Олександр Залужний: Полтавська облрада працює неконструктивно, міськрада — більш-менш, а в парламенті скоро буде «гаряче»
Екс-депутат обласної ради розповів про своє бачення роботи обласної та міської рад, а також про близьку кризу у Верховній Раді України
Олександр Залужний був доволі відомим політиком у Полтавській області та займав активну громадську позицію. Має 10-річний стаж роботи у складі депутатського корпусу Полтавської обласної ради, був керівником фракції, очолював постійну комісію з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр. У 2012 році балотувався до Верховної Ради України. На той час був одним із лідерів громадського руху «Наш дім — Полтава». Відтоді політична активність Олександра Залужного зійшла нанівець, і досі політик мовчав. Чому така тривала перерва? Та що хоче сказати Олександр Залужний людям сьогодні?
— Олександре Михайловичу, вас серед політичних кіл не було видно понад 5 років?
— Так, дійсно, я взяв невелику паузу. Займався протягом цього часу господарчими та виробничими питаннями. Та й переосмислити треба було багато чого. Але на сьогодні ситуація у суспільстві та країні склалася така, що після обдуманого мною за цей час, є що сказати людям, суспільству загалом, а особливо тим, хто підтримував мене у 2012 році, з ким я постійно спілкуюсь, але наразі бачу, що цього замало. Тому прийняв рішення довести свої думки через ЗМІ.
— Ви цей період проживали в Полтаві? Де працюєте?
— Я тут постійно живу та працюю понад 40 років, спілкуюся з людьми, знаю проблеми краю. У сфері моїх інтересів в основному виробничі питання.
— Як ви охарактеризуєте суспільно-політичну ситуацію у Полтавській області? Зокрема, на рівні органів місцевого самоврядування?
— На мою думку, органи місцевого самоврядування знаходяться в достатньо складній ситуації — начебто, йде реформа місцевого самоврядування, створюються на найнижчому рівні об’єднані територіальні громади, але ця реформа насправді поки ще не дійшла до міст і області в цілому. На жаль, і законодавча база, і ті фінансові ресурси, якими вони володіють, не дають їм можливостей сповна виконати завдання, які ставлять перед ними виборці.
— Якщо говорити про обласний рівень. Ви маєте 10-річний досвід роботи депутатом Полтавської облради. Як оцінюєте роботу нинішнього складу?
— Результативність роботи Полтавської обласної ради залишає бажати кращого. Вона працює не на повну силу. У своїй більшості — неконструктивно.
— У чому причина?
— Надзвичайно широкий спектр політичних сил представлений на сьогоднішній день у Полтавській обласній раді Це 10 фракцій. Звісно, у всіх цих політсил є вожді, які керують і тут — на території Полтавської області, і, водночас, у Києві, звідки йдуть команди. Але це не завжди йде на користь громадам і області. Часто саме обласна рада (я слідкував за сесіями, вивчав матеріали) замикається на якійсь внутрішньо-політичній боротьбі на рівні облради, і багато часу втрачається саме на з’ясування внутрішніх кадрових питань тощо. Власне, розподіл портфелів заважає вирішенню важливих питань для області.
— Якщо конкретніше — чи можете навести приклад?
— Коли я очолював постійну комісію з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр, ми, все ж таки, знаходили можливість та надавали право і державним, і недержавним структурам шукати та видобувати корисні копалини на території Полтавської області. За два роки діяльності нинішньої обласної ради в цьому скликанні таке погодження отримала лише одна структура, та й та з достатньо сумнівною репутацією. Підприємства державного сектору, які видобувають майже 90% вуглеводнів на території Полтавської області — це «Укргазвидобування» і «Укрнафта» — не отримали за ці два роки жодного погодження від облради. А це, насамперед, створення та збереження робочих місць, надходження до бюджету. Звичайно, є питання зі сплатою податків, екологічні і соціальні проблеми, але повністю паралізувати їхню роботу, не давши розвиватися? Більше того, зупинити вже ті, що діють підприємства з переробки газу — це теж, мабуть, не зовсім правильно. Хоча, якщо з ними нормально працювати, можна отримувати не лише додаткові фінанси у вигляді податків, а й стимулювати їх до активної реалізації певних соціальних задач на рівні територій, де вони працюють
— Чому такі неузгодження?
