У Полтаві підозрюваних в продажі наркотиків третій рік тримають в СІЗО

13 жовтня в Ленінському райсуді відбулося слухання справи групи осіб, представників якої судять за незаконний обіг наркотиків. Нагадаємо, в лютому 2013 року правоохоронці затримали групу людей, яку підозрювали у виготовленні та торгівлі наркотиками. Серед них були і полтавські міліціонери, зокрема начальник відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Роман Яресько та 3 оперативних співробітника цього відділу. У ході слухання справи було вирішено проводити окремо суд над трьома оперативниками відділу БНОН, суд над якими «Полтавщина» також відстежує.

На суді над іншими шістьма підозрюваними, серед яких начальник відділу БНОН в Полтаві, адвокат підсудного Юрія Жалила висунув клопотання щодо зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт. Він пояснив, що у зв’язку з некваліфікованим лікуванням в СІЗО в його підзахисного Юрія Жалила відмовляє печінка. Тому він потребує професійної медичної допомоги. Адвокат надав рішення лікарів, які обстежили Юрія Жалила та рекомендували підсудному стаціонарне лікування в професійних медичних закладах. Через те, що в СІЗО це зробити неможливо, підзахисний попросив суддів відпустити його під домашній арешт.

Як розповів Юрій Жалило, в слідчому ізоляторі йому лікували спину «Диклофенаком», що і призвело до ураження печінки.

— Ваша честь, я повністю підтримую свого захисника. А також хотів би додати, що всі ті наслідки, які я отримав у результаті лікування своєї хвороби, додані до клопотання. Я вже отримав наслідок непрофесійного лікування тих лікарів, фельдшерів, ветеринарів — я не знаю, як їх ще назвати. Тому прошу вас змінити запобіжний захід, так як я дійсно потребую професійного та належного лікування. — Додав підсудний Юрій Жалило.

Прокурор Юлія Каралаш відзначила, що у висновках лікарів вказано слово «рекомендовано» до госпіталізації, а не негайна госпіталізація підсудного. Тому вона висловила думку, що немає підстав змінювати запобіжний захід на домашній арешт.

Адвокати: «Життя підсудного — на межі»

Інші адвокати сторони захисту та підсудні підтримали прохання Юрія Жалила, вказавши на те, що йому дійсно потрібна медична допомога:

— Шановна колегія, я прийшов до висновку, що підсудний не просив змінити міру запобіжного заходу. Він просив вас зберегти йому життя. — Відзначив адвокат Володимир Дубровський.

Захисник іншого підсудного адвокат Матвієць зазначив, що в його практиці був подібний випадок, коли лікарі також дали рекомендації щодо госпіталізації підсудного. Однак колегія суддів не звернула на висновки медиків уваги, і через 2 тижні його клієнт помер в СІЗО.

— Я вважаю, що це дуже серйозно. Стоїть на межі все ж таки життя і здоров’я людини. Безпека життя і здоров’я людини гарантована Конституцією. Вчинив він злочин чи не вчинив — його вина на сьогоднішній день ще не доведена, і неможливо використовувати слідчий ізолятор як покарання. Тому я вважаю, що є всі підстави зміни запобіжного заходу хоча б на домашній арешт... У нього немає підстав переховуватись від суду — вже досліджено більшість доказів сторони обвинувачення. — Сказав адвокат Матвієць.

Підсудний Сергій Шишков відзначив, що лікарі завжди лише «рекомендують». На його погляд, вони не могли написати «негайно госпіталізувати». На думку Сергія Шишкова, подібне вказується лише тоді, коли людині дійсно потрібна негайна медична допомога, наприклад, у випадку вогнепального поранення.

Колегія суддів, заслухавши клопотання і репліки підсудних, адвокатів, вирішила відхилити це прохання.

Підсудний: «Прокуратура — це потенційні хабарники, які чекають грошей»

На суді також підняли питання, чи продовжувати запобіжний захід щодо інших підсудних, а саме: Романа Яреська, Надії Нестеренко, Олега Лінніка, Сергія Шишкова та Олександра Зірки. Прокурор Юлія Каралаш зазначила, що запобіжний захід у виді тримання під вартою треба продовжити:

— Саме такий запобіжний захід убезпечить подальше виникнення ризиків, які існували на момент затримання даних осіб впродовж усього досудового розслідування та судового слідства. Існують такі ризики, як ухилення від органів внутрішніх справ, від суду, та тиск на свідків по даному кримінальному провадженню. Продовження запобіжного заходу перешкоджатиме вчиненню інших кримінальних правопорушень. Я думаю, що у суду була можливість побачити власними очима і звернути увагу на процесуальну поведінку обвинувачених, які неодноразово в судовому засіданні її демонстрували. В тому числі шляхом погроз, прихованих або прямих. Тому, шановний суд, я вважаю, що ризики продовжують існувати, вони навіть поглиблюються... Я прошу продовжити запобіжний захід.

