Розмір тексту

Cумні нотатки з приводу мотобольного ювілею

1973 рік: «Вимпел» із золотими медалями і чемпіонськими стрічками 1973 рік: «Вимпел» із золотими медалями і чемпіонськими стрічками

5 жовтня у Полтаві та Полтавському районі відбулися ряд зустрічей, присвячених 40-річному ювілею блискучих перемог полтавського «Вимпела» у чемпіонаті та Кубку СРСР 1973 року.

1973 рік. Таким був мотобол у Полтаві1973 рік. Таким був мотобол у Полтаві

«Бермудський»... чотирикутник

На святкову зустріч зібралися багато ветеранів полтавського мотоболу, серед них — троє чемпіонів та володарів Кубка СРСР 1973 року — Микола Андрущенко, Володимир Тимошенко і Володимир Даниляк, який прибув до Полтави з Кам’янець-Подільського. Зважаючи на те, в якій безвихідній ситуації опинився полтавський мотобол, святкового настрою було мало. Виникало безліч питань з приводу того, чи можна вивести полтавській мотобол з тієї глибокої прірви, в якій він опинився. Між ветеранами, ентузіастами та керівниками відбулася серйозна чоловіча розмова. Але, враховуючи нинішню ситуацію, з трудом віриться, що справа зрушить з мертвої точки.

Як повідомив Василь Василенко, голова Полтавської обласної організації ТСО (Товариство сприяння обороні — колишній ДТСААФ) України, спортивно-технічний комплекс практично потрапив у сіті «бермудського»... чотирикутника. Земля мототреку належить сільській раді, земля картодрому — міській раді. Спортивний комплекс мототреку приватизований ЦК ТСОУ (Київ). Є вихід — передати його в обласну комунальну власність. У межах Полтави з цим погоджуються всі, але Київ — проти.

5 вересня 2013 року. Полтава, ветерани «Вимпела»5 вересня 2013 року. Полтава, ветерани «Вимпела»

Нині на території спортивно-технічного комплексу ведеться будівництво. У Полтаві з цим не можливо розібратися, бо все вирішується через київські структури. Фіскальні та силові органи виходять з пропозиціями на структури Полтавського ТСОУ, а їм залишається лише переправляти подання до Києва. Наприклад, вибили силовики землю у сільради під будівництво багатоповерхівки — лише 12 соток. Цього мало. Вони просять у спортивного комплекса ще... 25 соток. Прохання направляється до Києва, і процес пішов. Постанову бюро ЦК ТСОУ у Полтаві зобов’язані виконати.

Мототрек забудовують «вбивці»... спорту

Депутат Полтавської обласної ради Юрій Кривошеєв відверто зазначив: «Керівництво у Києві йде проти волі місцевої громади». Мототрек будувала вся Полтава. Споруду передали на баланс тодішнього ДТСААФ, а нинішнє ТСОУ розпродає землю. На думку Юрія Кривошеєва, на території спорткомплексу можуть вести будівництво тільки ті, хто вже «поховав» полтавський спорт і, зокрема, мотобол. Дійшло до абсурду: молоді мами гуляють з дитячими колисками по трасі картодрому. Але незабаром вони і там не зможуть гуляти, якщо у самому центрі траси — гоночного серпантину — побудують чергову багатоповерхівку. Ситуація дійшла до такого краю, коли вже треба ломитися в будь-які двері чиновників, щоб зупинити це свавілля. Депутат Юрій Кривошеєв уже не один рік переймається проблемами спорткомплексу в Розсошенцях. Він дійшов висновку, що на рівні міста Полтава цю проблему не можливо вирішити — через абсолютну не зацікавленість місцевого керівництва. Але є інший вихід — виходити на голову Полтавської обласної державної адміністрації та готувати проект рішення на сесію обласної ради. Можливо, тут справа й зрушиться з мертвої точки.

Замість картодрому — ковбасний цех?

Вже була велика кількість спроб захопити земля картодрому, про це учасникам ювілейної зустрічі розповів Микола Черниш, директор СТК «Лтава». За його словами, на території одного з кращих картодромів України хотіли побудувати і ковбасний цех, і гольф-клуб, і, навіть, іподром. Один з ініціаторів узагалі мріяв зруйнувати унікальну гоночну трасу, яка збудована за технологією «Формули-1», перепахати ділянку і створити на ній трасу для велосипедистів — з підйомами і спусками... На території СТК один шматок землі належить місту, менший «шматочок» — сільраді. Сільрада, рішенням сесії, виділила землю СТК «Лтава». Та коли Віктор Черниш почав узаконювати власнісь на землю у відповідних структурах, то вийшов конфуз. «Архітектура» не погоджує це клопотання, бо на землі, яку виділили для СТК, вже офіційно узгоджено... будівництво багатоповерхівки. Причому, на місці найкрутішого розвороту гоночної траси.

Своя лопата і вкрадена... рельса

Під час бурхливого обговорення багатьох проблемних питань, присутні на ювілейній зустрічі згадали, що вони саме зібралися для того, щоб згадати про славну перемогу полтавського «Вимпела» у чемпіонаті та Кубку СРСР 1973 року. Тим більше, що на зустріч прибули три чемпіони СРСР. Першим із них узяв слово Микола Андрущенко. Він згадав: «Проблеми з полем для мотоболу були й на початку 60-років минулого століття. Створений „Вимпел“ тренувався на майданчиках 5-ї та 22-ї школи, грав на стадіоні „Динамо“ — поки суддів там не... побили. Та коли назва команди „Вимпел“ стала відома в усьому Союзі, в Полтаві було вирішено збудувати сучаний мототрек. Цей чудовий комплекс у Розсошенцях будувала вся Полтава. За кожен сектор на трибунах відповідало якесь підприємство. Великі заводи доводили до ума й по два сектори. Мотоболісти також цілими днями „товклися“ на будівництві мототреку. Нашим завданням було зведення мотобольного „газону“ — унікального гаревого майданчика для гри у мотобол. Кожен із гравців „Вимпела“ мав свою лопату для вирівнювання „галявини“. Коли рельєф став придатним для гри, захотілося ще кращого — відпрасувати його, щоб він був рівний як лід. Ми вже тоді бачили по телевізору, як машини рівняють лід у Москві, у Палаці спорту, під час хокейних поєдинків. Тож і ми додумалися до своєї „прасувальної“ машини. Вона повинна була ідеально рівняти поле, тягнучи за собою важку і гладеньку... рельсу. Тож спочатку довелося знайти придатну рельсу — довжиною у 10 метрів, а потім... викрасти її. Щоб за її допомоги зробити найкраще мотобольне гареве поле в усій Європі. Трибуни в Розсошенцях також були найкращими в Європі — на 25 тисяч місць. Спортивна база мототреку і мотоболістів знаходилася у 4-поверховому будинку. Арена у Полтаві було своєрідним мотобольним „Уемблі“. Тут все було ідеально — на найвищому рівні. Саме тому у Полтаві відбулися аж два Кубки Європи протягом чотирьох років (1978 і 1982)».

Виступає Микола АндрущенкоВиступає Микола Андрущенко

Спочатку — сінокос, потім — мотокрос

Розповів Микола Андрущенко і про те, що тріумф «Вимпела» практично припав на призначення партійним керівником області відомого в усьому світі фахівця з безвідвалки, який не був, на жаль, палким прихильником спорту. Андрущенко говорив: «Тоді в Полтаві під час мотобольних матчів трибуни були переповнені. А на змаганнях з мотокросу — в Патлаївці — збиралося до 50 тисяч уболівальників. Реклама працювала бездоганно. Всі мотоспортсмени були задіяними в рекламних акціях. Ми обклеювали тролейбуси і автобуси (міські та приміські) гаслами «Всі — на мотобол!», «Всі — на мотокрос!». А потім нас визвали в обком партії. І там провели з нами політбесіду, в якій звинуватили нас у підриві лінії... партії. Нам казали: «Хлопці, чим ви займаєтесь? Партія відправляє робітників і студентів на сінокос, а ви їх запрошуєте на... мотокрос. Запам’ятайте: спочатку — сінокос, а потім — мотокрос».

