Суд не знайшов винних у смерті чоловіка під час допиту у Полтавському райвідділі міліції

Сьогодні Октябрський районний суд виніс рішення по справі Анатолія Кишиченка — колишнього міліціонера, якого підозрювали в побитті до смерті підозрюваного в крадіжці. Історія справи наступна.

28 листопада 2009 року до Полтавського районного відділу міліції зателефонувала жінка та повідомила, що з її гаража у Розсошенцях викрали скутер Yamaha. Правоохоронці виїхали на виклик, взяли пояснення і опитали свідків. За отриманою інформацією, скутер викрали двоє осіб: Микола Воробйов та Олександр Саластельник.

29 листопада оперативники поїхали у Щербані та знайшли у під’їзді будинку, де жив Саластельник, викрадений скутер. Квартира Саластельника була закрита. Міліціонери почекали деякий час і поїхали у відділ. Наступного дня, по обіді оперативники Кишиченко і Матьоха повернулися до квартири Воробйова. Сусіди розповіли їм, що Воробйов і його товариш Саластельник сидять у квартирі. Міліціонери постукали у двері і вимагали їм відкрили.

— Родини Воробйова і Саластельника я знаю з 2007 року, коли почав працювати у відділі. У Саластельника три брата. Він і другий брат — алкоголік, третій — наркоман. Його друг Воробйов не працював, кожен день пив. Сусіди скаржилися на їх пияцтво, — розповів Анатолій Кишиченко у суді.

Міліціонери стояли до 17 години під дверима Саластельника. Кишиченко подзвонив начальнику карного розшуку Сергію Войтенку і запитав, чи є сенс далі чекати. Він відповів, щоб почекав, бо є спосіб відкрити двері.

На підмогу відправили начальника кримінальної міліції у справах дітей Наталію Нечепуренко та ще двох міліціонерів Яременка і Шевченка. Родина Саластельника мала дітей і перебувала на обліку неблагонадійних родин. Наталія Нечипуренко саме ними займалася. Вона підійшла до квартири і постукала у двері. Їй відкрила господиня з маленькою дочкою. Нечипуренко попросилася увійти, їй дозволили. Слідом за нею до квартири зайшли міліціонери.

В кімнаті вони побачили п’яних Воробйова і Саластельника. Кишиченко розповів, що оперативник Шевченко був збуджений, підійшов до Воробйова і наніс йому серію з п’яти ударів. Останній удар був коліном в тулуб. Воробйова відправили у ванну кімнату витерти кров з обличчя. Потім на Воробйова і Саластельникова одягли наручники і повезли у відділ. Саластельника повезли у машині Шевченко з Нечипуренко, а Воробйова — Кишиченко з Матьохою. Приїхали до міліції близько 20 години.

Полтавське районне відділення поліції (міліції) на вул. Олени Пчілки (Луценко)

Нечипуренко і двоє випадкових свідків розповіли, що Кишиченко і Матьоха біля відділу вивели з машини Воробйова і вдарили кулаками з боків. Від ударів він впав і вдарився обличчям об асфальт. Нечипуренко встигла побачити його розсічене підборіддя і обличчя в крові. Потім Кишиченко і Матьоха підняли Воробйова і повели під руки у приміщення райвідділу для допиту. Як розповіла Наталія Нечипуренко, Саластельникова вдарили тричі в живіт кулаком і сказали йти додому, а Кишиченко повів Воробйова до себе у кабінет на розмову.

Кишиченко у суді розповів інше. За його словами, Воробйов біля машини знепритомнів і впав сам. Його підхопили, дали води і повели на третій поверх для дачі показів. Воробйов сидів у коридорі біля вікна. У цей час Кишиченко брав покази у Саластельника. Ніхто з опитаних працівників відділу не помітив, що Воробйову було зле чи в нього були травми. Потім Кишиченко повів до себе в кабінет на розмову Воробйова. Двері були відкриті, ніхто криків, шуму, з кабінету не чув. Кишиченко запевнив, що не бив допитуваного і бити не було сенсу.

— Не бив я його. Це людина така. В нас таких називають людина-чекушка. 250 грам і він сам все підпише, — розповів Анатолій Кишиченко.

Близько 21 години вечора начальник відділу Віталій Ємець повідомив про закінчення робочого дня. Керівник карного розшуку Войтенко сказав Кишиченку відвести Воробйова на перший поверх до чергового, відзняти відбитки пальців, зробити фото. Воробйова збиралися залишити на ніч в камері, а наступного деня продовжити розмову. Кишиченко так зробив, а потім поїхав додому. За півгодини йому зателефонував черговий і сказав їхати назад до відділу.

Віталій Ємець

— Приїжджаю до відділу питаю у чергового, що сталося. Він каже, піди у камеру подивися. Пішов — Воробйов був уже мертвий, — розповів Кишиченко.

У Полтавський районний відділ міліції приїхала прокуратура і почала проводити розслідування.

Досудове розслідування встановило, що 30 листопада 2009 року, близько 21 години, у кімнаті для доставлених Полтавського РВ УМВС України був виявлений труп з явними тілесними ушкодженнями на тілі. Згідно з попередньою експертизою, смерть наступила від тупої травми живота. Також з’ясувалося, що чоловік хворів відкритою формою туберкульозу.

Розбіжності і суперечності справи

Нечипуренко і двоє випадкових свідків заявили, що бачили, як Кишиченко бив Воробйова. Інші співробітники міліції не бачили і не чули, щоб Воробйова били. Сам Кишиченко звинувачував чоловіка Нечепуренко Шевченка у побитті. Суд призначив йому рік умовно.

Правоохоронці змінювали деякі свої покази при першому допиті і у подальшому. Це підтверджував і Кишиченко. Згідно з психотестом, Матьоха і Шевченко домовилися між собою та начальником райвідділу.

Досудове розслідування встановило, що 30 листопада 2009 року близько 21 години у кімнаті для доставлених Полтавського РВ УМВС України був виявлений труп з явними тілесними ушкодженнями на тілі. Хоча далі в матеріалах слідства йдеться про те, що побиття потерпілого відбувалося з 21:30 по 22:30 годину.

Анатолій Кишиченко

Кишиченко розповідає, що коли відводив Воробйова черговому після дачі показів, він почував себе нормально. Хоча черговий відділу на першому допиті розповів, що Воробйову було зле і коли він спускався, у нього почалося самовільне випорожнення, тому одразу викликали швидку.

Миколу Воробйова міліція не мала права затримувати і одягати наручники, йому не повідомляли про підозру і не вручали повістку, щоб він прийшов у райвідділ. У нього мали взяти пояснення на місці проживання, або запросити у відділ міліціїдля дачі показів.

Рішення суду

Прокуратура почала слідство і лише через шість років висунула підозру Анатолію Кишиченку. Суд тривав півтора року. Розглядав справу Анатолій Савченко, захищала підсудного адвокат Людмила Козир, обвинувачення вів прокурор Сергій Кириченко. Прокуратура клопотала про 8 років позбавлення волі.

Суд прийняв рішення визнати Анатолія Кишиченка невинним у злочині і повністю виправдав. Таким чином, винних у смерті Миколи Воробйова не знайшли. Оперативник Шевченко, який був у квартирі, отримав рік умовно за перевищення службових повноважень.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»