Мешканець Горішніх Плавнів понад 30 років будує яхти власними руками
Василь Лещенко з Горішніх Плавнів з юності будує кораблі і мріє на своїй яхті здійснити навколосвітню подорож. Саме він став одним з героїв для мандрівного медіапроекту «Ukraїner».
Нагадаємо, у листопаді минулого року Полтавщина стала одним з регіонів, який відвідали мандрівники з «Ukraїner». Це туристично-експедиційний медіапроект, спрямований на нове відкриття України: культури регіонів, активних творчих людей, ефективних локальних спільнот та іншого.
Одним з перших героїв з Полтавщини, якого представили глядачам, став Василь Лещенко з Горішніх Плавнів.
Своє захоплення чоловік розпочав ще у 1972 році. За 10 рублів (1/10 тодішньої зарплати) він купив в магазині звичайного дерев’яного човна і поставив на нього вітрило із простирадла. Згодом Василь вирішив змайструвати на ньому каюту, щоб можна було переночувати, не беручи із собою наметів.
Під враженням від побаченого в Києві, де він побачив крейсерський міський яхт-клуб, Лещенко вирішив створити подібний і у тодішньому Комсомольську. 7 жовтня 1978 року разом з п’ятьма однодумцями так і сталося.
Свого часу цей яхт-клуб був дуже багатим. Тут були дитячі олімпійські класи: «кадети», «оптимісти», «фіни». Вони займалися на придбаних у Таллінні дитячих спортивних човнах. До вітрильного спорту тоді тяжіли й діти і дорослі. Не було жодних вікових обмежень, брали майже всіх.
— Приходили діти від 6 років, а також молодь, робочі. Знаєте, весь вітрильний спорт — це боротьба зі стихією, незалежно від погоди і часу доби: у дощ, у бурю; є вітер або його немає; холодно або жарко. У таких умовах виховується фізична витривалість, людина вчиться жити в гармонії з природою, — пояснює Василь Лещенко.
У 1982 з’явилась перекладена російською мовою книга німця Курта Рейнке «Побудова яхт». Її одразу ж розібрали з полиць книгарень. За цієї книгою Лещенко і збудував свою власну яхту:
— Я зробив 12-метрову. Щоправда, я дещо модернізував той проект, бо він був 60-х років. Тоді були зовсім інші човни.
У яхт-клубі Василь сконструював яхти «Вікторія», «Королева» та «Фрегат» і добудовував ще одного 13-метрового човна.
Свого човна Василь Лещенко будував 6 років. Працював щодня без вихідних по 12-16 годин на день. Василь самотужки розробив ескізний проект і моделі майбутнього човна. Одну — повністю, з вітрилами, випробовував її тут, на затоці. Протестувати модель можна й за допомогою комп’ютера і 3D-моделювання.
Василь зізнається, що він — людина старої «закваски», тому йому простіше було це все зробити на практиці. Звик, мовляв, працювати руками, з олівцем та ватманом.
Роблячи ескізи внутрішньої частини, Василь розглядав багато варіантів, користуючись фото з інтернету й обирав те, що до вподоби.
Як зазначає «Ukraїner» зі слів Лещенка, у 1999 році гірничо-збагачувальний комбінат повністю відмовився від фінансування яхт-клубу й передав його на баланс міста. У міста ж немає коштів на його утримання. Тому вони реорганізували клуб у Дитячу юнацьку спортивну школу, відповідно змінився її статус, додали багато різних дисциплін.
На яхтах, виготовлених Василем Лещенком, можна було б навіть піти у навколосвітню подорож. Щоправда, для цього треба бути готовим морально і фізично, більше морально.
Фото проекту «Ukraїner»