11.08.2010 | 8:42

ОСББ: чому Кременчук випереджає Полтаву

Олег Тертишник Олег Тертишник | Фото: Ян Пругло

Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» побачив світ ще в 2002 році, а останні зміни та доповнення в цей документ були внесені в 2006 році. Однак і по сьогодні особливого пожвавлення щодо реформування галузі ЖКХ не видно

Аби стимулювати цей процес, Кабінет Міністрів України нещодавно прийняв відповідну програму, яка буде діяти з 2010 по 2014 рік. Вона передбачає фінансову допомогу новоствореним об’єднанням. Стимул полягає в тому, що після 2014 року жодне ОСББ вже не отримає від держави жодної копійки.

Утім і ця обставина не надто позначилася на активності створення ОСББ, особливо у Полтаві, де таких об’єднань нараховується лише 43. Про проблеми, пов’язані із процесом створення ОСББ, та про перспективи реформування галузі ЖКГ ми поговорили із головою асоціації підтримки об’єднань співвласників будинків м. Полтави Олегом Тертишником.

— Олег Анатолійович, чому ж така мала кількість створених ОСББ у Полтаві?

— Причин багато. Однак потрібно розпочати з чогось одного. Зараз у Полтаві створено 43 ОСББ, а також функціонують 142 житлово-будівельних кооперативи. ЖБК, в принципі, це подібна до ОСББ форма власності та метод управління. Більше 100 будинків є членами нашої асоціації підтримки ОСББ. На Заході такі об’єдання мають назву кондомініумів. Основна проблема полягає у ментальності людей, які звикли, що хтось повинен прийти і вирішити усі їхні проблеми, вони не звикли до самоврядності. Крім того, у Полтаві досить мало багатоквартирних будинків, що дозволяло б мати якісні комунальні послуги за невелику квартирну плату. У Полтаві таких будинків десь 950. А, наприклад, у Києві, де багатоповерхових будинків багато, цей процес йде жвавіше. Але є другий варіант для малоквартирних будинків — це передача повноважень управлінським компаніям, які б замінили би собою ЖЕДи.

— А чому потрібно замінити ЖЕДи?

— Бо вони неефективні. Рівень проплат по місту складає 70% Чому? Бо часто люди не задоволені якістю отриманих послуг. До того ж, сам ЖЕД не зацікавлений надавати ці послуги, бо він одночасно і замовник і виконавець. 87% квартир у Полтаві приватизовані. Який сенс місту утримувати фактично приватну територію? Для цього і існують ОСББ, члени якого зацікавлені в тому, щоб їхня приватна, але спільна власність утримувалася на високому рівні, а вони самі, вже як юридична особа, отримували достойні послуги. Тим більше, що навіть після процесу укрупнення ЖЕДи так і не позбулися високих витрат на власне адміністрування, на власне утримання. Якщо ми умовно візьмемо одну гривню, яку власник квартири, або балансоутримувач витрачає на оплату послуги, то 70 копійок із цієї гривні витрачається саме на адміністрування ЖЕДу, і тільки 30 копійок направляється на забезпечення комунальних послуг. Потім сама система тарифікації досить забюрократизована. ЖЕД бере окремий будинок. Складає по ньому калькуляцію, потім подає її до міськвиконкому, там ці тарифи узгоджуються і приблизно через півроку «спускаються» в ЖЕД. А за цей час підвищився рівень інфляції, змінилися тарифи, тож знову потрібно перераховувати тарифи, знову узгоджувати їх по півроку. За цей час ЖЕД несе збитки.

— Ви говорили, що для Полтави більше підходить варіант із управлінською компанією. Що це за варіант?

— Як я вже казав, якщо ОСББ, створене на базі малоквартирного будинку, то вирішити власноруч питання найму працівників, таких як двірник, сантехнік, слюсар та інших, буде складно. Адже найм буде відображатися на сумі квартплати, яка буде братися з кожного квадратного метра жилплощі. Це буде відчутне навантаження. Якщо ОСББ вирішить винаймати робітників через управлінську компанію і через неї замовляти послуги від комунальних підприємств, то витрати на адміністрування будуть складати 15-17%. Зекономлені кошти будуть направлятися на зарплати тим же двірникам і на якість послуг загалом. А нові тарифи ні з ким узгоджувати не потрібно, все відображається у договорі, тож, у свою чергу, сама управлінська компанія також має позитивний момент.

— Ви кажете, що управлінська компанія буде винаймати двірників та інших робітників. Де саме?

— Це величезний ринок, правда, якого ще майже не існує. На обслуговуванні будинків можна створити тисячі нових робочих місць. Управлінська компанія може укласти угоду як індивідуально, так із юридичною особою, наприклад, будівельною фірмою, яка б такі послуги надавала.

