В Опішному успішно діє КЕРАМОрезиденція

Ше у 2012 року Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному першим в Україні запровадив у сучасній українській керамічній практиці новий мистецький проект — ЕРАМОрезиденцію. Його мета — підтримка художників-керамістів України через створення умов для виготовлення авторських творів і влаштування персональної виставки та формування персональних колекцій мистців України в збірці Музею-заповідника. КЕРАМОрезиденція є чудовою нагодою творчо попрацювати тим мистцям, хто не має своєї майстерні чи прагне хоча б на певний час відійти від суспільної буденності, заглибившись у власний світ ідей, тим самим долучитися до творення феномену сучасної української кераміки.

Для втілення мистецьких проектів художникам-керамістам надаються необхідні матеріали, горно та печі. Під час перебування в КЕРАМОрезиденції Музей-заповідник відчиняє для мистців Гончарську книгозбірню, де зібрано унікальну керамологічну й мистецьку літературу, а також фондові колекції, музейні експозиції, у тому числі його підрозділів – Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів, Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко, Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа та Музею мистецької родини Кричевських.

Ідейною натхненницею створення КЕРАМОрезиденції Олесь Пошивайло — керамолог, директор Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України — назвав художницю-керамістку з Полтави Світлану Пасічну: 

Фрагмент експозиції мистецького проекту Юрія Мусатова «Хмароутворення». Опішне, Полтавщина. 2012. Фото Тараса Пошивайла

Фрагмент експозиції мистецького проекту Лесі Падун «МЕТАморфорзи». Опішне, Полтавщина. 2012. Фото Тараса Пошивайла

Один з творів Світлани Пасічної із керамічної серії вражень «Impression — враження, відбиток, відтиск». Опішне, Полтавщина. 2013. Фото Тараса Пошивайла

— Пані Світлана Пасічна кілька років тому пророчо заявила в Опішному, що нам необхідно створити арт-резиденцію, куди б художники усієї України могли приїжджати і реалізовувати свої творчі проекти. Ми вирішили цю ідею втілити. Для цього музей-заповідник переобладнав хату гончаря початку ХХ століття, куди художники почали приїжджати як у власну майстерню. Ми навіть не вірили, що у звичайній сільській хаті, наповненій духом гончарства, художникам буде так натхненно і творчо працювати.

Першим КЕРАМОрезидентом став молодий, але вже відомий в Україні та поза її межами мистець із Сумщини Юрій Мусатов, який є неодноразовим учасником і переможцем гончарських проектів Музею-заповідника. На підсумковій виставці він так пояснив своє бажання творити в Опішному: «Я тут, бо люблю кераміку, люблю працювати з глиною. Моя майстерня там, де є горно».

Леся Падун, художниця-керамістка з Хмельниччини, 2012 року теж спробувала попрацювати в КЕРАМОрезиденції. Серія створених за цей час глиняних творів надихнула продовжити роботу наступного року. Так 2013 року з’явився мистецький проект «МЕТАморфози», що підсумував творчі досягнення молодої керамістки. У рамках презентації новотворів Лесі Падун відбулося й відкриття її глиняної декоративної лавки, що нині привертає увагу екскурсантів під час відвідин Центру розвитку духовної культури Музею гончарства. «Виставка кожного мистця, хто хоча б раз попрацював у КЕРАМОрезиденції, є свідченням того, настільки продуктивно художник може працювати у спеціально створених для цього комфортних умовах, де якомога менше подразників, які заважають художникові думати про соціальні катаклізми, про особисті проблеми. Тут є аура творчості, і художник може сповна реалізувати багато своїх мрій. Тут ти починаєш цінувати кожну хвилину, кожну секунду. Знаходячись у такому середовищі, яке тебе не відволікає від буденних справ, просто віддаєш себе всього творчості».

2013 року КЕРАМОрезиденцію відвідала й сама авторка ідеї — Світлана Пасічна. Перебування в Опішному надихнуло мисткиню на керамічну серію вражень, презентованих на виставці «Impression — раження, відбиток, відтиск». Мисткиня високо оцінила підхід до реалізації такого мистецького проекту: «Це дійсно новий досвід. Я думаю, що Національний музей-заповідник багато в чому першопроходець, і з арт-резиденцією він також перший в Україні».

КЕРАМОрезидент 2013 року — мисткиня з Хмельниччини Леся Падун. Опішне, Полтавщина. 2013. Фото Тараса Пошивайла

Нинішня гостя КЕРАМОрезиденції — полтавська мисткиня Зінаїда Близнюк — ділиться творчими планами. Опішне, Полтавщина. 04.08.2014. Фото Жанни Різниченко

КЕРАМОрезиденція Музею-заповідника й сьогодні продовжує приймати гостей. Нині тут працюють молоді художники-керамісти з Полтави — Аліна Літвіненко і Зінаїда Близнюк. Участь мисткинь у численних виставках, конкурсах та симпозіумах продемонструвала оригінальність ідейно-образної концепції їхнього бачення навколишнього світу. Зінаїда Близнюк і Аліна Літвіненко також є неодноразовими учасниками мистецьких проектів Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Прикметно, що тут дівчата зробили і свій «перший творчий крок»: цього року в одному із виставкових залів Центру розвитку духовної культури Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному вони спільно презентували свою першу персональну виставку кераміки. Нині молоді мисткині повністю віддані творчій роботі в КЕРАМОрезиденції. У кожної ще багато невтілених ідей, тому працюють над кількома роботами одночасно. Для дівчат Опішне — «це куточок, де можна заховатися від проблем, поринути в себе і народжені ідеї втілити в матеріал».

Здається, що потрібно мистцеві для польоту творчої фантазії?.. Виявляється, не так і багато — лише місце і можливість повного розчинення в мікрокосмі власних ідей та образів...

Жанна РІЗНИЧЕНКО, редактор І категорії Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному