Полтавські національні університети в рейтингу прозорості «пасуть задніх»
ПНПУ та ПНТУ опинилися у рейтингу прозорості ВНЗ України. Серед 96 університетів, які потрапили до переліку найвідкритіших, ПНПУ займає 59 позицію, а ПНТУ — 84.
Дослідження, результати якого з’явилися наприкінці травня 2015 року, проводив аналітичний центр «CEDOS» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Його автори поставили за мету привернути суспільну увагу до проблеми комунікації українських університетів із абітурієнтами і студентами, а також заохотити університети до більш прозорої інформаційної політики, зокрема на своїх офіційних сайтах.
Моніторинг охопив усі 96 національних ВНЗ, окрім тих, які опинились на окупованих територіях, а також ВНЗ силових структур.
Рейтинг використовує веб-сайти ВНЗ як основне джерело інформації та вимірює факт наявності або ж відсутності певної інформації на них. Також джерелом є факт задоволення/незадоволення запиту на публічну інформацію.
Індекс прозорості вираховувався на основі декількох складових. Основні — фінансова прозорість (це визначило 30% результату) й інформування про зміст навчання на сайті ВНЗ (40%). Також на результати вплинули наявність на сайті ВНЗ стратегічного плану розвитку (10%) та адміністративної прозорості (20%).
До рейтингу увійшли два полтавські національні університети — педагогічний (ПНПУ) та технічний (ПНТУ).
ПНПУ оцінили в 10 балів із 20 за адміністративну прозорість, 13,5 балів із 30 — за фінансову. Відповідно до рейтингу, на сайті майже немає інформації про зміст навчання (9,9 балів із 40). ПНТУ є менш відкритим: за адміністративну прозорість цей ВНЗ набрав трохи більше четвертини відведених балів (5,5 із 20) та 6,5 балів за прозорість фінансову. Інформування про зміст навчання також ненабагато нижче, ніж у ПНПУ, — 8,5 балів із 40. На сайтах обох університетів не вказані стратегічні плани розвитку університетів (0 балів із 10).
Отже, загальна кількість балів із 100 можливих: ПНПУ — 33,4 та ПНТУ — 20,5. Це означає, що університети не достатньо розповідають громадськості, абітурієнтам та студентам про свої навчальні програми, очікувані результати вивчення дисциплін, викладачів та можливі бази практики.
Зауважимо, що найвищу сходинку рейтингу займає Національний університет «Львівська політехніка» (71,3 бали). На другому місці — Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (66,9 балів).
Директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Євгеній Ленський про цю ситуацію говорить так:
— Час змусить усі вищі навчальні заклади бути прозорими. Питання зовнішньої комунікаційної політики наразі стоїть як ніколи гостро, адже конкуренція у боротьбі за абітурієнтів зростає. А фінансування таким закладам надходить у залежності від кількості студентів, які там навчаються. Тож в університетів є два шляхи: або ставати прозорішими, або закриватися.