. Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 купує Фінлепсин в аптеці «Полтавафарм». Аптека видає хворим безкоштовно ліки, потім підраховує кількість отриманих рецептів і медзаклад відшкодовує кошти. Гроші лікарня отримує із міського бюджету.

В жодній аптеці Полтави ми не знайшли препарату Фінлепсин, дозуванням 100 мг. В реєстрі лікарських засобів МОЗ є тільки Фінлепсин, 200, 400 мг. В «Полтавафарм» пояснили, що такого препарату з дозуванням 100 мг, немає у природі.

Крім того, препарату Фінлепсин (будько-якого дозування) немає в реєстрі оптово-відпускних цін за жовтень 2017 року. В цьому реєстрі містяться лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів. Це значить, що Фінлепсин не можна купляти за бюджетні кошти. Внести в реєстр препарат зможуть тільки із січня 2018 року.

Можливо препарат був не внесений в реєстр через високу ціну, оскільки ліки українського виробництва з діючою речовиною «карбамазепін» значно дешевші. Однак незрозумілі твердження лікарів Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3, які сказали, що не проходить референтну ціну препарат Фінлепсин (400 мг), а 100 мг — проходить. Референтна ціна — це формула за якою розраховується середня оптова ціна на лікарські засоби, які купляють за державні кошти. Це не бар’єр за яким лікарський засіб не потрапляє в цей реєстр. Тому твердження лікарів не є логічними з точки зору економії бюджетних коштів, адже ціна препарату з більшим дозуванням у перерахунок на одну дозу — виходить дешевшою. 

Ціни на препарати в одній із аптек України: 

Медичний препарат (упаковка 50 таблеток) Ціна, грн
Фінлепсин, 400 мг 364
Фінлепсин, 200 мг  300
Карбамазепін-Дариниця, 200 мг 40

Якби там не було, а Надії Кучеренко пропонували аналоги Фінлепсину і вона від них відмовилася. По закону вона дійсно не може зараз отримати цей препарат. Хоча з іншої сторони, «Полтавафарм» продає його медзакладам.

Пандус

Крім ліків жінка просить облаштувати пандус — його точно немає. З будівництвом не так все просто. Якщо чиновники вирішать побудувати пандус за бюджетні кошти, то це буде не скоро. Витрати на його будівництво потрібно внести до міського бюджету, який затвердять у лютому 2018 року. Після цього почнуть розробляти проект і потім дійдуть до самого будівництва. Без проекту можна зробити тільки за свої кошти. По-друге, щоб зробити пандус — недостатньо приварити дві рейки на східці. Найголовніше в пандусах — це кут нахилу, він має складати 5-10%. В панельній багатоповерхівці, де живе Надія Кучеренко, кут нахилу східців такий, що пандус перетвориться на гірку. Тому потрібно розробити конструкцію, яка б не заважала іншим мешканцям і дала можливість нормально спускати інвалідний візок.

В цій історії — є конфлікт між лікарям і пацієнтом (в даному випадку матір хворої). З точки зору лікаря, впертий пацієнт думає, що знає краще як правильно лікуватися. З точки зору пацієнта, лікарі його калічать.

— У неї не все гаразд з головою, ми з нею не дружимо, — розповіла про Надію Кучеренко сусідка. — Однак їй потрібно поставити пам’ятник, як мамі. Вона кожен день виводить дочку гуляти. Приходиться підіймати її по сходам, а Надія худа, їй важко. Більше нікому допомогти, вона одна з донькою, але ніколи її не покине.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»

Новини медицини