Об’єднання територіальних громад: добровільно, але бажано, щоб в межах перспективного плану

Першим кроком до децентралізації влади в Україні є прийнятий на початку лютого закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Він надасть громадам, що об’єднаються, частину повноважень органів центральної влади і ширші фінансові можливості. Про те, що принесе цей процес та як він відбуватиметься, під час семінару представникам місцевого самоврядування Полтавщини в зеленій залі Полтавської ОДА розповів Юрій Ганущак, експерт робочої групи Верховної ради України з питань сприйняття реформування територіальних громад базового рівня, народний депутат.

Свій виступ він розпочав із наголошення на тому, що об’єднання буде лише добровільним, змушувати об’єднуватися ніхто не буде.

— Але держава зацікавлена в тому, щоб ви були достатньо розумні. Взагалі, де ставити владу визначає держава. Чому? Чисте місцеве самоврядування — це коли є село, сільський голова пройшовся по хатах і сказав: «Потрібно чотири тисячі грошей і я роблю дорогу». Оце чисте місцеве самоврядування. Але оскільки в соціальному плані це небезпечно, оскільки можуть бути бунти, то держава сказала: «Де ставити орган влади, який приймає рішення, які є обов’язкові, визначаю я», — зазначив Юрій Ганущак.

Він пояснив, що будь-де орган влади держава не поставить. В цьому питанні є важливим питання спроможності, яке і визначатиме держава. Створюватиметься перспективний план спроможних громад. Саме таким громадам держава надасть: податок на доходи фізичних осіб 60%, делеговані повноваження і прямі відносини.

— Всі, хто не об’єднався, переходять у режим чистого місцевого самоврядування: власні доходи, благоустрій території, утримання апарату... Тільки ті, які повністю впишуться у перспективний план, виходять на більш високий рівень, матимуть те, що зараз мають міста обласного значення і райони в цілому, — зазначив Юрій Ганущак.

Центрами об’єднання стануть міста обласного значення, районні центри і міста районного значення.

— Далі встановлюватимуться зони тяжіння — це місця звідки люди доїздять на роботу. Для селищ до 20 тисяч — це 15 кілометрів, для від 20 до 60 тисяч — це 20 кілометрів, після 60 тисяч — це 30 кілометрів. Це є зони впливу. Залишаються білі плями — це зона деградації. У Білорусі прийняли рішення звідти людей виселяти. В Україні ми чітко сказали: «Ми не дамо вмерти жодній території». У цих зонах визначаються інші центри — це селища, колишні районні центри, які теж стають громадами, щоб з обласного бюджету через центр регіонального розвитку отримувати гроші, — пояснив Юрій Ганущак.

Межі територіальних громад зазначатимуться у документі «Схема використання землі громади». Генеральний план буде його елементом, в ньому визначатиметься використання земель в межах громади.

— Якщо якесь село знаходитиметься посередині громад, його відведуть туди, де буде краща інфраструктура. Існуючі сільські ради вкрай бажано не розривати. Друга позиція — райони можна розривати, але якщо можна провести межу в межах району, то бажано проводити в його межах, — розповів Юрій Ганущак.

На кожну громаду створять паспорт громади. Згідно із законом, облдержадміністрація розробить перспективний план, облрада його затвердить, а кабмін буде його погоджувати.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»