Вуличний співак у Полтаві шукає роботу слюсаря

Справжньою мистецькою вулицею у Полтаві є затишний відрізок Жовтневої, починаючи від переходу «Злато місто» і до Білої Альтанки. Там вас привітно зустрічають затишні кафе, милують око старі будинки, бруківка, насолоджують звуки вуличних музикантів. Один з них привернув увагу своїм співом теплого літнього вечора, і розповів цікаву історію зі свого життя.

Володимир Буряк колись був відомий у музичному світі Полтави. Навчався в музикальному училищі на вокальному відділі. Успішно його закінчив і став учасником ансамблю «Полтава» при Полтавській філармонії. Там він пропрацював 19 років. Ансамбль часто подорожував, давав багато концертів. За стільки років праці було покладено безліч сил в цей колектив та в творчу справу. Про цей час Володимир розповідав неохоче.

У 2004 році він добровільно пішов з ансамблю. Він назвав нам причини, але попросив не розголошувати в пресі, щоб нікого не образити. Після він пішов на біржу праці, де його згодом направили на курси слюсаря, які закінчив з відзнакою і розрядом 4 ступеня. Також він вчився на водія і отримав категорію B i C. Спочатку отримав роботу слюсаря на хлібокомбінаті, там пропрацював 3 роки, потім влаштувався, за такою ж спеціальністю, в машинобудівний завод.

20 січня цього року він покинув роботу, бо було змінено опалення в котлах з газу на дрова, і робітникам приходилося у ручну в день переносити по декілька тонни дров до котлів. Сьогодні музикант тимчасово не працює, але збирається знайти на літо роботу.

Інколи він зустрічається на вулиці зі своїми колишніми колегами по ансамблю, які бува його запрошують на концерт чи за куліси, але до колективу уже ніхто не кличе, та й сам Володимир попрощався з музикою, говорить що слюсарем працювати краще.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»