Олег Пустовгар ще раз відповів на закиди щодо «самопідвищення» своєї зарплати

До ІВ «Полтавщина» звернувся Олег Пустовгар, директор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськості Полтавської ОДА. Він попросив розмістити свою позицію стосовно звинувачень у нарахуванні собі зарплати, яка зростає щомісяця. Ми зауважили, що його думка з цього приводу вже висвітлювалася на наших сторінках. Однак Олег Миколайович вважає, що краще відповісти саме йому, без, так би мовити, інтерпретацій журналістів.

Подаємо його текст без скорочень.

Останнім часом на сторінках окремих інтернет-видань одним із депутатів обласної ради від партії, яка була на Полтавщині вірною опорою режиму Януковича, винесено на суд громадськості дані про мою заробітну плату. Вважаю, що ця тема подана авторами тенденційно й упереджено. Наведу такі аргументи.

По-перше, відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу», умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Тому самостійно встановити собі розмір зарплати я не маю права.

По-друге, преміювання держслужбовців, у тому числі й керівників структурних підрозділів облдержадміністрації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», де чітко визначено загальні умови преміювання. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників, у тому числі й директора Департаменту визначено у Положенні про преміювання Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації. При цьому керівникам підрозділу встановлюється однакова з усіма його працівниками у відсотковому відношенні премія.

По-третє, правильність оплати праці державних службовців постійно контролюється відповідними органами, тому якби й були в Департаменті порушення чинного законодавства чи зловживання з цього питання, вони були б одразу виявлені, а винуваті покарані.

По-четверте, мої «критики» подали на загал не ті суми коштів, які отримано мною, як кажуть, «на руки», а ті, які включають податки та інші нарахування на заробітну плату. А це більше 1/5 загальної суми. Цим створюється викривлене уявлення у читачів не лише про мою зарплату, а й усіх державних службовців облдержадміністрації. Зауважу, що доходи держслужбовців в Україні сьогодні значно нижчі, ніж в середньому по країні, а відповідальність висока.

І на завершення. Питання про те, хто скільки заробляє, здебільшого лежить у морально-етичній площині. І виникати повинне тоді, коли спостерігається явна невідповідність стилю життя людини її заробіткам. Раджу журналістам зробити журналістські дослідження, відвідати «царські села», де набудували собі шикарних маєтків і деякі «правоохоронці», і чинуші. Чи можна за 4 чи 5 тисяч зарплати збудувати собі маєток, який вартує мільйони? Запитання риторичні. Але чомусь про цих чинуш «гречані королі» у ЗМІ — анічичирк. Чи не тому ,що вони й раніше, при Януковичі, і нині є обслугою мафіозних сил? Чинне законодавство дає мені право не оприлюднювати відомості про свої доходи. Проте я людина відкрита, приховувати мені нічого.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»