Розум перемагає обіцянки

Зокрема, для обрання нового складу Верховної Ради є навіть формальний привід: понад рік у країні не існує парламентської коаліції. Хоча представники влади час від часу й говорять, мовляв, вона є, але досі нам не змогли продемонструвати коаліційної угоди зі списком народних обранців, які входять до більшості. Це якась державна таємниця? Президент у такому разі має право (однак не обов’язок) розпустити ВР. Але гарант своїм правом користуватися не збирається, стверджуючи, що вибори не на часі. Та й взагалі, мовляв, у них зацікавлена Росія. Серйозно? То, певне, Путін нам заважає проводити реформи, тарифи підвищує, інфляцію особисто роздмухує?

Насправді ж післямайданна влада загалом катастрофічно втрачає довіру українців. Для прикладу, глава держави Петро Порошенко, отримавши в першому турі президентських виборів-2014 рекордні 54% голосів українців, нині має майже вп’ятеро нижчий рейтинг.

Значно менше суспільство симпатизує і провладним фракціям. Абсолютно різні соціологічні дослідження періодично доводять це. Тож виникає різка невідповідність: при владі перебувають політики із фактично вичерпаним кредитом довіри, бо за три роки не була проведена до кінця жодна реформа! А ті зміни, які влада намагається запровадити, українців не обнадіюють, а лякають. Тут вам і земельна, і медична, і пенсійна реформи. А ще славнозвісна децентралізація! Тож владі нічим хизуватися, окрім хіба реформи електрон-ного «декорування» та (як злий жарт) періодичного підвищення комунальних платежів. Маємо те, що маємо...

Курс є хибним

Соціологічна група «Рейтинг» нещодавно провела опитування щодо суспільно-політичних настроїв українців. Так, у форматі особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face) було опитано дві тисячі респондентів віком від вісімнадцяти років. Помилка репрезентативності дослідження становить не більше як 2,2%.

Опитуваним поставили запитання: «Як ви вважаєте, загалом справи в Україні йдуть у правильному чи неправильному напрямку?». Отож, 76% респондентів гадають, що країна рухається у неправильному напрямку, 13% підтримали курс, а 11% респондентів завагалися із відповіддю.

Найоптимістичнішими в цьому сенсі виявилися західні регіони: 68% мешканців налаштовані критично, 20% курс задовольняє, 12% не можуть визначитись. Центральна (77%, 14% і 9%) та Східна Україна (77%, 8% і 14%) є скептичними. Та найбільше розчарований південь країни: 82% опитуваних вважають обраний напрямок хибним, 10% — прийнятним, 9% вагаються.

Далі українців запитали, які проблеми наразі є для них найважливішими (можливі одночасно три варіанти відповідей). Понад половину опитаних (53%) найбільше турбує військовий конфлікт на сході України. 47% респондентів переймаються низьким рівнем зарплат або пенсій, 45% занепокоєні підвищенням тарифів на комунальні послуги, 37% — підвищенням цін на основні товари, інфляцією, 25% говорять про хабарництво та корупцію у владі, 23% хвилює безробіття, 16% — соціальне розшарування, прірва між бідними та багатими, 12% — недостатній рівень соціального захисту. Ще 12% опитаних вказують на неможливість отримати якісне медичне обслуговування, 7% — на зростання злочинності, недостатню безпеку на вулицях, 6% — на несприятливі умови розвитку малого та середнього бізнесу.

Тож ці цифри вкотре підтверджують, що населення вкрай невдоволене діями влади. Навіть омріяний безвізовий режим і асоціація з ЄС поки не додають нам оптимізму, адже живемо в країні, де триває війна і де народу все важче зводити кінці з кінцями.

«Батьківщина» — перша

Та повернімося до опитування соціологічної групи «Рейтинг». У респондентів поцікавилися також, як вони ставляться до ідеї розпуску парламенту і проведення дострокових виборів до Верховної Ради. 25% із них цілковито підтримують, ще 25% скоріше підтримують, 13% вагаються із відповіддю, 23% скоріше не підтримують, 14% зовсім не підтримують.

До речі, кількість тих, хто виступає за дочасне волевиявлення, трохи збільшилася порівняно з минулим роком. Тоді за перезавантаження ВР було лише 20% респондентів, а категорично проти — 18%.

Також українців запитали про їхні електоральні симпатії. З’ясувалося, що якби вибори до Верховної Ради проводилися наступної неділі, то 13,9% тих, хто має намір голосувати та визначився, обрали б ВО «Батьківщина».

До речі, саме ця політична сила тримає першість у рейтингу симпатій українців уже другий рік поспіль.

На другій сходинці опинився «Опозиційний блок» із 10,4%. Третє місце посів Блок Петра Порошенка — 10,2%. Саме ця політична сила протягом двох років катастрофічно втрачає свій рейтинг. Згадайте, що на виборах до ВР 2014 року БПП отримав 22% голосів.

