Піар-батальйон «Лтава» таємно охороняє стратегічні об’єкти Полтави

Батальйон територіальної оборони «Лтава» виявився тільки назвою. То для чого він створювався і продовжує існувати? Коротка передмова...

Восени минулого року, напередодні парламентських виборів, голова ГО «Полтавський автомайдан» Андрій Баранов заявив про створення у Полтаві добровольчого батальйону територіального оборони. За словами Андрія Баранова, новий підрозділ мав охороняти Полтавщину «від можливих проявів агресії проросійських сил». Батальйон отримав назву «Лтава».

І таки дійсно, коли у жовтні минулого року бійці «Лтави» угледіли автомобіль з «агресивним» написом «За святую Русь!» і тут же прокололи йому шини та розбили вікно.

Потрапити до моб. центру «Лтави» не так просто

У цій будівлі знімає офіс батальйон «Лтава»

Перед парламентськими виборами, у яких брав участь і Андрій Баранов, батальйон активно набирав у свої ряди добровольців. Мобілізаційні пункти розташовувалися просто на полтавських вулицях. Поряд з агітаційними наметами політичних сил з’являлися камуфльовані намети з емблемою батальйону.

Штаб батальйону «Лтава»

Однак, коли пройшли виборчі перегони, ці намети хутко зникли. Як і інформація про подальшу діяльність батальйону. Андрій Баранов перестав давати прес-конференції і розповідати про здобутки своїх підопічних. Лише у соціальних мережах батальйон «Лтава» подавав ознаки життя, вивісивши плакат з інформацією про свій мобілізаційний центр. Ми вирішили поцікавитися, куди зникли мобілізаційні намети, і чи існує сьогодні цей підрозділ взагалі.

«Лтава» мобілізує, але на що?

На своїй сторінці у соціальній мережі «Вконтакті» батальйон «Лтава» розмістив картинку з інформацією про себе. Зокрема тут вказані адреса та телефон мобілізаційного центру. Коли ми завітали за цією адресою, виявилося, що мобілізаційний центр — це однокімнатний офіс у одному з полтавських дворів. Там нас зустріли двоє хлопців, які в один голос заявили, що у «Лтаві» активно триває мобілізація, постійно прибуває поповнення, а сам батальйон це зовсім не піар-проект, а цілком серйозний підрозділ. Щоправда, фотографуватися хлопці чемно відмовилися, а коли прозвучали конкретні запитання щодо діяльності батальйону, порадили звернутися до командира, тобто до Андрія Баранова.

Плакат батальйону «Лтава» у групі підрозділу в соц. мережі

Пізніше ми зателефонували до цього центру вже під виглядом людини, яка хоче приєднатися до батальйону, і знову нам відповіли ті ж хлопці. Вони запросили нас до мобілізаційного центру за тією ж адресою, і обіцяли при зустрічі детально розповісти про діяльність свого угрупування. Здавалося б все вказує на те, що батальйон «Лтава» дійсно існує, виконує свої завдання і справи у нього йдуть прекрасно, однак далі розпочалися розбіжності між деклараціями і реальністю, і розпочав їх Андрій Баранов.

Командир батальйону приховує його походження і діяльність

Для того щоб підрозділ міг називатися батальйоном, він має налічувати мінімум 250 чоловік. Ми вирішили поцікавитися у Андрія Баранова, наскільки укомплектований його батальйон і чим він займається. Баранов не надав конкретних відповідей на жодне з наших запитань. Він розповів, що у його батальйоні «достатня кількість людей» і вони «патрулюють вулиці Полтави і охороняють стратегічні об’єкти». Проте, коли ми почали допитуватися, на яких вулицях можна побачити бійців «Лтави» і про які стратегічні об’єкти йдеться, командир «Лтави» не відповідав. Андрій Баранов то вдавав, що не розуміє запитань, то говорив про секретність даної інформації. Слід сказати, що спілкувалися ми у телефонному режимі. Командир «Лтави» запрошував нас на зустріч, проте зустрітися нам так і не вдалося. Здавалося б нічого особливого в тому, що командир батальйону не розголошує своїх секретів, — немає, але далі було ще цікавіше.

Жодна з державних структур не чула про батальйон «Лтава»

У своїх рекламних плакатах батальйон Баранова позиціонує себе, як підрозділ Міністерства оборони України. Проте Полтавський обласний військовий комісаріат абсолютно іншої думки.

Ми звернулися до військових з проханням надати інформацію про чисельність та завдання батальйону територіальної оборони «Лтава». У відповідь нам заявили, що на Полтавщині є лише 16-й батальйон територіальної оборони. Про підрозділ з назвою «Лтава» у військкоматі навіть не чули.

Представники міліції теж здивувалася коли почули про такий батальйон. Оскільки у телефонній розмові Баранов обмовився, що його підопічні начебто патрулюють вулиці Полтави і охороняють стратегічні об’єкти, ми вирішили довідатися у органів МВС, з ким вони діляться повноваженнями. Відповідь була однозначною — такого батальйону у підпорядкуванні МВС немає, а громадського об’єднання з такою назвою, яке б брало участь у патрулюванні вулиць спільно з міліцією, не існує. Щодо охорони стратегічних об’єктів, то їх мають право охороняти лише професійні силовики, міліція, державна служба охорони, СБУ тощо, але ніяк не добровольчий батальйон.

Тож виходить, що батальйон територіальної оборони «Лтава», який начебто охороняє полтавців від «проросійської агресії» — це або громадське об’єднання, яке одягнуло в камуфляж своїх підлеглих і вважає себе підрозділом Міноборони, або незаконне напіввійськове формування, або просто продукт уяви невеликої групи людей на чолі з колишнім кандидатом у нардепи. А можливо, піарники Андрія Баранова — це секретна служба, працівники якої таємно борються зі злочинністю на нічних вулицях Полтави і охороняють стратегічні об’єкти? Адже діяльність «Лтава» — суцільна таємниця.

Владислав ВЛАСЕНКО, «Полтавщина»