На Водохреще полтавці зранку очищаються у Йорданській воді на Ворсклі
Із самого ранку сотні полтавців йдуть та приїжджають до Ворскли, щоб зануритися у крижану купіль
Далеко не усі полтавці стали чекати на так би мовити офіційне відкриття свята «Водохреща» на 1-му міському пляжі (біля мосту), а з самого ранку йшли, аби зануритися у крижану, але бадьору крижану купіль.
На пляжі організовано дві купелі — одна трохи імпровізована і від цього небезпечна, тому що підхід вкрився шаром «свіжого», слизького льоду, інша — із дерев’яним поручнем та застелена соломою. Хоча й там, і там біля ополонок чергують працівники рятувально-водолазної станції. На березі також чергують співробітники патрульної поліції та рятувальники управління ДСНС.
Багато полтавців приїхали автомобілями, які слугують їм не тільки засобом пересування, але й теплим приміщенням для перевдягання.
Хтось уже смажив шашлики, хоча поруч готувалися до торгівлі цими шашликами та напоями люди у спеціальному наметі.
Багато хто прийшов, щоб зануритися у січневу воду Ворскли вперше в житті, таким було психологічно найважче. Окремі громадяни наповнювали дійство не просто змістом розваги, а релігійним підходом — хрестилися та промовляли про себе молитви.
Було й трохи «еротики» — одна із дівчин пішла до ополонки «топлес», ніяково закриваючи «принади» ліктями. У чоловіків із цим було легше — окремі купальщики заходили в ополонки в «костюмах Адама».
Серед натхненних «моржів» — віруючих і не дуже — курсували хлопець та дівчина із чарками з горілкою від місцевого виробника. Хоча не багато хто погоджувався «зігрітися» саме таким чином — у фаворі був чай в термосі.
Якщо ж вже говорити про обрядовість та народні традиції, то привітаємо читачів старовинними піснями на Водохреще:
Гей, пане господарю,
Щасти, Боже, з Йорданом,
І з водицею, і з царицею,
З усім домом, з усім добром,
І з синами-соколами,
І з дочками-чічками...
, «Полтавщина»