— Обласна рада зайняла достатньо жорстку позицію — мовляв, поки не буде оцих 5% від ренти у місцеві бюджети від підприємств, нікому нічого давати не буде. Верховна Рада прийняла це рішення. Воно вступить в дію з 1 січня 2018 року. Але ж податки необхідні сьогодні, і про енергонезалежність варто не забувати. Тому я вважаю позицію Полтавської обласної ради неконструктивною.
— Якщо вже говоримо про Полтавську обласну раду, то давайте згадаємо й міську?
— Міська рада Полтави працює на сьогоднішній день більш менш нормально. Врешті решт там, начебто, знайшли компроміси між фракціями «БПП», «Совістю України» і мером Олександром Мамаєм. Відкинули всі ці амбіції, і, на сьогоднішній день, худо-бідно, але активно ремонтуються дороги в Полтаві, дитсадки оновлюються, школи, інша соціальна сфера. Хоча найбільш вузьким місцем для міста все ж залишається бюджетна сфера, де достатньо низький рівень зарплат лікарів, вчителів. Хотілося би, щоб ця вся коаліція в міськраді не розбалансувалася, і загальна ситуація давала можливість їм працювати. Бо бачу, що достатньо сильно і міськраді, і меру нині заважають працювати популісти.
— Нещодавно закінчилися парламентські канікули — Верховна Рада приступила до своєї роботи. Чого нам очікувати від неї? Наскільки буде бурхливою, на вашу думку, політична осінь в Україні?
— На сьогоднішній день притчею во язицех є так звана пенсійна реформа в Україні і, думаю, що саме вона неабияк внесе розбрат, спровокує скандали та розколи у стінах Парламенту. Законопроект нещодавно подали, а вже до нього внесено понад 2 тис. поправок. Це ж про щось говорить? Про те, що він зовсім сирий. Власне, це законопроект про порядок підвищення пенсій нинішнім пенсіонерам фактично за рахунок майбутніх пенсіонерів, а не пенсійна реформа, як це всюди анонсується Урядом. Насправді передбачається зменшення коефіцієнту розрахунку пенсії до 1, і це призведе до помітного зниження пенсії майбутнім пенсіонерам при інших рівних умовах нарахування пенсій, що діє зараз. Водночас, поряд із цим, необхідний для нарахування пенсії стаж збільшується від 15 до 25 років. Якщо законопроект буде зараз прийнятий, то вже з 1 жовтня 2017 року пенсію отримуватимуть лише люди з трудовим стажем 25 років, а багато хто з тих, хто планував вийти на пенсію за віком, будуть змушені продовжувати роботу до вироблення необхідного стажу. Фактично держава за рахунок майбутніх пенсіонерів намагається виконати свої зобов’язання перед теперішніми.
— Статистичні дані, які озвучують на рівні держави — це один працівник утримує одного пенсіонера. Говорять про критичність ситуації — треба щось робити з цим?
— Так, наповнення Пенсійного Фонду у нас в Україні є однією із найбільших проблем. Економіка, на жаль, розвивається не так, як би цього хотілося. Дуже великий ресурс потрібен на АТО, а разом з цим запропоноване на рівні держави несе цілу низку ризиків, що не витримує жодної критики. Будемо сподіватися, що вистачить здорового глузду підійти зі всією відповідальністю до цієї теми у пенсійній сфері, аби була хоч якась перспектива в майбутньому в тих, хто сьогодні працює.
— Напередодні Дня міста Полтава, що би хотіли побажати землякам?
— Насамперед миру, добра та тепла в родинах.