Головний претендент на посаду головлікаря Полтавського психоневрологічного диспансеру: Я не чийсь протеже, просто працевлаштовуюсь

Після виходу статті «Попри думку колективу Полтавського психоневрологічного диспансеру, головним лікарем закладу обрали Віктора Волошина» «Полтавщина» надала можливість висловитись по темі і Віктору Волошину, бо він вважає, що матеріал не є об’єктивним. Читачі у свою чергу мають можливість дізнатися про ймовірно нового керівника психоневрологічного диспансеру.

— Вікторе Анатолійовичу, якщо коротко, розкажіть про основні моменти з автобіографії.

— Народився у Карлівці, у 1984 році. Там у мене і зараз мешкає мати. Завершив навчання в УМСА, у 2008 році, за спеціальністю «Психіатрія», медичний стаж йде з 2008 року. Працював лікарем-психіатром в обласній психлікарні та психоневрологічному диспансері. У 2010 році завершив дистанційне навчання у ПУЕТ, факультет менеджменту, захистив магістерську роботу якраз щодо діяльності медичного закладу, написав сам.

— Виникли запитання щодо вашої підприємницької діяльності...

— Заробляти кошти на життя в рамках закону — це не порушення. З 2006 по 2010 роки був приватним підприємцем, був виконавчим директором фірми. Тепер вже навіть не назву її точно: чи товариство, чи ПАТ. Також я створив фірму «Панацея Плюс», яка має ліцензію на надання психофізіологічної експертизи.

— Чи була пов’язана ваша діяльність на посаді лікаря із діяльністю цієї фірми? Про це йшлося і у розслідування телеканалу «Місто».

— Спочатку скажу, що після того сюжету на телеканалі «Місто» мене перевіряли і в поліції, і в прокуратурі, пройшов також перевірку Департаменту охорони здоров’я ОДА. Анонімки писали і тоді, і зараз. Однак ні правоохоронні органи, ні фахівці із ДОЗ порушень у моїй діяльності не знайшли. Хоча їх там просто складно знайти. Існує Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 246, від 21 травня 2007 року «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». У Розділі «Загальні вимоги до проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників» є пункт 2.13, у якому сказано наступне: «Працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи». Таким видом діяльності займається і створена мною фірма «Панацея Плюс», про яку вів мову телеканал «Місто». Так, фірма приватна, але диспансер вже давно немає своєї лабораторії, яку скоротили, щоб зекономити кошти. Тобто, немає для такої експертизи ані лікаря, ані ліцензії, нічого немає. Такі лабораторії при диспансерах залишилися тільки у містах-мільйонниках. Тож держава з одного боку фінансово не забезпечує свої медичні заклади, а з другого — вимагає обов’язкове проходження цієї експертизи, щоб людині отримати певні допуски: перебування на висоті, володіння зброєю і т.д. Так, я не приховую, що приватне підприємство створене для того, щоб годувати і мою сім’ю, і сім’ї співробітників. Але ж це і є суть підприємництва?

— Якщо воно не перетинається із діяльністю посадових осіб, які отримують не дохід, а зарплату.

— Діяльність не перетинається. Наприклад, ви хочете стати власником зброї, прийшли в диспансер, вам потрібна медична довідка від психіатра (форма 122-2/о). Ви пройшли огляд успішно, вам видали сертифікат. Аналогічну процедуру ви проходите і в наркодиспансері. Тільки після цього вам потрібно обов’язково пройти й психофізіологічну експертизу. Пройшли. І тоді, з усіма цими документами, ви йдете вже на загальну комісію. Різниця між документами диспансеру і від фірми — суттєва. Тому що психофізіологічна експертиза — це не психіатрія. Наприклад, ваш автомобіль на бензині, а є автомобілі на дизпаливі. Є заправки, які і називаються «заправки», але вони різні.

— Але ж ви можете направляти відвідувачів диспансеру до своєї фірми?

— Я не направляв, а рекомендував. Монополії у Полтаві немає. Цей вид діяльності веде заклад на вул. Сковороди, поліклініка МВС, Держгірпромнагляд та Укрзалізниця (але тільки для залізничників).

— А чому вас звільнили із диспансеру в 2015 році?

— Коли я починав там свою діяльність, то мене взяли на посаду лікаря, яка 6-7 років перебувала у декретній відпустці, у неї двоє дітей. Вона повернулася на своє місце, а мене звільнили. Тобто, я скажу відверто, так, я хочу працевлаштуватися.

— Якою була зарплата?

— Якщо «брудними», то 2,5 тис грн. Свою справу я відкривав, щоб саме годувати свою сім’ю, бо такої зарплати на життя не вистачало.

— Чи існує конфлікт між вами та лікарем Наталією Чуприною, яка також подала кандидатуру на посаду головлікаря?

— Я не хочу брати участь у цій грі — на когось і щось казати. Попередній головлікар Віталій Закладний мені в 2014 році сам запропонував мені спробувати себе на цій посаді. Я відповідаю усім прописаним умовам конкурсу, кажу це для тих моїх опонентів, яких не влаштовують мій вік чи стаж. Ви можете хоч зараз відвідати диспансер і переконатися, що 95% колективу — не проти моєї кандидатури. Так, є 5-7 працівників, які згуртувалися навколо Наталії Чуприни, яка також хоче бути головлікарем. До речі, вона з 2013 року і по грудень 2015 року працювала на фірмі «Панацея Плюс», і жодних зауважень з її боку на мою адресу не надходило. Якщо у розслідуванні «Міста» показали мене, то можна було б показати і її. Думаю, якщо вже колотити якусь хвилю проти мене, то так було б справедливіше.

— На сайті ЦВК України ви представлені, як член партії «Рідне місто».

— Так, у 2015 році я брав участь у виборах до міської ради, як член цієї партії. На час виборів мене попросив приєднатися до цієї команди старий друг. Але після виборів я вийшов із її лав.

— Вас можна назвати протеже від цієї політичної сили?

— Ні, я вже рік не бачив лідера цієї партії Олександра Удовіченка та навіть не маю його номеру телефону.

— Вікторе Анатолійовичу, а що таке ГО «Справедливість Полтавщини», де ви позначені у якості засновника?

— Коли почалося АТО, я дійсно створив таку організацію для допомоги воїнам в АТО, возили туди стоматологів, психологів, наркологів. Тобто, ми вели волонтерську діяльність.

— А зараз?

— Тоді вже продовжу тим, що я хочу зробити на новій посаді, якщо за мене проголосують депутати облради. В планах — створення консультативного відділу для ветеранів АТО, бо багато хто із них рятується тільки горілкою, що не є виходом. Хоча у нас чимало є людей, які страждають у сім’ях, і також потребують допомоги. Свого часу я за спонсорські кошти облаштував кабінет для прийому людей, з нуля зробив ремонт, повісив кондиціонер, телевізор. Коли пішов з посади, нічого собі не брав, все залишилось на балансі диспансеру. А щодо чий я протеже... Мене знають багато людей: і по тій же волонтерській діяльністю, і як лікаря. Під час нашої розмови мені двічі зателефонували працівники диспансеру, з якими я тримаю контакт, маю приятельські стосунки. Тому, у разі призначення, нікого звільняти не збираюсь, а навпаки — хочу зберегти те що маємо, і розширити наш функціонал.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»