Підсудний Сергій Шишков бурхливо відреагував на репліку прокурора:

— Ваша честь, зі сторони прокуратури знову стандартний набір фраз, як минулого разу, як позаминулого разу, як рік назад, як два роки тому, як тільки мене брали під арешт. Ті ж самі слова, нічого не змінюється. Просто ми «сидимо», нас на основі цього тримають. На основі того, що прокуратура вважає, що може щось з’явитися. Де логіка? Є КПК, де чітко прописано, що є альтернативні методи міри запобіжного заходу: електронний браслет, домашній арешт. Я ж не заперечую... Скільки можна? Ми три роки «сидимо». Мене як брали з одним формулюванням під арешт, в 2013 році, так мені і сьогодні продовжують строк з тим же формулюванням. Так хто дурний — ми чи прокуратура? Що вони нічого нового придумати не можуть... У нас усі свідки, крім «підставних» СБУшників, плутаються в свідченнях. Поняті розказують, що один брав участь в оперативних діях, а інший каже, що ні, а в рапорті стоїть підпис обох. І незрозуміло якими підписами. А з університету дають довідку, що вони в цей день взагалі були на парах. А ми «сидимо» за рахунок того, що в справі з’являються такі підписи... Прокуратура нічим не довела нашу провину. Взагалі нічим. Просто їй вважається, що ми можемо щось скоювати. Я вважаю, що це потенційні хабарники, які чекають грошей. Давайте їх, як потенційних, усіх посадимо і будемо доказувати їх вину, тримаючи в СІЗО. Так само, як це відбувається з нами... У прокуратури немає фактів, щоб довести нашу вину... Де правосуддя? Чи кривосуддя? Чим ви займаєтесь?

Підозрюваний: «Нас хочуть взяти змором»

З приводу репліки прокурора схвильовано висловив свою думку й інший підсудний Олег Ліннік. Він не наймав адвоката — підсудний попросив державного. Однак на сьогоднішнє судове засідання адвокат вкотре не прийшов. Окрім того за майже два роки суду Олегу Лінніку часто змінюють правозахисника.

— Я тупо третій рік їжджу, і мені третій рік продовжують арешт! При цьому мені нічого не пред’явили. В мене навіть свідків немає. Арешт давайте Лінніку продовжимо, адвоката немає, хай без адвоката. Я вважаю, що прокуратура нахабно обманює, приплітає якихось свідків, понятих — у мене їх не було за всі ці три роки. Я сюди приїжджаю тільки арешт продовжувати. Я взагалі не маю відношення до цих людей, я їх не знав на свободі. Як прокуратура може щось казати? Вважаю, що прокуратура — брехуни, і їх сюди треба. — Сказав Олег Ліннік.

У залі суду у всіх на обличчях з’явилася посмішка. Олег Ліннік сказав, що йому не дуже смішно.

— Та ні, Лінник, ми не з того сміємося. Ви стільки часу сиділи, тихенькі-тихенькі, а потім як взяли, як виступили. — Прокоментував суддя Сергій Кононенко.

— Ваша честь, я записую, у нас за 4 місяця відбулося чотири засідання. З них три — ми продовжували строк, і лише одне — слухали справу. За 4 місяці одне засідання... Нас просто хочуть взяти змором. — Сказав підсудний Роман Яресько, колишній начальник відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків у Полтаві.

Колегія суддів у складі Сергія Андрущенка, Сергія Кононенка та Наталії Крючко прийняла рішення продовжити підсудним запобіжний захід. Наступне судове засідання призначили на 4 листопада.

Окрім того, судді та адвокати завчасно запланували дні, в які відбудуться наступні судові засідання. Дні слухання цієї справи запланували до грудня 2015 року включно. Суддя Сергій Кононенко сказав, що було б добре завершити судовий процес до Нового року. На це підсудний Роман Яресько відмітив, що в минулому році суддя так само хотів встигнути винести їм вирок до початку 2015 року.

Ольга ДУДКА, «Полтавщина»