Довіряй, але перевіряй!
Віра – одна з чеснот, яка тисячоліттями пропагується християнською релігією та суспільством для виховання в людині високої духовності та моральних якостей. Вірити людині і в людину, довіряти ближньому – про це нам говорили наші батьки, дідусі та бабусі навіть в атеїстичні Радянські часи, про це вони сьогодні розповідають своїм онукам і правнукам. Однак, у сучасних умовах, виховані в такому дусі громадяни дуже часто стають легкою здобиччю різного роду шахраїв, які вміло використовують особливості їх виховання
Саме з такими людьми і «працював» 22-річний Андрій (ім’я змінено) – мешканець Полтавського району, який раніше уже двічі притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжки. Відчувши смак «легких грошей», навіть після відбуття покарання за попередні злочини, молодик не припинив свою діяльність, а став діяти за іншою схемою. Вона була досить проста і банальна – молодик просив у своїх знайомих на декілька годин їх мобільні телефони покористуватись і просто не віддавав. Отримані таким шляхом мобілки він швидко збував за дріб’язок – від сорока до двохсот гривень в залежності від моделі та стану «товару». Гроші, звичайно, невеликі, однак було за що купити випивку та закуску, коли ж вони закінчувались – ішов шукати чергового довірливого знайомого.
Практикуючи таким заняттям, згодом молодик виробив декілька хитрих схем видурювання у людей мобільних телефонів «на декілька годин». Вони були настільки ефективними, що через деякий час Андрій почав таким чином отримувати від знайомих золоті речі та прикраси, які також швидко збував, однак уже за дещо більші гроші. Такий промисел дозволив чоловіку деякий час непогано пожити, однак чим більше ставало таких ошуканих, тим частіше вони зустрічалися на вулицях і чіплялися до шахрая з незручними запитаннями про повернення належного їм майна. Молодик вигадував різноманітні відмовки, що дозволяли йому продовжити термін користування чужим майном, яке в реальності уже було давно продане.
Невідомо, скільки ще довірливих полтавців вдалося б ошукати таким незатійливим способом, якби одному зі знайомих не набридло чекати на повернення свого майна і він не звернувся б за допомогою до Октябрського райвідділу міліції. Міліціонерам вистачило лише кілька днів, аби розшукати шахрая. Відносно останнього вже порушено кримінальну справу за статтею 190 (шахрайство). За свої дії молодик може отримати до трьох років позбавлення волі. Останнє слово за судом, однак, зважаючи на кримінальне минуле Андрія, не важко передбачити, що найближчі декілька років він проведе у в’язниці. Це, на жаль, не убезпечить від подібних злочинів інших мешканців нашого міста, адже скористатися їхньою довірою задля власного збагачення є ще чимало охочих. Тому, золоте правило – довіряй, але перевіряй, сьогодні як ніколи є актуальним.
Світлана РОССА, помічник начальника Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області