Композитори Полтавщини через відсутність фінансування вважають себе волонтерами від мистецтва

У реаліях сучасного життя оновлення понять і термінології відбувається вельми активно. Ще три роки тому у слово «волонтер» ми вкладали зовсім не той сенс, ніж сьогодні, коли наше суспільство у кожній своїй ланці бореться за виживання, а кожний п’ятий в Україні — волонтер. І коли всесвітньовідомі українські композитори нещодавно в один голос з болем та гордістю називали себе волонтерами від мистецтва, це не дивувало, адже професійна композиторська Спілка — та ж сама важлива ланка життя держави. Духовного життя держави.

Національна Спілка композиторів України у грудні місяці зібралася у Києві на свій черговий з’їзд. Посланці з усіх регіонів країни делегували представників на форум, що відбувається один раз на п’ять років. Тут були і представники з Донецької, Луганської областей та Республіки Крим (!), хоча роботу організацій призупинили у зв’язку з відомими трагічними подіями — окупацією. Сьогодні у складі Спілки 15 обласних організацій і осередків, це — 452 члени. Щирість та тепло, з якими музиканти різних поколінь вітали один одного, переконали: Спілка — це Сім’я, і кожна зустріч — довгоочікувана радість. Але й можливість обговорити проблеми — а їх чимало....

Головна проблема, яка є наслідком державної фінансової недальновидної політики: як виживати? На що існувати мистецтву? Як відстоювати престиж української музичної культури у світі в умовах жалюгідного фінансування?

Олександр Нежигай, Сергій Пілютіков, Ігор Щербаков, Мирослав Скорик

Представник Міністерства культури України — заступник міністра Ростислав Карандєєв розділив занепокоєння цеху композиторів, пообіцяв підтримку в розробці системних грандів, премій, відновлення нотного видавництва.

Голова НСКУ Ігор Щербаков говорив про злиденний стан музичної культури України в умовах мізерного фінансування: 440 000 грн. у 2015р. (вдвічі менше, ніж у 2014р.) — пряме порушення Закону про підтримку Національних творчих Спілок. Грабіжницькі закони, де тільки на оплату комунальних послуг офісу НСКУ на вул. Пушкінській, 32 щомісяця потребують 40 тисяч грн.(!), а на оренду концертного залу або оркестру й говорити годі. Порівняння зі станом фінансування культури у Польщі пролунало зовсім не на користь України....

З болем говорили депутати про кризовий стан Будинку Творчості композиторів «Ворзель» — базу відпочинку у передмісті Києва, за яку упродовж багатьох років іде «нерівний бій» із місцевими чиновниками, які відверто зазіхають на його землі. Результат «боїв» — у незадовільному стані приміщення, вкрадені та зіпсовані роялі та обладнання. Приниження Мистецтва з боку Влади має сумну традицію. Покласти їй кінець — значить повернутися обличчям до цивілізованого суспільства.

Труднощі не зламали творчу інтелігенцію. З гордістю говорилося про успіхи української сучасної музики в світі, про прем’єри та концерти в Європі та Америці, які мають справжній успіх і визнання, але їх організація ускладнюється все тією ж відсутністю фінансування. 12 тисяч євро зібрали волонтери на проведення концерту української музики в Німеччині! «Волонтери? А де ж підтримка вашої держави?..» — питають іноземні посольства. Україна знов постає у невигідному світлі....

Здобутками нашої музичної культури можна по праву пишатись. Еталонами сучасної музики в світі давно визнані М. Скорик, Є. Станкович, В.Сильвестров, Л.Дичко. Стають відомими у світі і композитори більш молодшого покоління. В авангарді когорти українського музикознавства—авторитетні науковці Ольга Бенч, Олена Зінкевич, Леся Олійник, Марина Черкащина-Губаренко та багато інших. Інтелектуальна та творча еліта українського суспільства потребує сприяння та підтримки, держави, але сьогодні знані у світі музиканти називають себе волонтерами від мистецтва, змушеними самотужки знаходити матеріальні заходи для підтримки духовної галузі. Криком відчаю стала акція Спілки композиторів на вулиці Пушкінській, перед фасадом свого офісу. Акція, яку назвали репетицією заходів на захист престижу української музики.

Ольга ЧЕПІЛЬ, музикознавець, для «Полтавщини»