Громадські діячі впевнені, що у Полтаві на благоустрої відмивають кошти

У Полтаві із 24 березня по 24 травня тривав зініційований міським головою Олександром Мамаєм двомісячник чистоти. З цього приводу ми подали інформаційний запит до міськвиконкому з проханням надати інформацію про те, в яких саме районах і які матеріальні, технічні та фінансові ресурси були задіяні під час двомісячнику.

У отриманій відповіді повідомлялось, який саме вклад у двомісячник зробили районні у місті Полтаві ради. Нам надали список вулиць, зелених зон де було прибрано. У відповіді нічого не повідомлялося щодо фінансових витрат на проведені заходи.

У підсумку йшлося, що «під час проведення двомісячника чистоти комунальними підприємствами виділялася максимальна кількість техніки та персоналу для забезпечення санітарної очистки загальноміських територій». Відповідь на запит можно прочитати тут.

Після отримання відповіді, ми поспілкувалися із активістом громадського руху «Чиста Полтава» Романом Іщенком, який намагався скоординувати дії громадського руху із управлінням ЖКГ Полтавської міської ради, з’ясувати чи є у влади план прибирання. Але це активістам ГР «Чистої Полтави» не вдалося. 

Сухі гілки каштанів нависли над прохожими по вулиці Ляхова

Активіст Роман прийшов на розмову до нас із приватним підприємцем, видавцем Ростиславом Шевченком, який долучається до ініціатив ГР «Чиста Полтава» та якого дивує те, як міська влада не раціонально використовує кошти на благоустрій Полтави.

— Співпраця під час двомісячника з владою була, — розповів Роман Іщенко, — Нам допомагали вивозити сміття, яке ми збирали. Три рази ми прибирали Кадетський корпус, за три суботники шість комунальних машин вивезли сміття, і це ж не просто папірці, а старі будівельні матеріали. Там по максимуму був задіяний адмінресурс.

Великий об’єм роботи, за словами Романа Іщенка, активісти «Чистої Полтави» виконали очищаючи територію ставків в районі мікрорайонів Огнівка, Сади 1-2.

— На ставках ми прибирали в неділю, то машина по вивозу сміття не приїхала, бо був не робочий день. А в понеділок зранку я приніс заяву до міськради про надання автомобіля, то під вечір сміття вже не було. Як такої допомоги від міської влади ми не просили, але потрібно це попрактикувати. З одного боку, хотілося, щоб вона була, хоча б у матеріально-технічній базі — пакети, мішки, інструменти для прибирання — великої допомоги не потрібно, — розповів Роман Іщенко.

Дерево, що впало по вулиці Лідова

Ростислав Шевченко висловив свою думку з приводу того, як міська влада, а саме управління ЖКГ, використовує ресурси для благоустрою в місті:

— У нас немає найголовнішого — нормальної, розумної координації і організації порядку щодо наведення чистоти в місті. Наприклад, взяти те як в Полтаві коситься трава — це такий жах, добре, що зараз ідуть дощі, та вона ще якось відростає. Якщо злакова трава, звичайна трава, викине колос і його не зрізати, то вона потім всохне. Тому її потрібно постійно підрізати, щоб не допустити її дозрівання і вегетація продовжувалася. А в нас не рідкі випадки, коли трава вже викинула колосся, її скошують і залишається гола стерня. Тобто, немає ніякого професійного підходу.

Також Ростислав Шевченко показав нам скільки в Корпусному парку (де ми спілкувалися) на деревах росте омела, яка є паразитом і з якою ніхто не бореться, а вона продовжує витягувати соки з дерева, після чого воно просто всихає.

— За цим також ніхто не дивиться. У місті є цілий стереотип догляду за зеленими насадженнями, він здійснюється наскільки не професійно, наскільки ганебно і мало того, ніхто не хоче нікого слухати. Ми бачимо, як випилюються, обрізаються гарні дерева в місті. Є гарне дерево: дуб, ясен. В цьому році на території обласної лікарні спиляли два гарних дуба, а куб такої деревини, думаю, що коштує під тисячу доларів. В той же час, прямо над нами висить суха гілка і вона може впасти комусь на голову, але її ніхто не пиляє. На щоденний догляд Корпусного парку і парку «Слави», де вічний вогонь, в рік виділяється більше мільйона гривень, списується з нашого бюджету, — розповів Ростислав Шевченко.

Також, у розмові із паном Ростиславом ми торкнулися болючої теми для алергіків — боротьба з амброзією.

— Боротьба з амброзією ведеться не правильно. Амброзія дуже життєздатна рослина. Вона росте в недоглянутих місцях, на пустирях.

Дієвим способом боротьби із цією рослиною, Ростислав Шевченко вважає засіювання пустирів травою, або деревами, які не дадуть змоги амброзії проростати.

— До цього потрібно підходити професійно. У нас у місті є біологічний факультет у педагогічному університеті, в аграрній академії готують спеціалістів, які б могли розповісти, як це потрібно робити. При нормальному, комплексному підході за благоустроєм, це можна робити без великих затрат і з дуже великим ефектом, але для міської влади і комунальників, це не вигідно, оскільки нормальна організація унеможливить отримання лівих коштів, яких можна потім відмивати, — розповів Ростислав Шевченко.

Можливість змінити ситуацію на краще, на думку пана Ростислава, це залучити спеціалістів до благоустрою, які зможуть налагодити оптимальний підхід до цього, без великих затрат, але це нікому не вигідно.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»