5.08.2010 | 12:37

Королева німого кіно: феномен Віри Холодної

Віра Холодна Віра Холодна | Фото: kinooko.org

Серед наших видатних земляків своїм непервершеним талантом, незвичайною вродою і загадковою долею вирізняється актриса німого кіно Віра Холодна

У Полтаві є ентузіасти, які досліджують життя знаменитої актриси. Проректор-організатор академії краєзнавства Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Панас Михайлик разом із вихованцями академії підготував і видав кілька книжок про Віру Холодну. Одна з них має назву «Королева німого кіно». Надзвичайно вдала назва! Наша землячка перебувала біля витоків кінематографа, її успіх був феноменальним — тому й називали красуню «королевою». Віра Холодна не грала, а була на екрані собою, жила в кіно, і глядачі відчували її щирість. Вона мала чудовий голос і гарно співала, але — на естраді, бо кіно тоді було німим. Віру Холодну любили, а заздрісники у Москві називали її... полтавською галушкою.

Юні полтавські краєзнавці з’ясували багато цікавих деталей, що стосуються життя і діяльності «королеви німого кіно».

— Є дані, що Віра Холодна жила у Полтаві в будинку біля ЦУМу, — говорить наставник молодих дослідників Панас Михайлик. — Народилася Віра Левченко у Полтаві 5 серпня (за іншими відомостями — 9 серпня) 1893 року, росла у дружній і щасливій сім’ї інтелігентів. Її батько, корінний полтавець, закінчив словесне відділення Московського університету, мати — Олександро-Маріїнський інститут шляхетних панн. Василь Андрійович учителював у рідній Полтаві. Переїхала сім’я у Москву, коли помер Вірин дідусь, і бабуся залишилася одна. У Москві Віра вступила в балетне училище Великого театру, яке через рік мусила залишити: бабуся-аристократка була проти такого заняття внучки, бо у її колах вважалося, що бути актрисою майже непристойно. Дівчина мусила вчитися в гімназії, але актрисою таки стала — пізніше. 1908 року в Москву приїхала з Петербурга найпопулярніша тоді в Росії актриса Віра Комісаржевська. Побачивши її на сцені, Віра кілька днів ходила під таким враженням, що не чула, коли до неї зверталися...

На випускному вечорі найкрасивіша з випускниць гімназії 1910 року Віра Левченко познайомилася з високим, широкоплечим і привабливим, хоч і не дуже красивим юнаком — Володимиром Холодним. Він запросив її на перший танець... Кохання спалахнуло з першого погляду. Незабаром вони одружилися, хоча рідні обох були проти раннього шлюбу. Але жили молоді дуже щасливо. 1912 року у них народилася доня, яку назвали Женею. Пологи у Віри були настільки тяжкі, що лікарі попередили: їй не можна народжувати знову, принаймні у найближчі роки — це небезпечно для її життя. Тому подружжя всиновило ще одну дівчинку, щоб у Жені була сестричка.

Володимир, юрист за фахом, захоплювався автоспортом, брав участь у гонках, навіть видавав газету «Авто». Він і дружину навчив водити автомобіль. Молоді й веселі, вони разом літали на таких швидкостях, що нерідко потрапляли в аварійні ситуації (коли Віра була за кермом). Але ніхто не одержав жодної серйозної травми.

Уже перша роль Віри Холодної принесла їй успіх і славу

Коли у Європі йшла війна і Володимир Холодний воював на фронті, темноволоса красуня з ніжною білою шкірою, великими сірими очима, надзвичайно густими і довгими віями Віра злетіла до вершин популярності як актриса кіно. Вона не просто йшла за своєю мрією — знімаючись у кіно, заробляла гроші, бо мусила утримувати сім’ю. Уже перша роль — тургенєвської героїні у фільмі Євгенія Бауера — принесла їй успіх і славу. Затвердив Віру на цю роль режисер із першого погляду — завдяки її зовнішності: потрібна була актриса незвичайної вроди. Подальші ролі Холодної були в основному одноплановими — мелодраматичними, але глядачі були у захопленні.

Фільм «Життя за життя» з Вірою Холодною в головній ролі демонструвався по два місяці поспіль в усіх кінотеатрах, і в залах був аншлаг. Віру обожнювали, вона стала законодавицею мод. А мода тих років була дуже цікава: сукні шили вузькими внизу і пишними вгорі, без зайвих прикрас (рюш, воланів, оборок, бантів). Кольори вибирали пастельні, відтінки — холодні. Якась одна оригінальна деталь надавала костюмові шарму. Віра мала багату фантазію і сама моделювала для себе одяг. Речі виходили неповторні, ексклюзивні.

