Заробітки у Польщі: «шара» чи брехня?

На сьогодні за різними підрахунками до Польщі виїхало на заробітки більше 2 млн українців. Це і не дивно, адже зробити це аж надто просто — не потрібна робоча віза, ані якісь спеціальні документи, дозволи та великий залишок грошей на рахунку. Крім того, поляки добре знають, якщо не українську, то хоча б російську мову, а це означає, що хтось, та зрозуміє вас. Ба навіть достатньо сказати, що просто їдеш до родичів, або у відпустку, перевіряти ніхто спеціально не буде — аж надто багато людей в чергах на кордоні.

Натхненні ідеєю простого і швидкого підробітку, українці виїжджають за кордон, забуваючи про всі підводні камені. Приміром, їдучи до Польщі, ви залишитесь без будь-яких гарантій, що взагалі повернетесь з грошима, вже не кажучи про якийсь там заробіток, і це у кращому випадку. У цій статті хочемо детальніше зупинитися на тому, чим ви ризикуєте, коли вирішуєте їхати працювати за кордон.

Нелегалом до сусідів

Якщо ще 5-10 років тому до Польщі від’їжджали лише жителі Західної України, то сьогодні туди їдуть з усієї країни: із Вінниці, Одеси, Полтави тощо. Всіляко заохочують і польські підприємці, і це не дивно, адже їх вітчизняні найманці коштують надто дорого.

Проте люди часто не розуміють, що вони там просто найманці-нелегали. Все тому, що реєстрація працівників для польських найманців також коштує грошей, які вони не надто охочі платити. Простіше кажучи, якщо щось трапиться, будете винні самі. Навіть, якщо працівник відробив певну кількість годин, то має право отримати платню, незаконний польський бізнес нічого не обіцяє, навіть повернути гроші. Треба зазначити, що оплата праці нараховується залежно від напрацьованих годин. Ніхто не буде вам платити навіть за обідню перерву, тим паче за запізнення або нагальну потребу покинути місце праці хоча б на 5 хвилин. Звільнити вас також можуть без будь-якої вагомої причини, адже ви не зможете перешкодити в цьому роботодавцю, так як не маєте на це ніяких прав.

Існує багато випадків, коли людей просто «кидають» на зарплатню. «Я в Польщі відпрацював 100 годин і не отримав за них платню. Тепер навіть не знаю, як вернути кошти. Вже більше місяця немає ані авансу, ані зарплати», — розповідає один заробітчанин з Полтавської області.

Із кожним роком таких випадків стає дедалі більше: польські підприємці лише наживаються на дешевій робочій силі, при цьому, українці біжать на заробітки, навіть не перевіривши, на яке підприємство влаштовуються.

Без закону і права голосу

Польське законодавство також не налаштовано вас захищати. А навіщо, коли проблем вистачає із власними громадянами? Навіть, якщо ви влаштувалися на нормальну роботу і офіційно оформлені, гарантій виплати зарплати це вам також не дасть, у першу чергу тому, що ви іноземець. Ба навіть публічно виступити проти не зможете — не являєтесь членом трудових польських профспілок, бо такого ніхто не казав робити, щоб вимагати свої права.

Ще одна історія селянина з Полтавської області, який минулого року поїхав до Варшави на підробіток, і ледь не опинився там за гратами. «Обіцяли офіційно влаштувати, контору перевірив, будівництво, наче все нормально було. Ми навіть там трудові договори підписали. Тому працював сумлінно і думав, що додому привезу багато грошей дітям на майбутнє», — розповідає він.

Попри те, через місяць тяжкої роботи на будівництві йому почали затримувати зарплатню. Все звертали на те, що замовники будинку, який він строїв, затримують виплати. Потім почали нарікати на те, що робочі крадуть будматеріали: мовляв, вираховують з усіх, бо вони дорогі.

«Ми бригадою не витримали і вирішили влаштувати страйк. Втомились працювати на шару», — розповідає заробітчанин, — «а вони взяли і викликали на нас поліцію, яка і забрала до відділку, ніхто загалом нічого в нас і не питав».

Найцікавіше, що у відділку їм повідомили, що за польським законом вони не мають права страйкувати, так як не мають польського громадянства, а тим паче не оформлені офіційно на роботі. «Документи забрали прораби, тому ми їх підписали і навіть не бачили. Прийшлося їхати додому на те, що хоч заробив раніше. Повернувся з пустими кишенями», — каже селянин.