— Тобто ЖЕДи взагалі непотрібні?

— Категорично не згоден. Давайте не забувати про так званий приватний сектор, це приблизно десь 2 тисячі будинків. Адже хтось повинен їх обслуговувати? На мою думку, ЖЕДи, які б істотно звільнилися від тих будинків, які їм важко утримувати, могли б обслуговувати приватників, що мешкають у власних будинках. Також не слід забувати, що ЖЕДи чи інші комунальні підприємства мають досвід роботи, фахівців та техніку. Можливо, деякі послуги вони будуть надавати у тому числі і новоствореним ОСББ.

— А скільки будинків повинна обслуговувати управлінська компанія, адже існує якійсь поріг рентабельності її роботи?

— Наприклад, у Кременчуці така управлінська компанія утримує 739 будинків. Цього достатньо, щоб отримувати прибуток. Якщо ви запитаєте, а звідки ж взяти ці будинки, то не слід забувати, що мешканці новобудов більш охоче стають членами ОСББ і тому з їхнього боку ніяких проблем не має. Чому? Тому що новий будинок не потребує поточного і капітального ремонтів, а значить ці послуги на тривалий час викреслюється з плати за квартиру. Наприклад, квартплата у нових будинках, мешканці якого створили ОСББ, може складати 80 коп. з квадратного метра. Із ремонтами ця сума може доходити до 1,20 грн. Звичайно, складніша ситуація із «хрущовками», чи будинками у мікрорайонах Сади, або Сади-2, яким по двадцять років. В законі про ОСББ є пункт, згідно із яким перед створенням ОСББ колишній балансоутримувач повинен провести капітальний ремонт будинку. Щоб мінімально привести в порядок один будинок потрібно 500-700 тисяч гривень. У ЖЕДів таких грошей не має. Тому держава передбачає до 2014 року виділити на ці цілі 24 млрд. гривень. Звичайно, не всім поталанить їх отримати. Новостворене ОСББ повинно укласти угоду з управлінською компанією, щоб отримати хоч 50% на капітальний ремонт. Інше повинна виділити держава.

— Про вигоду управлінської компанії зрозуміло. В принципі, вигода органів місцевого самоврядування також очевидна — «розвантажити» свій баланс, який переобтяжений сотнями старих будинків, на утримання яких завжди не має коштів. Але віз і нині там, чому?

— Тому що на утримання неповороткої галузі ЖКГ виділяються кошти із бюджетів усіх рівнів. Якби реформувати саму систему, то цих дотацій, можливо, і вистачило б. А так виходить вічне латання дірок, при цьому державні кошти інколи ідуть не завжди туди, куди потрібно, і, напевно, не тим, кому потрібно. Ми усі про це знаємо. Однак, я повторюсь, навіть не це головна проблема, а менталітет наших людей. Досить складно їм усвідомити свої переваги, та й з інформуванням не все гаразд. Ось існує 8 років закон про ОСББ. Але хто знає як розтлумачити саму абревіатуру? Що вже казати про нюанси.

— Олег Анатолійович, ви навели приклад Кременчука. Чому там процес створення ОСББ пішов жвавіше, ніж у Полтаві?

— Депутати міськради побачили, що ЖЕДи на цьому ринку послуг не конкурентоздатні, а тому вирішили передати на конкурсній основі 739 будинків управлінській компанії, яка вже мала досвід, ресурси і кадровий потенціал. При цьому ця управлінська компанія обслуговує будинки, які поки що перебувають у комунальній власності міста. Таким чином міськвиконком перестав бути посередником між замовниками послуг (мешканцями будинків) і виконавцем (управлінською компанією). Цікавий факт: директор управлінської компанії — у минулому начальник управління ЖКГ, тож досвід має. Наведу ще один красномовний приклад. Якщо вам потрібно отримати з управлінської компанії якусь довідку, то ви телефонуєте диспетчеру, і якщо у вас немає заборгованості, вам на ранок доставляють цю довідку на машині. Хоча, якщо у вас є час, можете піти і забрати власноруч, і без довгих черг. Відчуйте рівень сервісу.

— Підтвердить будь-ласка, правдоподібність одного прикладу. Власники перукарні, яка розташована на території ОСББ, сплачують оренду вже не місту, а на рахунок ОСББ. Об’єднання має таке право?

— Має. Однак потрібно сказати, що ОСББ це не прибуткова організація, а тому отримані кошти вона може витратити тільки на організаційні чи управлінські моменти, наприклад, на зарплату двірникам.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Суспільство