Розмір тексту

Олімпіада-80: сувеніри та колекціонери

Міша. Фарфорова статуетка Міша. Фарфорова статуетка

Сувенірна продукція врятувала московську олімпіаду від збитків

Олімпіада-80 у багатьох людей залишила по собі не тільки приємні спогади, а й різного роду матеріальні нагадування про неї. Впевнений, що у когось із вас на полиці стоїть сувенір олімпійського Мішки, може десь завалявся значок, календарик чи плакат. Словом, всі ті речі, які продавали, як сувенірну продукцію, до та під час олімпіади в Москві.

Радянський Союз, хоча й не був капіталістичною країною, але в нас розуміли, що сувенірна продукція із символікою «Олімпіади-80» принесе чималі прибутки. Тому, як тільки були обрані талісман та емблема, вони почали з’являтися на товарах широкого вжитку. В кожному обласному центрі, як мінімум, одне-два підприємства випускали сувеніри. Полтава теж активно працювала на олімпіаду і свідченням того є публікації тодішніх газет.

«Полтавський фарфоровий завод виготовив кілька видів олімпійських сувенірів. Найголовніший — великий і малий олімпійський Мишко. Їх виготовлено 26 тисяч і відправлено в Москву, Ленінград, Мінськ, Київ, Ригу, Харків і торгівельну мережу Полтави. На заводі виготовлено 7700 пар чашок з блюдцями з олімпійською символікою і багато пам’ятних олімпійських фарфорових медалей з Мишком та українськими квітами».

«Комсомолець Полтавщини» 1980 рік.

Олимпиада,

«Один мільйон значків з олімпійською символікою виготовив до Олімпіади-80 Полтавський експериментальний завод українських сувенірів. Ескізи до них намалювали художники полтавці Олег Перепелиця і Володимир Бернадський та киянка Лариса Корінь. Полтавські значки відправлено в різні куточки країни. Як повідомила начальник планово-виробничого відділу цього підприємства Валентина Ричкова лише за першу половину нинішнього року двадцять відсотків від усіх грошових надходжень одержано за реалізацію олімпійської продукції».

«Комсомолець Полтавщини» 1980 рік.

За даними оргкомітету ХХІІ літніх Ігор в Москві, товарів з олімпійською символікою було випущено на п’ять з половиною мільярдів рублів. Це виходило десь по 22 рублі на людину. Середня зарплата радянського трударя становила тоді 100 рублів.

Найбільшою популярністю користувалися статуетки олімпійських ведмедиків, їх виготовили двадцяти шести видів. Серед нововведень ми перші почали випускати пам’ятні монети з олімпійською символікою.

Олимпиада,

Після розпаду СРСР народився міф про збитковість Олімпіади-80. Та саме завдяки сувенірній продукції витрати на неї у розмірах майже два мільярди рублів окупилися буквально за два тижні.

Починаючи з олімпіади в Лос-Анджелесі 1984 року, нове керівництво МОКу на чолі з Хуаном Антоніо Самаранчем вирішило дещо комерціалізувати олімпійський рух. На цей крок змусив піти той факт, що господар літньої Олімпіади 1976 року канадський Монреаль кільканадцять років розраховувався з боргами. Вже у наш вік Олімпіада в Афінах принесла організаторам зиск у 100 мільйонів доларів, а ще 244 мільйони було розподілено між національними олімпійськими комітетами. За попередніми оцінками, права на телетрансляцію Ігор-2012 можуть коштувати близько трьох мільярдів доларів.

Олімпіада 80 стала справжнім святом і для колекціонерів

З олімпійською символікою в Радянському Союзі випускали значки, марки, монети, календарики, та інші колекційні речі. Філателіст з Полтави Костянтин Острійчук має велику колекцію марок, присвячених ХХІІ Іграм в Москві. З ним я й поспілкувався на цю цікаву тему.

ойстрійчук. олімпіадаКостянтин Острійчук

Острійчук: «Коли Москву в 1974 році оголосили столицею ХХІІ Олімпійських ігор, з’явилася перша серія марок. Це блок з чотирма олімпійськими об’єктами. Після чого почали випускати наступні серії радянських марок, які були присвячені усім олімпійським видам спорту. Такого не зробила до Олімпіади 80 жодна країна. За цей час я значно поповнив свою колекцію, особливо в 1980 році. Тоді до нас приїздили зарубіжні гості, які в якості посланців доброї волі привозили поштові марки своїх країн до Олімпіади-80. Окрім того, я мав абонентський квиток, що дозволяв купляти марки у магазинах „Філателія“, як кажуть, в першу чергу.

ойстрійчук. олімпіада

В 1980 році в програмі культурних заходів відбулися філателістичні виставки в Москві, Києві й Тарту. Я брав участь в Києві з колекцією, що присвячена видатним радянським спортсменам, які зображені на марках різних країн світу. Наступна моя експозиція називалася „Ігри ХХІІ Олімпіади — свято миру і дружби народів“. Ця колекція експонувалася в Києві в 1985 році і отримала срібну медаль. На жаль, було багато країн, що бойкотували ігри, але їх поштові відомства випустили марки до Олімпіади 80. Саме ними найбільше хотілося поповнити колекцію».

У 1980 році на честь Олімпіади в Москві були випущені спеціальні пам’ятні золоті та срібні монети. Навіть багаті колекціонери діставали їх із великими труднощами. Коштував олімпійський набір аж двісті сімдесят карбованців, тобто більше двох зарплат. Були й речі, доступні усім. Майже кожен школяр кінця 70-х — початку 80-х хотів мати у своєму щоденнику календарик, присвячений Олімпіаді 80, особливо із зображенням талісмана Ігор ведмедика Мишка. Такі календарики коштували на одну копійку дорожче стандартних. Ця «зайва копійка», що перетворювалася у тисячі карбованців, йшла у фонд Олімпіади-80. Спекулянти теж наварилися на колекціонерах олімпійської символіки. Зокрема, продаючи поліетиленові пакети, — це була рідкісна на той час річ. В залежності від розмірів та якості їх продавали від одного до п’яти карбованців.

Олимпиада,

Якщо марки, значки та календарики випускали у великій кількості, то були й обмежені колекції. Наприклад, модель мікроавтобусу РАФ для перевезення Олімпійського вогню під час Олімпіади — 80 у Москві. Їх свого часу випустили лише 500 штук і виключно, як олімпійські сувеніри. Тепер — це шалена рідкість, вартість якої на світових Інтернет-аукціонах сягає півтори тисячі доларів. Колекціонери жерстяних банок наприкінці 70-х поповнювали свої колекції переважно зі смітників біля готелів для іноземних туристів. До «Олімпіаді-80» спільними зусиллями мало не всіх пивзаводів Москви був випущений перший вітчизняний екземпляр «Золоте кільце». Ото був справжній подарунок, потім про цей вид упаковки забули.

Серед незвичних експонатів, що стосуються Олімпіади-80, такий є у колекціонера гир з Полтави Олега Мороза. На пункті прийому металобрухту Олег Арсентійович знайшов чеканку заводського виготовлення. На ній зображений олімпійський Мишко з гирею. Такі емблеми виготовлялися з різних олімпійських видів спорту, а гирі — це як популяризація суто нашого народного виду спорту. Олег Арсентійович цю рідкісну річ цінує на рівні зі своєю колекцією гир. 

Олег Мороз

Олег МорозОлег Мороз

Увагу численних журналістів на Олімпіаді-80 привертав літній американець Нік Пол. Вперше у своєму житті на олімпіаді він побував ще в 1900 році. Після того жодної не пропускав. Ось таке у чоловіка захоплення, він — колекціонер олімпіад.

Володимир СУЛИМЕНКО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему