Відповіді кандидата в мери Полтави Ірини Особік на запитання читачів «Полтавщини»

9 жовтня до редакції «Полтавщини» надійшов лист від Ірини Особік, яка є переможцем проекту «Мер від громади» і балотується на посаду міського голови Полтави. Хоч і з запізненням, вона також вирішила відповісти на запитання наших читачів до кандидатів на посаду мера Полтави.

Ми публікуємо відповіді Ірини Особік на шість питань окремим матеріалом, а відповіді на наступні 14 питань будуть публікуватися вже разом з іншими кандидатами.

Питання № 1. Готовы ли вы сделать обязательными регулярные встречи мэра, начальников отделов горисполкома, начальников коммунальных предприятий с журналистами и общественными активистами? Например, это могут быть ежемесячные пресс-конференции, на которых представители власти будут представлять свои отчеты о проделанной работе и отвечать на вопросы.

— Це є одним з головних пунктів програми «Мер від Громади» — відкритий повноцінний і постійний діалог з громадянами. Тому, звичайно, готова.

Та для початку вважаю за необхідне перебудувати систему управління міським господарством таким чином, щоб міські структури виконували тільки профільні функції з чітко визначеними повноваженнями та персональною відповідальністю.

Саме у вирішенні цього питання я очікую допомоги від громадських активістів, громади загалом та журналістів. Окрім вищесказаного, запропонована нами система «Бюджет онлайн» зробила б такі зустрічі більш змістовними, а управління містом — ефективнішим.

Питання № 2. Хватит ли у Вас политической воли закрыть малокомплектные школы для того, чтобы сфокусировать средства на развитие школьной материально-технической базы и, тем самым, кардинально улучшить качество образования. Сколько школ с учетом демографической обстановки должно остаться в Полтаве?

— Вважаю, що треба проявити «політичну волю» і, всупереч нав’язуваній думці що «грошей немає», зберегти малокомплектні школи. Головне питання тут: в якому статусі залишити заклади? Можливо, це будуть школи початкового рівня, адже не всі малокомплектні школи можуть дозволити собі утримання профільних викладачів для поглибленого вивчення деяких предметів. Можливо, це будуть школи з навчанням до дев’ятого класу, а десь — залишаться у тому вигляді, в якому вони є — з повним курсом середньої освіти. І саме питання диференційованого підходу до таких шкіл повинно стати предметом поглибленого вивчення.

Щодо «великих» шкіл. Коли там, замість 2-х, 3-х класів початкової школи — змушені комплектувати 4-5 таких класів і в кожному —по 30-35 учнів, то це є проблема. Коли діти з 3-го по 8-ий клас навчаються в другу зміну — це також проблема. Таких питань вистачає і їх треба вирішувати.

Місто має рости, ми зробимо все, аби утримати нашу молодь у Полтаві. А отже, маємо сподівання, кількість дітей зростатиме. В таких умовах наявність шкіл у пішохідній доступності від житла має велике значення. Як для школярів та їх батьків, так і для розвитку віддалених від центральної частини міста районів.

Питання № 3. Уберете ли вы «Коффишку» и будки с пирожками вдоль каменки начиная от перехода «Злато Мисто»?

— Так. Це є моя принципова позиція: візуальна пряма від Монумента Слави до дзвіниці Свято-Успенського собору не повинна перекриватись нічим. Але, прибираючи ці тимчасові споруди, ми маємо дати підприємцям альтернативу. Такою альтернативою може стати міська програма сприяння у перепрофілюванні перших поверхів житлових будинків периметральної забудови (особливо вздовж магістралей) під комерційні заклади.

Ми не маємо права залишити людей, які є самозайнятими і приносять дохід місту, без робочих місць, а їхні сім’ї — без прибутку. І це також моя принципова позиція — захист інтересів малого і середнього бізнесу.

Питання № 4.Як ви ставитеся до факту розташування прапорів на Монументі Слави і як саме ви ставитеся до червоно-чорного прапору?

— Перш за все — щиро дякую редакторам «Полтавщини» за коректну подачу цього запитання. Я читала першоджерело. Моя відповідь така.

Жовто-синій прапор символізує державність, українську соборність, червоно-чорний прапор називався українсько-революційним, символізуючи боротьбу, опір, несприйняття того, що зараз відбувається, і рух уперед.

Червоно-чорний часто використовувався поруч з жовто-синім прапором на мітингах, конференціях, його вивішували над будинками. Під червоно-чорним стягом воювали за Україну мої прадіди. Під ним гинули люди на Майдані. Під цим прапором зараз наші хлопці боронять українську державність. Отож, як до акту громадської непокори і прояву національної самоідентифікації — нормально ставлюся. Але я вважаю, що розміщувати прапори треба цивілізовано, за допомогою флагштоків, а не скотчу.

Питання № 5. Вы за то, чтобы переименовывать «коммунистические» улицы в Полтаве? Будете ли этим заниматься сами, или переложите эту обязанность на руководителя облгосадминистрации?

— Обов’язково буду. Я — законослухняна громадянка. Нагадую: вступив у силу Закон України «Про декомунізацію». Уникати відповідальності не буду — свою частину зобов’язань у цьому питанні виконаю.

Питання № 6. Сделаете ли вы обязательной публикацию в интернете результатов поименного голосования на сессиях горсовета?

— Так. А також відеозаписи сесій та засідань депутатських комісій.

***

Наостанок, пропонуємо вам відмітити ті відповіді Ірини Особік, які вам сподобалися. Якщо ви не погоджуєтеся з жодною відповіддю, виберіть лише останній пункт опитування.

Які відповіді Ірини Особік вам сподобались?

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»