У випадку мінометного обстрілу полтавцям порадили лягати під бордюр

23 січня в управлінні з питань надзвичайних ситуації Полтавської ОДА обговорили питання цивільного захисту населення. Розмова за «круглим столом» громадськості (представників громадських організацій), депутатів міськради з Віктором Стеблянком, начальником управління з питань надзвичайних ситуацій та представниками Навчального центру цивільного захисту інколи переростала в полеміку, а деколи в залі зчинявся ґвалт і щось почути ставало складно.

Виникло питання, що ж робити, коли в місті лунає сигнал тривоги, на який полтавці не реагують, та й взагалі, як саме правильно на нього реагувати? Бігти додому вмикати телевізор і слухати поради? До речі, як повідомив Віктор Стеблянко, такий відеоролик на випадок тривоги вже існує. Його підготували для жителів Кременчука та Комсомольска, увімкнуть, якщо прорве дамбу Кременчуцького водосховища, на телеканалі «Лтава». В ньому ведуча порадить зберігати спокій, взяти необхідні речі і таке інше, а куди саме ховатися, невідомо. Тому навряд у випадку бомбардувань відеоповідомлення чи сигнал сирени когось врятує.

Віктор Стеблянко

Віктор Стеблянко зазначив:

— Бігти і щось робити потрібно тоді, коли почули сигнал «Увага всім»... Коли ви вже почули розриви, тобто, снарядів якихось, то бігти вже нікуди не треба... Всі споруди (авт.: цивільного захисту), які будувалися, на той випадок, якщо буде авіаудар або ракетний удар. Той удар, про який буде попереджено заздалегідь. На сьогоднішній день, дивлячись на події в Донецьку, є так званий пересувний міномет. Він приїхав, зробив 5-6 пострілів і поїхав в інше місто. В такому випадку ніхто вас не попередить. І бігти нікуди вже не треба. Потрібно на тому місці, де вас це застало, вибрати якесь поглиблення в землі чи бордюр, лягти під нього, чи підвіконня. Забігти в коридор, внутрішнє приміщення, туалет чи ванну.

Виникає питання у доцільності системи оповіщення, на обслуговування якої витрачають 950 тисяч гривень щороку. Сума значна. Але ж має бути результат.

— Диктор не може зачитувати весь перелік міст. А для цього у нас є навчальні курси, які навчають людей, керівників і все інше, — повідомив Віктор Стеблянко.

Виявилося, що серед присутніх майже ніхто не знав куди бігти, якщо лунає сирена.

— Якщо людина не хоче нічого знати, то вона й не буде знати, — зазначив Віктор Стеблянко.

Цю позицію представники громадськості назвали не правильною, сказали, що цим потрібно серйозніше займатися, коли в країні іде війна.

Представниця Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Полтавської області прозвітувала про роботу Центру. Навчають керівників підприємств, діяльність яких пов’язана із цивільним захистом. Дане навчання платне.

У громади виникло питання, чи проводиться моніторинг ефективності навчання Центру. Відповідь була негативною. Тобто сказати, який від нього результат, неможливо.

Віктор Стеблянко проінформував, що у минулому році для цивільного населення на виготовлення друкованої продукції з інформацією про дії в разі небезпеки планувалося виділити з обласного бюджету 180 тисяч гривень. Але цих коштів так і не отримало управління цивільного захисту.

Даний спосіб поширення інформації для населення, присутні в залі назвали недоцільним та нераціональним. Оскільки ж є інтернет, соцмережі з яких населення дізнається оперативну інформацію. Представник громадської організації порадив Віктору Стеблянко користуватися інтернет-ресурсом, поширювати інформацію в соцмережах, звертатися до громадських об’єднань, які безкоштовно допоможуть поінформувати населення.

Нагадаймо, що мер Полтави Олександр Мамай порадив прибрати підвали будинків, бо бомбосховищ не вистачить.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»