Головний архітектор Полтави: З покращенням економічної ситуації, зникнуть і тимчасові споруди

Під час святкування Дня архітектури України, архітектор Сергій Заєць зазначив, що в Полтаві не дуже досконала система управління архітектурою всього міста, оскільки приватні забудовники не дослуховуються до порад архітекторів. Ми запитали у Вадіма Вадімова, головного архітекторам міста, як можна вирішити цю ситуацію.

— Законним шляхом. Є важелі впливу на тих, хто не дотримується закону. Проблема така дійсно існує, оскільки законослухняні підприємці, мешканці міста — це одна категорія, а є категорія не законослухняна.

— Архітектурою якого міста ви захоплюєтесь?

— Полтави. Попри всі недоліки, які притаманні не лише Полтаві, але й іншим містам України, які переживають не найкращі часи, які є відзнакою соціально-економічного, політичного стану в державі. Ми це все розуміємо. Коли в державі є більш важливі питання, то питання пов’язані із станом наших міст: санітарним, архітектурним, екологічним мають бути вирішені, але з часом, зрозуміло, що ми рухаємося в Європу. І цей рух повинен мати в собі ознаки відповідальності... На сьогодні наше місто має весь потенціал, оскільки воно живе тоді, коли крутяться крани. У нашому місті ще крутяться крани, а в Україні є міста в яких взагалі немає будівельно-баштових кранів і вони не мають перспектив. У нас вони є. Хоча є й складні ситуації — не дуже якісно виконані будівельні роботи. Ми це бачимо і боремось з цим. У нас є перевищення нормативних вимог щодо тимчасових споруд. Вони мають економічне підґрунтя — це є робочі місця. З покращенням економічної ситуації, зникнуть і тимчасові споруди.

— Яка пам’ятка архітектури Полтави вам подобається найбільше?

— Краєзнавчий музей. Це наш Український Парфенон. Такою спорудою може пишатися не лише місто, а й будь-яка країна.

— Ви можете оцінити рівень підготовки архітекторів у Полтаві?

— Рівень оцінюється на щорічних конкурсах, вони проводяться серед архітектурних шкіл. Полтавська архітектурна школа і архітектурний факультет мають певні традиції, вони не порушуються. При технічному університеті ім. Ю. Кондратюка створено спеціальну вчену раду. Дуже тривалий час дорікали Полтавській архітектурній школі, що вона не готує кадри вищої кваліфікації, тобто, кандидатів архітектури, докторів наук. Ця нагальна проблема вже вирішена, вчена рада працює і готує фахівців вищого рангу. Інша річ, це співпраця з практикою. Важлива співпраці з нашими провідними проектними установами, які працюють в практичних справах. Це як побажання.

— Якою ви бачите Полтаву через 10 років?

— Думаю, що прогноз позитивний, оскільки в нас немає байдужих людей — це і Національна спілка архітекторів України, наша обласна, спілка художників. Місто матиме позитивний рух до свого розвитку. Дійсно є сумні часи, складні економічні ситуації, але ми живемо надією...

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»