Сергій Клименко: людина, за яку не соромно!
«Полтавщина» запропонувала друзям, рідним та колегам Сергія Клименка, кандидата в народні депутати по 145 виборчому округу, розповісти що вони про Сегрія та його бажання стати депутатом Верховної Ради
Знайомі, друзі та рідні — коло найближчих осіб, як правило, знає про нас найбільше. Спілкуючись роками, ми з’ясовуємо важливі речі про себе від тих, хто поруч. Часто саме вони пам’ятають те, про що ми вже забули. У такі моменти думка сторонніх осіб стає авторитетною. До кого прислуховується наш кандидат і якою він є людиною в очах інших — про це ми довідалися від різних людей, інтерв’ю з якими пропонуємо вам. У другій частині інтерв’ю — думки друзів Сергія.
Мій друг Сергій Клименко, або «На 100%»
Сергій Марчишинець, директор департаменту інфраструктури і туризму облдержадміністрації:
Наше життя складається із програшів та виграшів. Я ціную в людях уміння гідно поводитися в різних життєвих ситуаціях. Тому мені імпонує поведінка Сергія Клименка, його принципи і погляди на життя. Ми зустрілися на установчих зборах Полтавської міської організації партії «УДАР» у 2011 році. Сергій також допомагав мені, коли я балотувався, хоч і не пройшов, на посаду депутата Київської районної ради у 2012 році. Пам’ятаю, як ми у майже 30-градусний мороз робити обхід виборців, спілкувалися, пропонували своє бачення Полтави майбутнього. Ми тоді недооцінили конкурентів і ні на які технології ставок не робили — просто чесно говорили про те, що відбувається у країні та місті. Життя показало, що то було не на часі, що потрібно ще кілька років для усвідомлення людьми необхідності і невідворотності змін. Нам усім доводиться жертвувати вихідними, комфортом, якщо ми хочемо досягти нової якості життя. І тільки ті, хто викладається на 100%, поведуть за собою інших. Я впевнений, що серед таких людей знайдеться місце для Сергія Клименка.
-
Мій друг Сергій Клименко, або «Поборник справедливості»
Сергій Качаєнко, приватний підприємець:
Я люблю людей слова і одночасно тих, які діють, а не лише говорять. Можу сказати, що Сергій Клименко — саме такий. Коли ми разом із ним чергували на Майдані у Києві, він не нив, що йому холодно і важко. Відстояв, а потім лікував застуду. Знав, що не може поставити свої інтереси вище суспільних.
Італійський поет Данте писав, що головний людський гріх — це байдужість. Пригадую ситуацію, у наші часи практично побутову, в якій я вкотре зрозумів: Сергію ця вада непритаманна. Ми із ним зустрілися у справах. Повз нас проходила дівчина, яка розклеювала оголошення на дверях під’їздів. На неї став кричати якийсь незадоволений чоловік, погнався, став тягти за руки, намагався бити і зламав їй палець. Звичайно, ми за неї заступилися і викликали міліцію. Близько року тривала слідча тяганина, ми з Сергієм виступали свідками. Він тоді категорично наполіг: маємо бути принциповими, аби кривднику не хотілося більше розпускати руки. Все закінчилося тим, що чоловік компенсував збитки і позивачка забрала заяву. А чи багато знайдеться таких, хто просто так допомагатиме незнайомій людині відстоювати справедливість?
-
Мій керівник Сергій Клименко, або «Об’єднуючий фактор»
Наталія Гадяка, бухгалтер, колега:
Я давно працюю з Сергієм Клименком і, мабуть, звикла до його одночасно приязного і вимогливого ставлення до підлеглих. Наш дружний колектив — одна команда. Працюємо у сфері торгівлі зерновими. Ми вже спрацювалися настільки, що робота відбувається прогнозовано. Особисто мене це радує — несподіванок вистачає у нашому законодавстві, кожної букви якого ми, тим не менш, дотримуємося.
У Сергія Євгеновича є якості, які особисто я дуже поважаю, відштовхуючись від свого життєвого досвіду. По-перше, він завжди дуже стриманий і ніколи не дозволить собі підвищити голос. По-друге, завжди дослухається до думок інших, такий підхід дуже гуртує наш колектив і надає наснаги в роботі.
Мабуть, об’єднуючим фактором у нашій фірмі є спільне розуміння першочергових завдань. І це стосується не тільки роботи. Наприклад, ми збирали гроші на амуніцію нашому знайомому, який зараз перебуває у зоні АТО. Мені б хотілося, щоб дії Сергія Клименка стали об’єднуючим фактором для всіх полтавців. І він, і ми на це заслуговуємо.
-
Мій друг Сергій Клименко, або «Людина, за яку не соромно!»
Борис Лозовський, підприємець, блогер:
Сталося диво! Перший раз в житті маю ситуацію, коли в обох полтавських виборчих округах до Верховної Ради балотуються кандидати, за яких я можу голосувати не тільки без докорів сумління, й з почуттям, як говорили в часи моєї молодості, глибокого задоволення. Мова йде про Сергія Бульбаху, кандидата по 144 округу, і про іншого мого друга — Сергія Клименка.
Ми познайомилися з ним, коли разом «тусувалися» в Полтавській міській організації партії «УДАР». Вірніше сказати, тусувався я, спостерігав, намагався зрозуміти хто є хто і що я тут роблю. Сергій, навпаки, звалив на себе всю роботу і разом із ще кількома молодими і амбітними хлопцями тягнув всю організацію. Одного разу зловив себе на думці, що своїм азартом і бажанням поміняти щось в місті і країні він захопив і мене. Чесно сказати, про «УДАР» я давно все зрозумів. Я до сих пір там, бо там Сергій. Правильніше навіть буде сказати, що я не там, я з ним.
Якщо Ви запитаєте, які риси характеру Сергія змушують мене підтримувати його і допомагати йому, то це його принциповість і загострене почуття відповідальності. Прикладів, що підтверджують їх наявність, безліч. Не буду переповідати різні щемні історії, скажу так: якщо волею долі ти зіткнувся в житті з лайном, то у тебе є всього два варіанти — відмитися і забути або прибрати його. Сергій завжди обирає другий варіант, а це, погодьтеся, в нашому житті рідкість.
Є така заяложена фраза: політика — справа брудна, а всі політики... самі знаєте хто. Але до тих пір, поки політикою займаються такі люди, як Сергій Кліменко, я з цим не згоден.
Друзі! Якщо ви живете в Київському районі Полтави, в Полтавському або Котелевському районі; якщо вас гризуть сумніви і ви не хочете в черговий раз вибрати пройдисвіта і потім червоніти за свій вибір, то голосуйте за Сергія Клименка. Це та людина, за яку вам, як мінімум, не буде соромно.