Актриса часто отримувала листи від незнайомих чоловіків із зізнаннями в коханні. Були навіть такі, які писали, що покінчать життя самогубством через нерозділене почуття до неї. Багатії робили спроби купити її. Але ні купити, ні звабити цю жінку було неможливо: Віра залишалася вірною своєму чоловікові.

Одного разу Віра Холодна отримала звістку про поранення свого чоловіка. Вона покинула зйомки і подалася шукати госпіталь під Варшавою, до якого потрапив її тяжко поранений чоловік... Лікарі сказали, що Володимир навряд чи виживе. Віра день і ніч була біля нього, доглядала і таки вирвала із лап смерті!

1916 року у власника фірми «Ханжонков і К», на якого працювала зірка екрану Віра Холодна, з’явився конкурент, який спочатку не був сприйнятий всерйоз: Дмитро Харитонов відкрив у Москві кіноательє, але не мав людей, які вміли професійно робити кіно. Усі думали, що новачка чекає банкрутство. Але він... запропонував операторам, режисерам і кращим артистам, які працювали у Ханжонкова, набагато вищу платню. Зірка найбільшої величини у світі кіно Віра Холодна перейшла у кіноательє Харитонова пізніше за інших: їй було незручно залишати роботодавця. Але всі друзі уже працювали у Харитонова, а сім’я її потребувала грошей...

Харитонов беріг кадри, не перенавантажував людей. Якщо у Ханжонкова знімали в шаленому темпі один фільм за другим, Харитонов давав можливість відпочивати. За час, за який у Ханжонкова знімали вісім фільмів, у Харитонова знімали три. У Віри з’явився час для дітей. А кінофабрика Харитонова процвітала.

Актриса повторила долю своєї героїні?

1917 року Віра зіграла одну з найкращих своїх ролей у фільмі «Біля каміну». Фільм, у якому заміжня жінка закохалася в іншого, коханець розбив сім’ю, а в кінці героїня Віри Холодної померла — типова мелодрама, яка ніби спроектувала майбутнє виконавиці головної ролі — мав винятковий успіх. Газета «Кіножиття» писала тоді: «Уже багато років не доводилося нам бачити нічого подібного. Публіка займала фойє і вхід, виходила декількома чергами довжиною в піввулиці й чекала отримання квитків, незважаючи на дощ і негоду. Гра Віри Холодної неперевершена — вона створювала в залі для глядачів особливу атмосферу. Після закінчення доводилося бачити вологі очі і чути зауваження на кшталт: „Невже подібну художню фільму не можна буде зберегти, перезняти і вона загине, порвавшись по театрах?“. У Одесі картина демонструвалася безперервно 90 днів, у Харкові — 100 днів. Через півроку зняли продовження „Біля каміну“ — „Забудь про камін, у ньому згасли вогні“. Публіка ломилася на сеанси, буквально розносячи кінотеатри».

Віра Холодна Віра Холодна

У фіналі фільму «Біля каміну» героїня Віри Холодної померла... У наші дні у телепередачах можна почути, як той чи інший актор повторив роль свого героя — граючи, ніби змоделював ситуацію в реальності. А великий поет землі російської Євген Євтушенко застерігав: «Ніколи не пишіть про свій трагічний кінець: енергетика слова така, що силою мистецтва штовхнете себе на те. Маяковський напророкував собі кулю, Єсенін — повішення...». Так це чи ні, але через два роки після виходу на екрани згаданого фільму, знаменитої актриси не стало. Вона померла, нібито, від іспанки — дуже тяжкої форми грипу, що забрав життя мільйонів європейців. Але епідемія давно минула, коли Віра Холодна прибула на гастролі в Одесу, де захворіла...

Під час похорону актриси, яка пішла з життя у 26 років, вихлюпнулося стільки всенародного горя, стільки людей проводжало її в останню путь... Говорили потім, що на похороні люди не впізнавали у покійниці Віру Холодну, що вона була не схожа на себе, обличчя — синє (як пояснювали, від бальзамуючого розчину). Потім багато чуток ходило: що померла вона не від іспанки, а її отруїли, бо працювала на контррозвідку, за однією версією — шпигувала для французів, за другою — для чекістів... І що лікаря, який відмовлявся підписати діагноз «іспанський грип», шантажували, щоб змусити. Навіть і така чутка пройшла, що похоронили не Віру Холодну, а невідому померлу (тому й не впізнавали), а Віра завдяки інсценуванню втекла за кордон, бо виникла загроза викриття її таємної місії... Ще один варіант чуток — нібито актрису викрали, бо на ній було багато дорогоцінних прикрас.

Володимир Холодний прожив лише кілька місяців після смерті дружини і помер від тифу.

За чотири роки Віра Холодна знялася у 80 фільмах. На сьогодні вціліло лише п’ять кінострічок, і ті збереглися погано...

Наталія ЖОВНІР, «Полтавщина»

Культура і освіта