Розмір тексту

У Лубнах наркозберігач служить в ППС?

Михайло Артюх (зліва) раніше зберігав амфітамін, а тепер служить у ППС Михайло Артюх (зліва) раніше зберігав амфітамін, а тепер служить у ППС

Колишній працівник Лубенського ВБОЗ Олександр Мороз продовжує викривати «безкомпромісну боротьбу із злочинністю»

Початок матеріалу у статті «Прокуратура у Лубнах влаштувала травлю колишніх УБОЗівців».

— Олександре, розкажіть про другу справу проти вас з колегою.

— Нас із Богданом Корсуном знову звинуватили у перевищенні владних повноважень згідно з ч.3 ст.364 ККУ— увага! — по факту затримання та вилучення наркотичної речовини у М.О. Артюха.

Суть даної халтури Сургая полягає в тому, що 5.02.2011 року мною спільно з слідчими Кубраком та Корсунем в Лубнах було затримано громадянина Артюха з пакунком амфітаміну. Але він, як і Копотун, перетворився на потерпілого.

— Яким чином це відбулося?

— При затриманні Артюха на гарячому були свідки — поняті. Сургаю було потрібно, щоб вони стали свідчити проти нас. Одного понятого купили, іншого — Д.С. Гінько — не вдалося. Тоді до нього додому вдерлися Сургай з Артюхом та батьком останнього. Спочатку вони вмовляли його змінити покази і навіть пропонували гроші. Але, коли свідок не погодився, побили його. В якості «переконання» Сургай С.М. погрожував підкинути Гіньку пакунок з наркотичним порошком білого кольору, і тоді б зі свідка він перетворився на бандита. Виникає питання: хто і що запропонував Сургаю, що він зважився на такі дії?

— А що понятий?

— Він не піддався на провокацію і написав відповідну заяву у прокуратуру 10.02.2011. Але там усіма способами намагалися приховати даний факт. Лише завдяки зусиллям самого Гінька з приводу незаконних дій Сургая, Артюха та його батька порушено кримінальне провадження № 12013180240000975 від 4.07.2013 за ч.3 ст.364 ККУ.

Але проти мене з Богданом Корсуном 07.04.2011 все-таки була порушена друга кримінальна справа. І Кривошей змушено звільнив нас з ОВС. Та справа не довго проіснувала, тому що під час перевірки прокуратурі так і не вдалося довести нашої (без того не існуючої) провини, а свідки вказували на тиск з боку Сургая з метою фальсифікації матеріалів справи.

— Добре, але ж у слідчого по вашій справі були докази тиску на свідків. Що він зробив щодо притягнення до кримінальної відповідальності за перевищення службових повноважень тепер уже Сургая?

— Нічого. На неодноразові скарги до різних інстанцій ніякої реакції не було. З даної ситуації нам стало зрозуміло, що всі згадані дії замовні і не несуть в собі жодної правової суті.

— А перша кримінальна справа проти вас з напарником все ще тягнеться?

— Так. Але у ході судового розгляду «залізний» свідок обвинувачення Богомазов вказав на тиск з боку прокуратури та Сургая. Він говорив, що проти нього погрожують порушити кримінальну справу за випадки збуту зброї в разі відмови свідчити ту нісенітницю, яку нав’язали прокуратура разом з ВВБ. Також вказав, що взагалі мого напарника Корсуна він не знає і ніколи не бачив — не те, щоб спільно з ним підробляти якийсь пістолет.

До речі, в суді доведено, що цілісність упаковки порушена не була, тому про факт підробки пістолету взагалі мова йти не може. Але попри відсутність умислу, без жодних ознак пошкоджень речового доказу, а також відсутності тяжких наслідків суддя Лубенського міськрайонного суду ухвалив обвинувальний вирок відносно мене та Корсуна, давши нам по 2 роки умовно. Як я здогадуюсь, під шаленим тиском прокуратури. Звичайно, ми не погодилися і звернулися з апеляційними скаргами та скаргою до Вищого Спеціалізованого Суду України про зміну підсудності на іншу область.

