ГО «Карлівська самооборона»: Так хто і за що бореться

Колектив громадських активістів організації «Карлівська самооборона» звернувся до нас із проханням офіційно відповісти на статтю-звинувачення Іллі Василенка «Заступник голови ради Карлівської районної організації ВО „Майдан“: Так за що ми воювали»?  Ми розміщуємо цей матеріал із вилученнями оцінок, які можна назвати приниженням честі та гідності.

Ми впевнені, що читачі обурені пропагандою російських ЗМІ, їхнім цинізмом, практикою подвійних стандартів, абсолютне перевертання фактів, мало того, використання такого прийому , коли одна людина б’є іншу та зараз же звинувачує її у насиллі до себе, до того ж повторює це неодноразово. Як казав доктор Геббельс: «Чтобы в ложь поверили, ложь должна быть чудовищной». Цього вони дотримуються якнайкраще. Їхня зброя — наглий цинізм. Що має відчувати друга людина від такого цинізму та наглості? Ну, по-перше, мабуть, просто втратить мову. І лише пізніше почне діяти.

Ми вже оговтались від оніміння, і вирішили відповісти.

Автор листа, Ілля, був єдиним членом і головою Карлівської районної організації партії «За Україну!», так само і єдиним у своєму роді «виразником волі багатотисячного народу нашого району». До того ж, після статті, від якої тхне, його в той же день було витурено з партії на обласному рівні.

Ілля вже роками плутається під ногами політиків, щоб вони взяли його в будь-яку партію, бо він, бачте, має величезний політичний потенціал.

Чи був він на Майдані? Так, був. Двічі. Туристом. Поробив фотографії та поїхав.

Але він — «герой Майдану» та самопроголошений «засновник» районної організації ВО «Майдан». Герої були на передовій 18-21-го числа, і хто вижив, а хто й ні. Отже, в даному випадку, це кулуарна кімнатна організація, що узурпує ім’я Майдану. До того ж, усі спроби громадських діячів поспілкуватися, зустрітися, об’єднати зусилля закінчувалися непевними відмовками, або прямим ігноруванням.

Можливо, він активний громадський діяч?

Ні. Ніякої участі у суспільному житті Карлівки ні Ілля, ні його товариші не брали: ні в патрулюванні вулиць, ні в допомозі військовим, ні в організації громадського контролю, ні у знятті пам’ятника Леніну. То як вони можуть виражати волю десятків тисяч людей?

Займаються лише інтригами, склоками та кон’юнктурними витребеньками.

Причому безпідставність їхніх тез не викликає сумніву і наштовхує на думку, що їхня компанія перебуває в стані масового психозу, який, скоріше за все, викликаний дією сеансів авторитарної секти, до якої вони входять. Це щось на кшталт «Білого братерства», або «Аум сінріке». Отож залишається молитися за спасіння заблукавших душ Іллі та тих, що з ним.

Це щодо Іллі Василенка. Але він та його оточення — це тільки виконавці. Спробуємо відслідкувати замовників цієї авантюри.

Є такий собі пан Коваль. Він є лобі місцевих магнатів, які йому пообіцяли вкласти 700 тис. грн. Приватних грошей у державне підприємство «Карлівський спиртозавод».

Пан Коваль роками «дерибанив» це підприємство, вивозячи з нього навіть метал. Це саме він хоче зробити з нашим районом. Отримавши категоричне «Ні!» під час сватання на посаду голови Карлівської РДА він пхається у заступники, штовхаючи поперед себе решетилівську тітку. Ось і вся правда. Судіть самі.

Як кажуть французи: «Повернемось до наших баранів». Так от. Іллю або використовують всліпу (тоді його щиро жаль), або він — свідомий колабораціоніст (тоді його теж жаль, але трохи по-іншому).