У Полтаві презентували книгу про славіста Юрія Шевельова

Днями у Полтавській кав’ярні «Зустріч» презентували книгу «Юрій Шевельов. Вибрані праці. Інтерв’ю». Як повідомили у прес-службі Полтавської обласної організації «Просвіта», презентація приурочена до 105 річниці з дня народження українського славіста Юрія Шевельова. Передмови до книги написали відома письменниця Оксана Забужко, дисидент-шестидесятник, філософ і публіцист, колишній політв’язень Євген Сверстюк та професор кафедри української мови Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. У книзі вміщено сім публіцистичних праць та есе Юрія Шевельова.

У презентації взяли участь активісти «Просвіти», громадського руху «За Україну!», громадських об’єднань патріотичного спрямування, журналісти, викладачі кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету.

— Знайомство українців із цією великою постаттю, як і з багатьма іншими представниками української еміграції, що творили не підневільну, а справжню велику і вільну українську культуру, по суті тільки розпочинається, — сказав на презентації упорядник книги Микола Кульчинський. — Юрій Шевельов посідає у цій натхненній, величезній і жертовній праці українських патріотів одне з чільних місць

На завершення заходу лідер гурту «Дель Тора» Євген Янкевич виконав низку пісень громадянського звучання.

Довідково. Уродженець Харкова , лауреат національної премії ім. Тараса Шевченка, редактор літературного журналу «Сучасність» Юрій Шевельов є одним з найвідоміших українських вчених-славістів у світовому науковому співтоваристві. Активний учасник наукового та культурного життя української еміграції. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Президент УВАН у 1959 —1961 та 1981 —1986 роках. Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Автор 17 книг, фундаментальних наукових праць: «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979), «Нарис сучасної української мови» (1951). За походженням німець.

Михайло БОНДАР, «Полтавщина»