У Харківському Апеляційному суді колегія суддів звернула увагу на факти процесуальних порушень та підтвердила відсутність умислу в наших діях, відсутність тяжких наслідків, а також визнала факти тиску на свідків Сургаєм та прокуратурою. Тому вирок Лубенського міськрайонного суду було скасовано та направлено на додаткове розслідування до прокуратури Полтавської області. Але нам із колегою залишили підписку про невиїзд.

— Справедливість перемогла ненадовго?

— Кримінальна справа не може бути закрита без правових наслідків. А за неправомірні дії комусь треба відповісти та відшкодувати збитки. Тому і ми не стали винятком. Прокуратура будь-якою ціною почала «протягувати» дану сфальшовану справу. Так, 22.03.2013 заступник прокурора Полтавської області Пєвнєв направив мою кримінальну справу до Лубенської міжрайонної прокуратури прокурору Гриню для організації додаткового розслідування в рамках нового КПК. А тут найцікавіше: прокурор Лубен замість того, щоб одразу ж внести справу до єдиного реєстру кримінальних правопорушень, як того вимагає ст.214 КПК України, просто з невідомих причин ховає її під сукно. А схаменувшись, за чотири дні до слухання, вчиняє безпрецедентні дії — вносить зміни до дати надходження даної кримінальної справи та в резолюції, чим фактично порушує закон та вчиняє службове підроблення.

Тут: Документ з переправленою датою (1, 2, 3)

Тут: Постанова прокурора Гриня побувала у машині часу? (1, 2)

— Прокуратура, яка повинна слідкувати за законністю, сама вчиняє злочин?

— Їм боятися нічого, бо за їхніми діями фактично ніяка служба не наглядає.

У результаті вказаної підробки слідчий Волков вніс завідомо неправдиві дані до єдиного реєстру кримінальних правопорушень. Але на цьому зловживання не закінчилися. Попри те, що мені та Богдану вже було пред’явлене обвинувачення (крім того ми перебували на підписці про невиїзд, яка продовжила свою дію згідно з перехідними положеннями КПК), він вніс даний факт до реєстру не відносно нас, а по факту.

Лубенська прокуратураЛубенська прокуратура

— Тобто?

— Нібито даний злочин вчинили невстановлені особи, що дало змогу продовжити фальшувати справу, не повідомляючи нас. З цього приводу я та моя родина зверталися до Верховної Ради та Генеральної Прокуратури, але належної реакції Полтавської обласної прокуратури не було. Натомість слідчий Волков, як я розумію, з вказівки керівництва, продовжив фальшування. Так, під будь-яким приводом він намагався закрити кримінальне провадження, приєднане до моєї кримінальної справи, по факту психологічного тиску з боку Сургая на свідка Богомазова, що мало місце в Лубнах 16.05.2013. На прохання визнати мене потерпілим Волков виніс постанову про відмову відповідно до надуманих мотивів. Тому я був змушений її оскаржити в суді. 9.08.2013 суддя Чабаненко В.О. скасував постанову про відмову у визнанні мене потерпілим — як незаконну. Через два місяці після події мене таки визнали потерпілим.
Але цинізм даної ситуації полягає навіть не в цьому! А в тому, що Артюх, в якого я особисто вилучав наркотичну речовину амфітамін, за що в подальшому був звільнений, на даний час за сприяння підполковника міліції Сургая прийнятий на службу до патрульної служби міліції Лубенського МВ...

P.S. Журналісти просять Прокуратуру Полтавської області перевірити факти, викладені у цих матеріалах, та вжити відповідних заходів. Також просимо УМВС у Полтавській області перевірити законність призначення на посаду патрульного Лубенського МВ Артюха М.О.

Анна ДОВГОШЕЙ для «Полтавщини»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему