Дружина чоловіка, якому присудили 8 років тюрми, стверджує, що її та чоловіка катували правоохоронці
Лілія Облап чекає на рішення апеляційного суду, бо вважає, що її чоловіка під тортурами змусили зізнатися у злочині, якого він не скоював
10 травня в Апеляційному суді Полтавської області відбудеться розгляд справи, де буде оскаржуватися вирок Новосанжарського райсуду, який визнав винним Миколу Облапа в розбійному нападі, що стався 2 вересня 2015 року у Кобеляках.
Його дружина — Лілія Облап (1987 р.н.) — вважає, що суд не звернув уваги на інше кримінальне провадження за ст. 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень), яке розпочала прокуратура Черкаської області стосовно можливих незаконних дій правоохоронців Кобеляк.
Повідомлення прокуратури Черкаської області від 2016.02.03
— Я мешкаю у Лубнах, але 15 жовтня 2015 року орендувала квартиру в Черкасах, — говорить Лілія Облап. — До мене в помешкання увійшли троє правоохоронців, які спочатку забрали у мене телефон та паспорт, в якому лежало 500 грн. При цьому вони не пред’явили посвідчень. Міліціонери допитувались, де перебуває мій чоловік, бо вони його підозрюють у розбійному нападі в Кобеляках, 2 вересня 2015 року. Я відповіла, що усі сусіди бачили мене та чоловіка тут, а не в Кобеляках. Прийшли діти зі школи, вони забрали телефон і у старшої доньки. Потім, в присутності дітей, вони почали катувати мене: давили на горло, били по пальцях зворотньою стороною електрошокеру. Потім посадили мене в автомобіль «Mercedes» чорного кольору і повезли до Дніпра. Там вони змушують мене роздягнутись та піти у воду. Погрожували мене втопити, потім почали натякати, щоб я задовольнила їхні статеві пристрасті. Ще добу один із них жив у квартирі. Потім я дізналася, що мого чоловіка разом із товаришем затримали у Золотоноші, де його із самого початку почали бити. Після затримання міліціонери пішли, але замість вибачень сказали: «Лільок, не розслабляйся, ми скоро будемо». Телефонів, кошти та паспорт так і не повернули. Пізніше, 21 жовтня, я зустрілася із чоловіком в ІТТ, в Полтаві. Він розповів, що його у Кобеляках правоохоронці били по нирках, ставали на горло ногами. Внаслідок побоїв він оглух на ліве вухо. Погрожували дітям. Під тортурами він почав усе підписувати. Того ж дня Полонський повернув телефони та паспорт. Після таких подій почалися проблеми із дітьми. Молодша донька почала упісюватись, старша — заїкатися. Пізніше мені стали відомі імена тих візитерів — оперуповноважений Кобеляцького РВ УМВС Андрій Полонський, начальник карного розшуку Олександр Книш та Сергій Бальбат співробітник УМВС у Полтаві.
Після тривалого листування із прокуратурами Полтавської та Черкаської області, із Генпрокуратурою, міліцією, поліцією Полтавщини, Адміністрацією Президента, Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, Міністерством юстиції України прокуратура Черкаської області відкрила кримінальне провадження стосовно правоохоронців за ч.2 ст. 365 КК України. Але кримінальне провадження, як вважає Лілія Облап, стоїть на місці:
— Немає особливої надії і на Апеляційний суд у Полтаві. Вони один одного добре знають. Можливо, мені допоможе інший, київський суд. Адже я спілкувалась потім із потерпілою, вона говорить, що на неї напав інший чоловік, а не мій, фото якого я їй показала. Але судді це до уваги не беруть, як і покази мого чоловіка, який щось підписував тільки через те, щоб його припинили бити. Були погрози і на мою адресу, щоб я забрала свою заяву, але я вирішила йти до кінця, бо наша система забрала у мене та дітей годувальника на 8 років.
Повністю прочитати скаргу Лілію Облап можна тут.
, «Полтавщина»