Як у Полтаві заробити гроші на благодійному фонді

Жанр журналістського розслідування у нашому місті поки що не має значного поширення. По-перше, на це потрібні значні ресурси у вигляді часу журналіста, котрий глибоко і цілеспрямовано збирає факти. По-друге, не кожен може провести цікаве і серйозне розслідування. І, по-третє, завжди є люди, котрі б не хотіли, щоб їх таємниці отримали розголос у ЗМІ, тому тут постає проблема безпеки життя самого журналіста (адже всім хочеться бути цілими і неушкодженими). Але, попри це все, ми вирішили «розколихувати» наше сонне місто і показувати полтавцям, що цей жанр, котрий має популярність в усьому світі, є вартим уваги і часу, котрі на нього витрачаються.

Володимир Коршенко

ГО «Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства» тривалий час займається проблемами непрозорої діяльності благодійних фондів при лікарнях. Ми боремося проти того, щоб ці фонди влаштовували корупційні маніпуляції з добровільними внесками пацієнтів. Розслідуючи справу одної такої структури і її засновника, ми наштовхнулися на декілька цікавих корупційних справ, пов’язаних з ним. На основі цих фактів з’явилися чотири публікації, котрі ми будемо розміщувати протягом тижня.

У квітні 2013 року почав функціонувати Полтавський обласний благодійний фонд «Довіра», котрий був зареєстрований трохи раніше — 24 січня 2013 року. Його засновником виступив Володимир Коршенко, на той час — головний лікар Полтавського обласного центру профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом (далі в тексті — просто Центр СНІДу). Юридична особа зареєстрована на домашню адресу лікаря. Все було влаштовано просто — Коршенко надавав бланки з реквізитами фонду в кабінет довіри (очевидно спільність у назві фонду і кабінету — невипадкова). Працівники цього кабінету пропонували своїм пацієнтам зробити благодійний внесок не на спецрахунок Центру СНІДу, а в фонд «Довіра». Проте за нашими запитами виявлено, що на базі Полтавського обласного Центру в 2013 році відсутня діяльність будь-якого благодійного фонду.

Інфографіка (збільшити) | Фото: Діонісій Каплін

Тож, куди йшли ці гроші? У самому кабінеті довіри нам відповіли, що такі питання не в їхній компетенції.

Якщо поглянути на щомісячний обсяг використання коштів спеціального фонду бюджету Центру за 2013 рік, то видно спад надходження коштів у вигляді офіційних благодійних внесків у спецфонд Центру. Якщо в квітні 2013 року ця сума становила 8397 грн, то у травні вже 4226 грн, у червні — 3020 грн, у липні — 2010 грн, у серпні — 2895 грн. У вересні (місяць, коли «Довіра» перестала функціонувати) сума надходжень вже становила 5997 грн.

Проаналізувавши ці дані, ми бачимо, що частина коштів, котрі пацієнти вносили добровільно, опинилася не в офіційному спецфонді, а невідомо де. За приблизними підрахунками, сума, котра надійшла на рахунок БФ «Довіри», складає від 60 тисяч гривень до 100 тисяч гривень. Крім того, згідно Закону України, головному лікарю забороняється займатися роботою з коштами благодійних фондів, де він є директором або засновником. І все це відбувається у період з квітня по серпень 2013 року, коли сам Коршенко вже має умовний термін і суд серйозно думає про «можливість виправлення засудженого без відбування покарання» (1,2,3,4,5).

Юрій Романов, приватний юрист, розглянувши цю справу, прокоментував це так:

— Не все так просто. Згідно Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійний фонд має право використовувати до 20% своїх активів на адміністративні потреби фонду, зокрема і на виплату заробітної платні працівникам фонду. Тому, якщо головний лікар одночасно працює, скажімо, директором в благодійному фонді і з використанням своєї посади головного лікаря залучає благодійні внески до фонду — це створює умови, за яких поповнюються активи фонду, а головний лікар таким чином отримує додатковий дохід у вигляді заробітної плати у фонді. Крім того, ні для кого не є секретом, що пацієнти в лікарнях сплачують благодійні внески в «добровільно-примусовій формі». Фактично маємо ситуацію, за якої засновник чи директор благодійного фонду, будучи головним лікарем, використовує свою посаду та лікарню для наповнення активів фонду за рахунок таких нібито благодійних добровільних внесків. При цьому закон чітко вказує на добровільності пожертв, тому будь-який вплив на волю чи свідомість пацієнта з метою «стимулювати» його до такої пожертви позбавляє її ознаки добровільності, і, як наслідок, ця пожертва вже є неправомірною вигодою, яку отримує фонд, а це вже є предметом корупції. А відповідальність за корупційне правопорушення поширюється на головного лікаря, не зважаючи на те, що він не є державним службовцем, оскільки він наділений адміністративними функціями в юридичній особі публічного права (комунальній лікарні) і на нього поширюється дія Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції». Крім того, Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» прямо забороняє особам, які перебувають на публічній службі, здійснювати публічний збір благодійних пожертв, — відповів Юрій Романов.

Юрій Романов

Порушення і питання, котрі виникають при розгляді цієї справи:

• На адміністративну діяльність фонду може йти до 20% від благодійних внесків, але ж ніхто не знає, яку суму становлять 100 %;
• Відсутній договір про співпрацю між фондом і Центром;
• Гроші не були перераховані на рахунок Центру;
• Відсутній договір про оренду приміщення для фонду на території Центру;
• Одна людина не може бути засновником і директором фонду та проводити збір для його фінансування, будучи головним лікарем Центру СНІДу;
• Пацієнти не повинні ставилися в умови, коли благодійність є вимушеною.

Це одна із сотень корупційних схем у сфері охорони здоров’я. Вона потребує мінімуму людей. Але за рік корупційні маніпуляції колишнього головлікаря Коршенка принесли йому в кишеню близько ста тисяч гривень. Так би мовити на порожньому місці. І хоча це не малі гроші, але афера із благодійним фондом «Довіра» — це лише початок махінацій Коршенка. Далі — більше та цікавіше.
Тож читайте у наступній публікації про те, «Як „відмити“ 122 тисячі гривень і залишитися на свободі?».

ГО «Аналітичний центр розвитку громадянського суспільства»