Загалом прохідний бар’єр долають такі партії: РПЛ — 9,5%, партія «За життя» — 9,2%, «Громадянська позиція» — 7,7 %, «Самопоміч» — 7,1% та «Свобода» — 6,6%. Провладна партія «Народний фронт» нині має рейтинг 0,9%, що навіть нижче за статистичну похибку. Ця політсила на минулих виборах також набрала 22%.

Якби вибори Президента України відбувалися наступної неділі: рейтинг кандидатів

Ще українцям поставили запитання, за кого б вони проголосували на президентських виборах, якби такі відбулися наступної неділі. Так, з-поміж тих, хто має намір голосувати та визначився, 15% голосів віддали б лідеру партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко.

За чинного президента Петра Порошенка проголосували б 12% респондентів. 10,2% опитуваних сказали б «так» представнику «Опоблоку» Юрію Бойку, 10,1% — лідеру партії «За життя» Вадиму Рабіновичу і стільки ж громадян воліли б бачити очільником держави главу політсили «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. 9,6% респондентів симпатизують «радикалу» Олегу Ляшку.

Тож і цей рейтинг зберігає попередні тенденції: перше місце вже традиційно отримує Тимо-шенко, а Порошенко стрімко втрачає свій електорат. Навіть на початку 2016 року, за даними тієї самої соціологічної служби «Рейтинг», за нього готові були віддати свої голоси 22% опитуваних, нині ж ця цифра зменшилася майже удвічі.

Марія АНІНА

Думка експерта

Олег Саакян

«Порошенко боротиметься за друге місце»

Олег СААКЯН,
політолог, директор Єдиного координаційного центру «Донбас»:

«У 2014 році ВО «Батьківщина» отримала досить незначне представництво у Верховній Раді. Тоді дехто навіть списував партію з рахунків, але марно. Впродовж останніх двох років рейтинг «Батьківщини» постійно зростає. Із чим це пов’язано?

У «Батьківщина» є харизматичний лідер — Юлія Тимошенко. Її команда дуже чітко реагує на запити суспільства. Політсила має широку підтримку по всій країні, це довели останні вибори до об’єднаних територіальних громад, де партія отримала перше місце.

Також «Батьківщина» — єдина політсила, у якої є потужна розгалужена партійна система. Тож потенціал у партії доволі високий, і найближчим часом вона здатна наростити ще 5% до свого рейтингу.

Натомість популярність пропрезидентського Блоку Петра Порошенка стрімко падає. Прогнозую, що ця політсила може втратити ще до 5%.

Водночас БПП не піде стежкою «Народного фронту», довіра до якого в українців практично на нулі. БПП — це політичний проект, який об’єднався в інтересах певних груп. Вони й забезпечують електоральну подушку. А «НФ» використали як громовідвід, і на тому все.

Взагалі «НФ» — це фактично елітарний клуб із кількома акціонерами. Вони об’єдналися 2014 року заради високих відсотків на виборах. Та нині рейтинг політсили є катастрофічно низьким. Тож частина «фронтовиків» напередодні майбутніх виборів може приєднатися до БПП. Інші групи вочевидь підуть у вільне плавання і візьмуться за ребрендинг, що є логічним. Хоча шанси в них мізерні.

Щодо президентського рейтингу, то нині на першому місці Юлія Тимошенко, на другому — Петро Порошенко. З огляду на спадну тенденцію у рівні довіри до чинного президента, прірва між потенційними кандидатами зростатиме й надалі. І насправді йдеться уже не про те, наскільки Юлія Володимирівна випереджає Петра Олексійовича, а про те, як останній боротиметься за друге місце — щоб потрапити до другого туру. Хоча насправді гарант більше за все не бажав би опинитися «віч-на-віч» із Тимошенко, адже результат цього електорального протистояння передбачуваний.

Нас дуже часто лякають реваншем «регіоналів». Та подивіться на реальний стан справ. Частина членів колишньої «Партії регіонів» асимілювалася в БПП. А еліта часів Януковича переважно спить собі спокійно — її просто не чіпають, за деяким винятком. Це може свідчити тільки про відповідні домовленості!

Також останнім часом повзуть чутки про те, що начебто спадкоємець ПР — «Опоблок» — може об’єднатися із «Батьківщиною». Це повна нісенітниця, у якої є замовник та адресант — Банкова. У цих політсил зовсім різний електорат: «Батьківщина» є патріотичною партією, екс-«регіонали» заграють із виборцями за допомогою проросійських слоганів та меседжів. До того ж після Революції Гідності жодна політична сила, яка поважає себе і народ, не об’єдналася б із колишніми «регіоналами». Тим часом саме БПП доволі часто голосує в унісон із «Опоблоком».

За інформацією газети «Вечірні вісті»