У свою чергу, можете звернутися до українського посольства у Польщі, та вони мало чим зможуть вам допомогти, аби що допоможуть із виїздом до України, чи скажуть, що тут потрібно працювати за місцевим законодавством.

Житло і харчі — за свій рахунок

Ще одна велика проблема більшості заробітчан у Польщі — місце проживання. Далеко не всі підприємства готові оплачувати вам не те, що готель, а просто навіть койко-місце. Тут також багато «але». Взагалі, роботодавці у Польщі не надто переймаються місцем проживання для заробітчан, як правило, вибираючи найдешевші квартири або гуртожитки. Про якісь людські умови також казати складно. Багато хто з найманців говорить про те, що селять навіть цілими робочими бригадами, а в одній кімнаті може проживати до 10 людей. У кращому випадку, роботодавець може запропонувати такі умови, або ви будете займатися цим питанням самотужки, але це також займе певний час та ваші власні гроші, враховуючи, що пристойне житло у Польщі коштує не дешево.

Приміром, опитана нами жіночка з Полтавщини, яка поїхала до Вроцлава заробляти дочці на навчання у ВУЗі, була вимушена ночувати просто неба. Вона знайшла об’яву, у якій були вказані чудові умови роботи у Польщі покоївкою: оплачували переїзд, обіди, надавали кімнату у домі, де потрібно було прибирати, ну і звісно, зарплатню у євро. Вона не довго думала, спакувала валізу і вирушила до Вроцлава. Там її зустріла управляюча дому, розповіла, що хазяїн — бізнесмен, вдома буває дуже рідко, тому робота заключалася у тому, щоб просто прибирати дім.

«Пропозиція була дуже заманлива, а та жінка, що мене зустріла теж надто мила, ба навіть більше — сам дім був шикарний, наче у кіно. Проте по приїзді мені сказали, що проживання у кімнаті та обіди вираховуються з моєї зарплати, навіть користування гарячою водою також. Була у шоці, але думала, що з такою зарплатою то і нічого, почала поратися», — каже жінка.

Ольга пропрацювала у домі кілька тижнів, каже, що особливо не причіплювалися до роботи, та і працювала старанно. Але під кінець місяця їй видали чек на користування кімнатою, ванною та за харчі, обімліла. «нарахували майже на ту зарплатню, що я згодилася. Сказала що не маю сенсу так працювати. Тоді мене попросили, сказали іншу знайдуть раз таке», — розповідає найманка.

Жінка просто побоялася щось казати, оскільки могли не просто не заплатити те, що залишилось, а й покалічити: дім був закритий, із охороною і собаками. Грошей їй залишилось лише на останній обід та дзвінок чоловікові, щоб забрав. При цьому ночувати жінці довелося просто неба, сидячи у парку.

Роботи — втричі більше

Ще одна поширена проблема — робота у Польщі не завжди відповідає реальності. Себто, поїхав на одну роботу, а в результаті за ці ж кошти запрягли ще на дві-три. Так сталося зі студентом Полтавської аграрної академії, який вирішив одночасно і отримати практику закордоном, і повчитися за спеціальністю агронома. Проте студент виніс лише гіркий урок з життя.

«Ходили по університету, розповідали як круто отримати практику за кордоном — хто до США їхав, хто у Європу. У мене не було багато коштів, тому вирішив спробувати ближню Польщу, попрацювати у теплицях», — говорить він.

Така собі програма для студентів, навіть не за обміном: працюєш на полях або десь на аграрному підприємстві та отримуєш за це знання. Каже, що по приїзді дійсно відвезли до теплиць, причому зроблених за останнім словом техніки. Проте, на місці сказали, що потрібно ще підремонтувати дах сараю, а потім розвантажити обладнання, і це тільки проста робота, яку давали понаднормово.

«Гроші платили, але я ж не наймався розвантажувати контейнери чи лагодити дах, справ було повно, все робив один. Кожного дня як батрак працював з ранку до ночі», — каже студент. За його словами, більше на практику не поїде.

Таких випадків надто багато, люди часто не думають, перш ніж поїхати кудись, тому що ведуться на легкі гроші. Але як показує практика, їх важче заробити, аніж здається. Закордон ніколи не буде рідною країною, де у людей є певні права і свободи, вже не кажучи про те, що там ніхто особливо не має справи до чужої біди.

Андрій ПЕТРОВ