Спогадами ділиться Володимир ДанилякСпогадами ділиться Володимир Даниляк

Чемпіон та володар Кубка СРСР 1973 року Володимир Даниляк, який щойно відсвяткував свій 60-річний ювілей, згадував: «Мене хлопчиськом привезли до Полтави — «з Карпатських гір». Я був шокований, коли вперше потрапив на мототрек у Розсошенцях. Тоді для мене це була мотобольна «Маракана». Я запитав сам себе, невже і я вийду на гру на цьому стадіоні. Тепер я був шокований удруге, побачивши у що перетворився цей спорткомплекс, який сповна можна віднести до європейської мотобольної спадщини. Повірте, я грав і, не зважаючи на свій вік, продовжую ще грати, я виступав на всіх мотобольних полянах в Україні. Знаю, що практично всюди є проблеми з мотобольними спорткомплексами. Але одна справа — проблеми з комплексом у селі чи невеликому райцентрі, а зовсім інша справа — проблеми в такому великому місті, як Полтава. Я ніколи не думав, що полтавська мотобольна арена може колись перетворитися на «руїни Карфагена». Колись ми набагато випереджали мотобольну Європу, тепер, навпаки, безнадійно відстаємо від неї. Нині в Європі цілий ряд команд вже мають не лише свої власні мототреки, а й мотобольні майданчики під дахом — у закритих приміщеннях, де вони тренуються і проводять матчі протягом усього року.

Як чиновники «крутять гайки»

Чемпіон та володар Кубка СРСР 1973 року Володимир Тимошенко й нині продовжує працювати на мототреці в Розошенцях. Він там орендує бокси для зберігання техніки. До речі, мотоцикли команди «Вимпел» ще залишаються на консервації, вони зберігаються в особистому гаражі багаторічного капітана команди Валерія Мороховця.

Володимир Тимошенко майже кожного дня буває на мототреці. Туди часто приїздять різні комісії. Тимошенко каже: «Мене інколи запрошують в якості експерта. Багатьом представникам комісій я відверто говорю, що якщо вони приїхали вранці або вдень — то вони приїхали не... своєчасно. Щоб оцінити наслідки руйнування мототреку, треба приїхати до нього «своєчасно» — пізно увечері. Тоді стає зрозуміло, що таке справжнє анти спортивне життя. Увечері і вночі на мототреку збираються всі антисоціальні елементи, бо на охорону комплекса, звісно, не має коштів. Тут і пляшки, тут і шприци... На жаль, хлопці тепер до нас не приходять, бо не має мотобольної команди. А якби команда була, то особисто я навчив би багатьох юних полтавців правильно закручувати гайки не лише на мотоциклі, а й у власній... голові. Але у нас не має можливості правильно позакручувати гайки в головах чиновників та владоможців, які довели до такого стану і спорткомплекс, і полтавський мотобол. Скільки вже петицій написано, скільки візитів здійснено до кабінетів начальників... А між тим, від влади також багато що залежить. Навіть від одного високопосадовця. Ми пам’ятаємо про гарне ставлення до «Вимпела» з боку таких колишніх керівників як Мужицький, Паламарчук і Кукоба. Вони завжди були готові допомогти у вирішенні проблем. Тепер, на жаль, керівниками стають здебільшого бізнесмени, які працюють на зовсім інші пріоритети. За таких умов у Полтаві та області, напевно, тільки збільшуватиметься кількість різних об’єктів, які нагадуватимуть «міні-карфаген».

Чи доведеться лягати під... бульдозер?

Ось так святкова і ювілейна, здавалося, зустріч перетворилася на реальне ток-шоу. Учасники зустрічі вирішили починати діяти. Бо час іде, а справа тупцює на місці. Щоб відродити розвиток спортивно-технічних змагань на спортивно-технічній базі, треба об’єднувати зусилля. Бо незабаром, можливо, доведеться реально лягати під бульдозер, щоб зберегти на Полтавщині унікальний спортивний комплекс. Активісти починають створення громадської групи під назвою «Поверніть мототрек народу!». Як треба діяти — досвіду не позичати. Тим більше, що цього року завершилося будівництво мототреку в Єнакієвому, який тепер став одним із кращих в Україні. Там також не все було гладко, але — діло зроблено! Наші земляки також готові йти до Києва — до Прем’єр-міністра, до Президента України — щоб, як вони самі говорять, їм потім не було соромно дивитися в очі своїм дітям та онукам. Адже тимчасові нинішні керівники у майбутньому, напевно, не збираються дивитися в очі своїх колишніх виборців.

Ігор ЧЕРЧАТИЙ, «Полтавщина Спорт»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему