Посада генерального директора на «Лтаві» знову викликала переполох

Роман Стегній подав до суду позов (1,2) на Держкомтелерадіо України, про скасування частини рішення Конкурсної комісії, що стосується прийняття Євгена Лопушинського до участі в конкурсі на пост генерального директора.

В Полтавському окружному адміністративному суду відбулося попереднє судове засідання з приводу позову до Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Конкурсної комісії, про визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора Полтавської ОДТРК «Лтава», де перемогу здобув Євген Лопушинський, який був виконувачем обов’язків гендиректора «Лтава» до цього.

Позивач запевняє що Євген Лопушинський не мав права взагалі брати участі в конкурсі, але комісія віддала за нього голоси на пост генерального директора. Як розповідає представник позивача, кандидат на місце генерального директора ОДТРК «Лтава» Людмила Кучеренко:

— Всі кандидати на пост генерального директора мають надати довідку про досвід успішної роботи. Лопушинський вчасно її не подав, тому не мав розглядатися комісією як кандидат. Це й не дивно, що він не надав цю довідку, в нього не достатньо досвіду щоб очолювати найбільший колектив журналістів в області.

Цікаво, що Людмила Кучеренко не сама подала позов, а подав його Роман Стегній.

Взагалі процедура конкурсу виглядає так так: комісія назначається головою Держкомтелерадіо України, до неї входить 10 чоловік. Кожен учасник на закритому засіданні презентує свою програму розвитку, за яку голосує комісія і обирає переможця, потім він затверджується на пост генерального директора наказом Держкомтелерадіо. Кандидатів було троє: Євген Лопушинський, Юрій Ісаєв, Людмила Кучеренко/Стельмах. Комісія обрала Лопушинського, який чекає затвердження посади генерального директора Держкомтелерадіо.

Перепалка з журналістами

Як розповідає Людмила Кучернеко:

— Конкурс повинен проходити гласно і відкрито, але засідання конкурсної комісії було закритим. Тобто плани розвитку комісія переглядала тільки в присутності автора і я не знаю який план розвитку був у Лопушинсьокого. Коли комісія дивилася мій план то вона його швидко переглянула і не звертала особливої уваги, видно було, що вже рішення прийнято. Така схема приваблива для корупції, проти чого я і протестую.

Цікаве обгрунтування позову у Роман Стегнія:

— Майдан Полтави обурився нечесністю конкурсної комісії. Майдан мене делегував до суду щоб захищав правду. Таким рішенням комісії порушується моє право, як глядача, як активіста Євромайдану, бо від цього залежить те що я бачу на телеекрані, а вже більше ніж півтора місця не показують Полтавське Віче, і це в той час, коли у вирі останніх подій на Україні, все більше і більше людей приходить на нього. Сам Лопушинський уже не з’являється на Віче, і як попередні керівники думає тільки про себе, не за це ми боролися на Майдані.

Це цікаво, бо якщо і справді Роман Стегній представляє Майдан, то саме Євгена Лопушинського рекомендувало Віче на пост гендиректора гендиректора ОДТРК «Лтава».

Репортаж із залу суду вели журналісти з «Лтави», і за відсутності судді, поки він приймав рішення, точилася словесна перепалка між ними і позивачами. Людмила Кучеренко і Роман Стегній доводили, що Євген Лопушинський поганий керівник і не показує Віче по телебаченню, а журналісти доводили, що за останні місць вони зняли як мінімум 2 репортажі про Віче, а управлінські здібності Лопушинського не менші, а той навіть кращі ніж у Людмили Кучеренко. Журналісти намагалися підловити на словах позицію Людмили Кучеренко, дійшло навіть до того, що вона розповідала, що за своє життя захистила сотні життів.

Пізніше Євген Лопушинський прокоментував:

— Я подав повний комплект документів, які потрібні до участі в конкурсі в тому числі і які засвідчують досвід успішної роботи на керівній посаді підприємства, тому мав повне право брати участь у конкурсі. А чому Людмила Кучеренко говорить неправду — сказати важко.

Суд виніс рішення, що на наступне засідання, яке відбудеться 10 липня, має прийти третя сторона — Євген Лопушинський. Дивно виглядає те, що хоча позов поданий на Держкомтелерадіо України, всі гріхи вішають на Євгенія Лопушинського.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»