Розмір тексту

Перший космонавт України про космічний бізнес, прибульців та секрети молодості

Леонід Каденюк на зустрічі з курсантами військового ліцею Кременчука Леонід Каденюк на зустрічі з курсантами військового ліцею Кременчука

Цими днями в Кременчуці побував перший космонавт України Леонід Каденюк.

Він зустрівся з курсантами військового ліцею Кременчука. Зустріч було проведено у рамках співпраці ліцею із Полтавським земляцтвом міста Києва, яке очолює відомий поет Борис Олійник. Мета зустрічі — відродження кадетської освіти та виховання в Україні.

Леонід Каденюк у спілкуванні з журналістами був відвертим та надзвичайно скромним, навіть не вірилося, що легендарний український космонавт, генерал-майор, людина із 4 фаховими дипломами, космонавт, яких за рівнем підготовки у СРСР було не більше 20, — настільки щирий та простий у спілкуванні. Тому журналісти встигли розпитати і про державні справи, і про особисті враження космонавта.

Леонід Каденюк на зустрічі з курсантами військового ліцею Кременчука Леонід Каденюк на зустрічі з курсантами військового ліцею Кременчука

— Пане Леоніде, на Вашу думку, що вигідніше для України: розвивати космічну галузь як науку чи як туристичний бізнес?

— Розвивати щось одне практично неможливо. Можливо, якась робота на сьогодні не має практичного значення, але без цього наука не може існувати. За підрахунками США, кожен вкладений у космічну галузь долар приносить 14 доларів прибутку. Так що можна стверджувати, що космос — прибутковий, високорентабельний бізнес. В США для НАСА щороку виділяють 16 мільярдів доларів. Порівняно з цим в Україні космічна галузь функціонує практично автономно від держави, отримує щороку лише 300 мільйонів гривень. Але і в нас космос дає непогані доходи — за рік зароблено 1,5 мільярди гривень.

— Для пересічних громадян ця інформація може прозвучати як відкриття. А взагалі, яка репутація в України як у космічної держави? Напевне, і тут ми пасемо задніх?

— Ви помиляєтеся. Україна — держава із повним циклом виробництва космічної техніки. Таких країн у світі усього 5-6, хоча взагалі біля 150 країн нині займаються космічними технологіями. На наше щастя, ми отримали багату спадщину від колишнього СРСР, бо після його розпаду третина космічної галузі усього Союзу залишилася в Україні. У нас непогані перспективи у розвитку космічної галузі. Нині підписано біля 50 угод щодо розвитку та співпраці. Наші вчені планують провести біля 200 експериментів на міжнародній орбітальній станції, яка зараз знаходиться у космосі. Колеги із Росії замовляють нам спеціальну апаратуру.

Леонід Каденюк у музеї військового одягу в КременчуціЛеонід Каденюк у музеї військового одягу в Кременчуці

— Після вашого польоту пройшло більше 10 років, чи стираються у пам’яті враження від космічної подорожі? Чи забувається відчуття невагомості?

— Я сумую за космосом. Це надзвичайні відчуття, про які я написав книгу і розповідаю на зустрічах із людьми. Я неодноразово об’їздив Україну і хочу вам сказати, що розповіді про космос цікаві і вченим, і школярам, і бабусям з дідусями, і домогосподаркам. І всі ставлять одні й ті ж питання (сміється). Що відчуває людина у стані невагомості? Космос і земля — це два різні світи. Весь політ — це був суцільний експеримент, у тому числі і над самим собою, як над біологічною істотою. Ви уявіть, у звичайному стані в організмі людини постійно відбувається до 300 біологічних процесів. На них діє гравітація. А в стані невагомості усі процеси зрушуються. Наприклад, через 15 хвилин польоту я відчув жар обличчя, це кров у стані невагомості перерозподілилася по тілу. Можна зробити стійку вверх ногами і відчути цей стан. Потім відчуття притупилося. Але мені здалося, що цей стан мені вже знайомий. Можливо, кожен із нас має глибинну пам’ять, яка зафіксувала наші відчуття до народження, коли людина перебуває в утробі матері. Або я припускаю навіть, що усі ми, люди — прибульці з космосу і на рівні генетичної пам’яті в нас закодоване відчуття невагомості. До речі, якби представники інших цивілізацій пролітали повз нашу планету, я впевнений, що вони б обрали саме її, настільки Земля прекрасна.

— Ви бачили з космосу Україну?

— На жаль, ні. Ми не пролітали над Україною. Узагалі, наша планета з космосу дуже яскрава, переважно блакитного відтінку, що свідчить про те, що на ній є життя. А тоненька смужка атмосфери навколо Землі просто вражає. Одразу думаєш: чому ми так безглуздо облаштували життя на землі і закони в суспільстві? Чому ризикуємо планетою, створюючи небезпечні хімічні речовини, ядерну зброю?

Начальник кременчуцького військового ліцею Володимир Поляков показує Леонідові Каденюку мундир у музеї військового одягу Начальник кременчуцького військового ліцею Володимир Поляков показує Леонідові Каденюку мундир у музеї військового одягу

— Виявляється, космонавти не лише науковці, а ще й філософи...

— Один американський астронавт сказав: бачити землю в ілюмінатор і не вірити в Бога — неможливо. Я, наприклад, не вірю в Бога в тому сенсі, як наші бабусі і дідусі, але в космосі у мене відбулося переосмислення багатьох речей. По-перше, я дистанціювався від науки, тому що вона не відповідає на багато питань. У космосі я наблизився до думки, що все створене вищим розумом. Звідки це взялося, настільки просте й одночасно вишукане та досконале?

— Давайте повернемося до справ земних. Розкажіть, чим ви зараз займаєтеся: професійною діяльністю, громадськими справами чи політикою?

— Деякий час я був народним депутатом і хочу вам сказати, що політика для мене — другий космос. На сьогодні я є членом колегії Національного космічного агентства України, займаюся питаннями космонавтики та авіації, а також громадською роботою. Наприклад, виїжджаю на такі зустрічі з молоддю, як ця.

— Як вам вдається зберігати гарну фізичну форму?

— Я займаюся спортом, бігаю по 10 кілометрів 3-4 рази на тиждень. Вважаю, що біг — це найбільш демократичний вид спорту, бо не потрібен спортзал чи спеціальні тренажери. Я намагаюся вживати якомога більше овочів, фруктів, горіхів, ті продукти, де менше холестерину. А ще раджу пити червоне вино, звісно, не зловживати. Вважаю, що треба дуже відповідально ставитися до харчування, — як до ліків, тоді і здоров’я буде міцним, як у космонавтів!

Людмила ДНІПРОВСЬКА, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему