Дитячі молочні суміші — краще українське та домашнє

У двох вітчизняних виробників дитячого харчування ВАТ «Хорольський молококонсервний комбінат» та ВАТ «Балтський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» (Одеська обл.) із якістю продукції все гаразд. Таким був нещодавній висновок фахівців ДП «Полтавастандартметрологія». А яка ситуація з імпортною продукцією?

Щоб відповісти на це запитання державні інспектори «Полтавастандартметрології» у червні поточного року провели перевірки на підприємствах оптової торгівлі продуктами дитячого харчування: ТОВ «Маслосирпостач» (м. Полтава, провулок Спортивний, 13) та центрі оптової торгівлі «Метро Кеш енд Кері Україна» № 25 (с. Супрунівка, вул. Київське шосе, 1-а;).

Зокрема, у ТОВ «Маслосирпостач» перевірили три партії продукції дитячого харчування виробництва ВАТ «Вімм-Білль-Данн» (Росія), а саме продукти спеціального дієтичного споживання з торговим знаком «Агуша»: пюре грушеве для харчування дітей раннього віку з 4-х місяців, гомогенізоване, пюре грушево-яблучне для харчування дітей раннього віку з 5-ти місяців, гомогенізоване та пюре яблучно-бананове для харчування дітей раннього віку з 6-ти місяців, гомогенізоване. Уся вищезгадана продукція відповідала вимогам чинного законодавства та мала супровідні документи — сертифікати відповідності, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, копії посвідчень про якість до товарно-транспортних накладних.

У центрі оптової торгівлі «Метро Кеш енд Кері Україна» № 25 перевірили шість партій продукції дитячого харчування. В результаті встановлено, що партія гречаної розчинної безмолочної каші для дітей із 6-ти місяців торгової марки «Ремедія» (Ізраїль) відповідала вимогам чинного законодавства.

А ось на маркуванні дитячої сухої молочної суміші «Малютка 1» з харчовими волокнами торгової марки «Малютка» (Росія) були відсутні окремі значення кількох хімічних показників, про які зазначено в додатку (тексті етикетки) до висновку державної санітарно — епідеміологічної експертизи. Крім того, на маркуванні споживчого пакування значення хімічних показників (калій, магній, холін, інозіт) та значення енергетичної цінності (калорійності) не відповідало значенням вказаним в тому ж таки додатку.

Дивні метаморфози, коли зміст етикетки дещо відрізнявся від висновків державної санітарно — епідеміологічної експертизи, можна було спостерігати й на прикладі інших видів дитячого харчування. Так, на маркуванні партії сухої молочної каші «Рисова каша з молоком» для малюків з 4-х місяців торгової марки «HEINZ» (Росія), значення хімічних показників вмісту заліза та натрію не відповідало зазначеним в додатку (тексті етикетки) до висновку.

На маркуванні сухої швидкорозчинної без молочної каші «Вівсяна з яблуками» для малюків з 5-ти місяців торгової марки «ВЕВІ» (Словенія) значився складник «цукор», хоча санітарна експертиза написала «сахароза». Не відповідав задекларованим значенням і вміст натрію та вітамінів А, D, К, С, В1, В2, В6, ніацину, фолієвої кислоти, вітаміну В12, пантотенової кислоти, заліза та йоду. А ось про вміст таких мікроелементів, як біотин, калій, кальцій, магній, цинк, мідь, марганець у висновках досліджень санітарних лікарів взагалі не згадується, хоча на маркуванні подібна інформація міститься.

У складі сухої безмолочної швидкорозчинної каші «Вівсяна з яблуком і абрикосом» для малюків з 6 — ти місяців торгової марки «Nestle» (Росія) вказали «яблуко» та «абрикос», хоча у висновку санітарної служби значиться «порошок яблука» та «порошок абрикосу». До того ж, значення хімічних показників натрію та заліза, калорійності, жирів, білків та вуглеводів не відповідали значенням, вказаним в супровідних документах.

На маркуванні партії яблучно-виноградного соку відновленого та освітленого для дітей з 6-ти місяців торгової марки «Сады Придонья» (Росія) «забули» вказати вміст сухих речовин.

За результатами перевірки заборонено реалізацію п’яти партій продукції та застосовано штрафні санкції.

Загалом протягом першого півріччя 2010 року структурними підрозділами Держспоживстандарту України було перевірено у торговельній мережі понад 64 тонни дитячого харчування різноманітних виробників. Забраковано та знято з реалізації 23 тонни, що становить 36% перевіреної кількості. Серед основних причин: відсутність сертифікатів відповідності (75% з числа забракованої та знятої з реалізації продукції); відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар (14%); прострочений термін придатності (1%); невідповідність вимогам нормативних документів за різними показниками (фізико-хімічні, органолептичні тощо — 13%).

Як повідомили в прес-службі ДП «Полтавастандартметрологія», всього було забраковано 89% із загальної кількості перевіреної продукції імпортного виробництва. Тож мамам залишається порадити пильніше придивитися до того, що росте й виробляється в Україні, а то й освоїти кілька рецептів страв для немовлят самостійно, в усякому разі тоді сумнівів щодо вмісту кашок, пюре та соків точно не виникне.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»