У Полтаві комунальники не борються з каштановою міллю, бо не бачать її

Каштановий цвіт у Полтаві, як і все прекрасне, милував око не довго. Зараз він лише в пам’яті, а в реальності темно-зелені каштани вже починають «покриватися іржею» — їх знищує Каліфорнійська міль.

Ми вирішили дізнатися, яким чином міська влада, комунальники борються із шкідником, який протягом вже десяти років виснажують красу Полтави — каштани. Відправивши інформаційний запит до міської ради, ми отримали наступну відповідь: «На території м. Полтава силами підпорядкованого комунального підприємства „Декоративні культури“ були проведені профілактичні заходи по боротьбі з каштановою мінуючою міллю (Сameraria ohridella). На об’єктах, що знаходяться на балансі підприємства восени зібране і вивезене листя, на яких зимує міль. 

На сьогоднішній день фахівцями підприємства на об’єктах благоустрою, що знаходяться на балансі КП „Декоративні культури“ вищезазначених шкідників не виявлено».

Нас не сильно здивувало, що комунальне підприємство не побачило проблеми в місті. Оскільки якщо не помічаєш проблеми, то й боротися з нею ефективними методами не потрібно, а просто вивозиш сухе листя восени на смітник.

З отриманою нами відповіддю ми звернулися до Ганни Поспелової, доцента кафедри екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування Полтавської державної аграрної академії.

— Те, що вивозиться опале листя із парків, скверів, алеї «Каштанової» не є методом лікування, оскільки лялечки випадають із сухого листя, яке кришиться. Вони чудово переносять наші зими і весною знову вилітають та псують каштани. А по-друге, навіть якщо цього й не відбудеться, листя вивезене за територію міста, лялечка вилуплюється, з неї вилітає метелик і перелітає на дуже великі відстані, — розповіла Ганна Поспелова.

За кордоном, як повідомила спеціаліст, сухе листя каштану, яке постраждало від молі, обробляють паром до 90°C. Після цієї процедури личинка молі гине.

— Найдієвіший метод, який практикують у Європі та розробляють у нас — це імунізація дерев. Для цього застосовуються фосфороорганічні препарати. Зараз пропонують системні препарати: «Треекс», «Актофіт» та інші, які можуть поширюватися по тканинам рослин, — сказала Ганна Поспелова.

Вакцину набирають у «пістолет» для ін’єкцій і роблять дереву «укол». Але цей метод хоча і ефективний, але дорогий, оскільки вартість однієї вакцини «Актофіт» складає 10 гривень за 40 мілілітрів, а провакцинувати варто кожне дерево. Проводити вакцинацію потрібно щорічно у квітні-травні, доки личинки ще не почали псувати дерево. Подібні препарати діють на нервову систему шкідника, паралізуючи його, після чого він не може харчуватися і помирає від голоду.

— Це не єдиний метод, у Європі пропонують обприскування. Але з іншого боку ці синтетичні речовини можуть вплинути на здоров’я містян. Ще варто пам’ятати, що каштани дуже залежні від вологи, чим вища вологість ґрунту, тим краще розвивається рослина, його імунітет підвищується і пошкодження міллю менші. Зараз дощі, каштани не так сильно страждають, але в засушливі періоди бажано їх поливати, — розповіла Ганна Поспелова.

Також є сорти каштанів «Бріоті», які цвітуть рожевим цвітом, але вартість таких дерев теж не мала. А врятувати «Кінський» каштан ще могли б ентомофаги — комахи, які харчуються личинками Каліфорнійської молі, але це питання потрібно досліджувати, впевнена Ганна Поспелова. Еколог розповіла, що 4 роки тому до спеціалістів аграрної академії зверталися із Полтавської облдержадміністрації із запитанням про те, як побороти каштанову міль. Екологи підготували з цього приводу наукову статтю про методи боротьби, але на цьому все й закінчилося, поради не застосували на практиці.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»